Пряме звинувачення Україною Червоного Хреста: чи це доречно – як події можуть розвиватися далі

18 жовтня 2022, 12:18 Кравцев Сергей

Заява про бездіяльність Червоного Хреста стане сильним міжнародним ударом по цій організації

Україна звинуватила Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) у тому, що його представники не прибули 17 жовтня на лінію розмежування, де на них чекали для відвідування українських військовополонених у СІЗО в Оленівці. Таку гучну заяву зробив український омбудсмен Дмитро Лубінець. Він звинуватив Червоний Хрест у бездіяльності, пояснивши, що "якщо організація не виконує поставлених перед нею цілей, вона має бути ліквідована". Також Лубінець обговорив з обмудсменом РФ Тетяною Москальковою необхідність відвідування колонії в Оленівці українською та російською сторонами та, у разі потреби, за участю третьої сторони, звільнення цивільних заручників. Як події можуть розвиватись далі? Які перспективи діяльності МКЧХ? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Україні потрібно бути дуже обережною у висловлюваннях

Доктор права, адвокат Іван Ліберман упевнений, що, заговоривши про бездіяльність МКЧХ, Україна робить сильний хід.

"З позицією України зараз рахуються. На тлі російської агресії наша країна стала потужним геополітичним гравцем. До нас прислухаються в інших країнах. І заява про безпорадність Червоного Хреста стане сильним міжнародним ударом по цій організації", – пояснює експерт.

Він не виключає, що МКЧХ може бути реформований або зовсім ліквідований, якщо вдасться довести його пасивні дії (а також недбалість, непрофесіоналізм) замість активного функціонування.

"Може бути організована на міжнародному рівні слідча комісія, яка об'єктивно встановлюватиме, чому представники Червоного Хреста не прибули для виконання своїх обов'язків. У результаті ця організація може або змінити своє керівництво та низку співробітників, або зовсім бути ліквідована. А на її місце прийде ефективніша структура, яка чітко виконуватиме свої функціональні обов'язки", – прогнозує Іван Ліберман.

Але в кожної медалі акцентує він, як відомо, дві сторони.

"І, якщо Україна звинувачуватиме ті чи інші організації в їхній профнепридатності, некомпетентності, недбалості, не маючи конкретних підстав, доказів, об'єктивних даних (тим самим налаштовуючи світову спільноту проти цих міжнародних структур), тут вже під скепсис можуть поставити виступ офіційного Києва. А тому треба бути дуже обережними у висловлюваннях, вважає експерт. – І в жодному разі не бити по репутації тих, хто реально довів свою корисність та ефективність. Розмахування таким вербальним мечем може поранити того, хто ним махає".

Розмови про якусь нейтральність, коли є агресор та жертва агресора, грають на руку саме агресору

На думку професора соціології Павла Федорченка-Кутуєва, з боку офіційного Києва на адресу Червоного Хреста прозвучали абсолютно доречні заяви, зокрема за тональністю.

"Організації, подібні до МКЧХ, це величезні бюрократичні інститути. Їхнє керівництво та співробітники, як це часто буває в подібних громіздких і закостенілих структурах, насамперед турбуються про власну безпеку. За принципом – як би чогось не вийшло. Забуваючи про свій мандат, свою місію, суть якої – допомога постраждалим", – зазначає соціолог.

Відповідно, продовжує він, Україна абсолютно правильно робить, що називає речі своїми іменами, вказуючи на пасивність, навіть якесь дворушництво Червоного Хреста.

"Розмови про якусь нейтральність, коли є агресор та жертва агресора, грають на руку саме агресору, – упевнений Павло Федорченко-Кутуєв. – Звісно, ми не можемо в односторонньому порядку закрити цю організацію. Але з огляду на те, що Україна стала каталізатором багатьох змін, ми здатні стати своєрідним агентом змін щодо МКЧХ. Принаймні сприяти глобальній дискусії про роль і місію Червоного Хреста, його репутацію та необхідність реформування".

Читайте також на порталі "Коментарі" - в Інституті вивчення війни назвали головну мету російських атак іранськими дронами по Україні.

Теги: