З кожним днем прогнозувати терміни закінчення війни проти України все складніше
Президент України Володимир Зеленський під час звернення ввечері 17 травня заявив, що ракетні обстріли росіянами практично всієї України, авіаудатори та диверсії на кордоні – це не просто створення напруги та випробування наших сил, а й своєрідна спроба компенсувати серію провалів армії агресора на сході та півдні. Міністр оборони України Олексій Резніков на Раді закордонних справ ЄС на рівні міністрів оборони за участю генсека НАТО зазначив, що Росія здійснює підготовку до ведення довготривалої військової операції, а війна переходить у затяжну фазу. Які топ-провали росіян у війні проти України можна назвати зараз? Що слід зробити, щоб затяжна фаза війни виявилася не такою вже затяжною – і завершилася перемогою України? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Для України зараз дуже важливо не допустити "затяжність" у війні на багато років
Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна пояснює:
"Стратегія та тактика війни та, відповідно, провали російської армії з самого початку були розроблені на основі гранично некоректних даних про стан збройних сил та, найголовніше – на настроях українського суспільства. Адже держава – це не лише територія та влада, це ще й населення, яке в даному випадку виявилося настільки українським, що викликало збентеження у всіх російських політиків, спецслужб та пропагандистів. Провал головного завдання – стрімкого захоплення усієї лівобережної України та Києва – суттєво підірвав моральний дух керівництва так званої "спецоперації", а моральний дух у російської армії так і не виник. Як і не виникла відповідь на питання, чому російські хлопці з російської глибинки мають помирати в Україні".
Ганна Малкіна акцентує, що одним з основних елементів успішного ведення військових дій, поряд із гарним оснащенням та професіоналізмом, є мотивація військових. І високомотивована українська армія, включаючи сили Територіальної оборони, третій місяць успішно протистоять "другій армії світу", яскраве тому свідчення.
"Провалом російського керівництва також вважається відсутність "Плану Б". Спроба локалізуватися на Донбасі, зміна командування, загрози та шантаж застосування ядерної зброї не дають жодної відчутної переваги на полі бою, – зазначає політолог. - Дипломатія теж зайшла в глухий кут, анонсувавши призупинення переговорів. І війна справді переростає у затяжну".
Проте "затяжна війна" – поняття відносне, наголошує Ганна Малкіна.
"Для України зараз дуже важливо не допустити цієї "затяжності" на багато років. А для цього нам потрібні великі безперервні постачання важкого озброєння, боєприпасів, екіпірування, медикаментів та багато іншого, – вважає політолог. – Президент Зеленський досить переконливий у переговорах зі світовими лідерами, але закулісні ігри "великих політиків", "логіка війни" та тяганина з постачанням зброї можуть справді розтягнути війну у часі".
Якби початкова оцінка ситуації в Україні була адекватною, у Кремлі дуже замислилися б над тим, а чи варто взагалі потикатися в Україну
Військовий оглядач, головний редактор "Апострофа" Денис Попович пояснює, що сама собою військова кампанія Росії проти України – це один великий провал, заснований на невірній оцінці оперативної обстановки та військово-політичної ситуації.
"План широкомасштабного вторгнення ґрунтувався на твердженні, що російську армію зустрічатимуть із квітами, а ЗСУ не чинитимуть опір. Хто вкладав у вуха Путіну цю ідею – одне відомство чи одразу кілька – зараз уже для нас не так важливо. Важливо те, що з цієї причини російська армія відразу ж почала зазнавати тяжких втрат, тому що ситуація виявилася прямо протилежною", – зазначає Денис Попович.
При цьому українська армія мужньо бореться, а наше суспільство готове йти до кінця та платити високу ціну за знищення загарбників, наголошує військовий оглядач. Об'єднався і Захід, який надає нам фінансову та військову допомогу, а також наклав на Росію низку важких санкцій.
"Можливо, якби початкова оцінка ситуації в Україні була адекватною, у Кремлі дуже замислилися б над тим, а чи варто взагалі потикатися в Україну. А так за початковим провалом потягнулися наступні – поразки під Києвом, під Харковом, загибель крейсера "Москва", розгром у Білогорівці, – перераховує Денис Попович. – Все це наслідки першої та найголовнішої помилки. Не можна було лізти до України. Адже попереджали... Ком проблем збільшується. Як бачимо, Путін уже сам почав командувати наступом. Можна собі уявити, яких справ він ще накоїть, повністю наслідуючи в цьому Гітлера, який теж намагався впливати на своїх генералів, коли справи на фронтах йшли погано".
Читайте також на порталі "Коментарі" - думка екс-глави МЗС Павла Клімкіна – Путін потрапив у ту пастку, яку сам і поставив.