Про що говорить ідея економічного бронювання: хто зрештою воюватиме

До ідеї економічного бронювання виникло багато питань

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що Верховна Рада розглядає дві моделі економічного бронювання працівників. Кожна з них передбачає певні виплати до держбюджету. Його колега Дмитро Наталуха запевняє, що економічне бронювання необхідне для встановлення балансу між потребами Сил оборони та економікою. Як ставитеся до подібних ідей? Які позитив та ризики бачите? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Модель бронювання має враховувати потреби суспільства та держави

Економіст, голова руху #SaveФОП та Спілки захисту підприємництва Сергій Доротич акцентує, що бронюванням за гроші насаджується думка – воюватимуть лише бідні.

"А "багаті підприємці" відкупляться. Це дуже небезпечна тенденція. Влада і так завжди маніпулює, нацьковує у суспільстві один на одного споживача та реалізатора, підприємця – і найнятого працівника. Тим самим розділяючи та пануючи. Чомусь наша влада намагається виставити підприємців чи не найголовнішими винуватцями всіх бід. Хоча насправді винні саме держчиновники, які створюють моделі співробітництва, мають бути арбітрами, стежити за дотриманням законів, приймати такі, що дозволили б надавати якісні послуги", – зазначає експерт.

На його думку, запропоновані механізми у вигляді 20, 30, 40 тисяч щомісячних виплат за бронювання одного співробітника виглядають неаргументовано.

"Не хочеться, щоб у результаті вийшла ситуація, що в нас заброньовані артисти (і цирку, і естради, і тієї ж студії "95 кварталу"), а працівники промисловості, приватного сектору, важливих областей – броні не мають. Ті ж медійні артисти одержують досить високі зарплати, які ще й не оподатковуються. І вони легко можуть забезпечити собі броню. Нагадаю, що касові апарати запровадили на всіх підприємців, окрім тих, що реалізують квитки на концертні заходи. Тобто, якщо ви купуєте квиток – там касовий апарат не потрібен, а якщо продаєш петрушку на ринку – зобов'язаний його мати", – пояснює Сергій Доротич.

Він вважає, що модель бронювання має враховувати потреби суспільства та держави. А обговорити це варто привселюдно.

"Ми повинні розуміти, чи потрібні нам зараз артисти, які мають броню, чи нам важливіші автоперевізники, реалізатори та виробники тієї чи іншої продукції. Тобто позначити пріоритети. А потім аргументовано пояснити, чому слід бронювати саме цих людей і саме за стільки", – зазначає експерт.

Інакше, продовжує він, може вийти ситуація, коли на те чи інше підприємство приходить досить забезпечена людина, яка, можливо, збагатилася корупційним способом, перебуваючи свого часу на держслужбі. І каже – я не хочу на фронт і готовий платити вашому підприємству таку суму, щоб ви мене фіктивно оформили та забронювали. Цілком ймовірна модель, упевнений Сергій Доротич.

"Знову ж таки, чому бронювати можна лише 10% співробітників? - Запитує він. – А, якщо виробництво, наприклад, займається випуском важливих елементів для транспортної сфери? І там втрата навіть 50% працівників – катастрофа? Або якщо ви, скажімо, приїхали відремонтувати машину, а там немає моториста, є лише майстер з ходової частини? І таких питань, таких прикладів – безліч. Поки що виглядає так, що наша влада намагається знайти просте рішення, яке у разі бронювання простим бути не може і має враховувати безліч факторів".

Розшарування та озлоблення громадян буде ще більше

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков розмірковує так:

"Я скептично ставлюся до економічних форм бронювання, тому що виходить чергове розшарування суспільства. Та частина громадян, яка працює на багатих, успішних, великих підприємствах – не підпадає під мобілізацію, ті, хто на таких великих і успішних потрапляють. Порушується конституційний принцип рівності, конституційний принцип потреби захисту Батьківщини всіма громадянами України. І таке інше… Це веде до посилення нерівності".

Набагато правильніше, на думку експерта, щоб бронювання виходило з економічних можливостей того чи іншої суб'єкта, а з принципу доцільності.

"Зараз у пріоритеті мають бути галузі, які працюють на оборону, критично важливі, що займаються розвитком країни в майбутньому (включаючи тих, хто навчає наших дітей). Важлива спеціалізація кожної конкретної людини, її підприємства. Від того, що є корисним для країни. А не від того, чи може хтось дозволити собі викласти щомісяця певну суму – чи ні. Такий крок призведе до того, що розшарування та озлоблення громадян буде ще більшим", – попереджає Олексій Плотніков.

Читайте також на порталі "Коментарі" - війна в Україні: про що говорить ситуація на фронтах, які варіанти проглядаються.