Перепис населення України: навіщо він потрібний і як правильно його провести

Голова Держстату Ігор Вернер запевняє, що в Україні є "велика політична воля" здешевити проведення перепису населення без втрати якості. Експерти оцінили на прохання видання "Коментарі", чи це реально, а також – коли і яким чином можуть провести перепис.

За словами Ігоря Вернера, в Держстаті створено підрозділ, який займається підготовкою до проведення перепису за реєстрами, крім того, нібито залучені міжнародні експерти.

"Перепис – ключ для правильного розрахунку економки, соціальних потреб, проведення реформ"

Кандидат економічних наук, магістр міжнародного права Олександр Шубін нагадує, що є базові методології перепису, затверджені в рамках міжнародної організації статистики, що діє при ООН. І відповідно до них, перепис може бути тільки очним.

"На думку експертів, переписом, що дає достовірні результати, є тільки те, що виробляється в суворій відповідності за цією методологією, – підкреслює Олександр Шубін. – Це вкрай важливо, щоб мати об'єктивні дані про населення. Якщо одна країна буде проводити перепис "обличчям до обличчя", інша – за реєстрами, третя – за допомогою експрес-аналізу, як робили у нас в минулому році, намагаючись представити як перепис населення, то про межі Земної кулі не буде найважливіших даних. А саме – скільки у нас людей дихає, споживає продукти харчування, забруднює навколишнє середовище і так далі... Я поважаю Вернера – він спеціаліст високого класу в сфері статистики. І дуже сподіваюся, що він говорив виключно про якісь технічні методи здешевлення перепису. Тобто – про залучення волонтерів, про програми, які поліпшують обробку даних. Але не про непряме визначенні кількості населення".

Через дорожнечу перепису, його у нас не проводили вже два десятки років, нагадує кандидат економічних наук. А тому в Україні цілком вірогідні перекоси щодо зарплаті, охорони здоров'я й освіти.

"Це все взаємопов'язані речі. Потрібно розуміти, яку кількість населення ми навчаємо, кого треба лікувати, хто постійно в Україні, хто де працює. Це ключова річ, яка потрібна для грамотного державного планування – бюджетного, організаційного, – пояснює Олександр Шубін. – Значна частина проблем, з якими ми стикаємося, випливає внаслідок відсутності об'єктивної інформації – стільки нас, які ми, чим ми займаємося. А на око – це не для держуправління".

На думку експерта, якщо робити перепис, то – фундаментально, у відповідності з міжнародними нормами і методологіями.

"Думаю, він повинен включатися в середньострокове бюджетне планування. Позаяк перепис – річ дорога, швидше за все, цим займуться після того, як ми пройдемо пік кризи і вийдемо на зростання. Перепис є ключем для правильного розрахунку економки, соціальних потреб, правильного проведення всіх реформ".

"Перепис, безумовно, потрібний. І повинен відбуватися тільки наживо"

Політичний експерт, засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко підкреслює, що електронні методи перепису були серйозно дискредитовані в Україні минулого року.

"Історія зі спробою провести перепис зведення баз (мобільні оператори тощо), в результаті чого отримали просто дані Укрстата, помножені на коефіцієнт 0,888, вельми показова. І має мало спільного з реальними даними, – підкреслює експерт. – Перепис, безумовно, потрібний. І повинен відбуватися тільки наживо. Особисто повинні приходити інтерв'юери – і робити опитування".

Бажання держави заощадити, оптимізувати витрати, Андрій Єременко вважає абсолютно зрозумілим. Відзначаючи при цьому, що коли держструктури беруться щось оптимізувати, зазвичай вартість зростає, а от якість – не завжди.

"Оптимізувати витрати на перепис (за підрахунками Держстату, на нього буде потрібно 5 млрд грн., включаючи рекрутування і навчання близько 100 тис. інтерв'юерів, закупівлю планшетів, підготовку необхідних матеріалів; в бюджеті-2020 заклали майже втричі менше, а після секвестру і зовсім "обнулили" ідею – ред.) можна лише зробивши прозорим процес закупівель, програм дослідження, всього бюджету перепису, – зазначає соціолог. – Проблема в тому, що якщо це зробити, загальна ціна впаде, але підготовка проекту буде супроводжуватися постійними скандалами. Благо, журналісти у нас навчилися знаходити нестикування. Тож прозорість для влади – ризикована. Їй потрібно приймати непросте рішення: понизити вартість, але шляхом низки скандалів, або не знижувати, нарвавшись на один скандал у зв'язку з високою вартістю перепису".

За словами Андрія Єременка, коли він прикидав, як ми могли б провести перепис, то виходила цифра відсотків на 30% нижче, ніж озвучували наші держчиновники.

"Але ми можемо як приватна компанія провести певні – законні — оптимізації, які держав собі дозволити не може, – пояснює експерт. – У той же час, якщо громадських діячів і приватників допустити до процесу перепису, ціна впаде".

Перепис – реальний і прозорий, безумовно, потрібний, вважає Андрій Єременко.

"Ми смутно розуміємо, що у нас з населенням, у нас безліч непотрібних витрат, які незрозуміло з яких нормативів розраховуються. Об'єктивна статистика потрібна всім, включаючи нас, соціологів. Зрозуміло, що переписа не буде в цьому році – тут і місцеві вибори, і криза. Але в наступному, думаю, повинні спробувати".

"Всякого роду "дистанційний перепис" – це фікція"

Перепис в Україні давно вже питання не тільки соціологічне та економічне, але й політичне. У цьому переконаний політичний експерт Михайло Чаплига.

"Здешевити процес, звичайно, можна. Але не можна змінювати найбільш дієвий механізм, а саме – "фейс ту фейс", обличчям до обличчя. Згідно з усіма рекомендаціями, саме особистий захід у домогосподарство і бесіда з тими, хто там є, дають реальний результат, – підкреслює Михайло Чаплига. – А всякого роду "дистанційний перепис" – це фікція. Саме їй у нас займався колишній міністр Кабміну Дмитро Дубілет, коли просто об'єднав реєстри і вивів середній коефіцієнт. Якщо усунути механізм особистого спілкування, назвати цей процес переписом не можна".

Експерт також зазначає, що в Україні відсутня політична воля для проведення перепису взагалі, так і для проведення чесного перепису.

"Адже перепис пов'язаний з реєстром виборців, – пояснює Михайло Чаплига. – А це дозволяє у нас "гуляти" мільйонам мешканців України, які в реєстрах є, а за фактом – відсутні. Крім того, певні корупційні схеми на "мертвих душах" провертають в Мінсоці та не тільки. А тому опір проведенню перепису – величезний. У сформованій ситуації (криза на кризі) навряд чи його можна провести найближчим часом. В бюджеті немає достатньої суми навіть на місцеві вибори. А в неозорому майбутньому перепис можливий лише, коли буде консенсус політеліт на те, що вибори мають проходити чесно".

Нагадаємо, що за попередньою оцінкою, населення України, крім Криму та ОРДЛО, налічує понад 37 мільйонів.