Переговори Макрона у двох столицях: чого чекати від дипломатичного вояжу президента Франції

8 лютого 2022, 08:02 Кравцев Сергей

Експерти проаналізували, з чим президент Франції летить до Києва після розмови з Путіним і чи є надія, що за підсумками зустрічі Макрона з Зеленським вдасться вийти на якесь проривне рішення

Переговорний понеділок. Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок відвідав Москву, де зустрівся із президентом РФ Володимиром Путіним. Вже у вівторок на Макрона чекають у Києві, який і в понеділок приймав черговий дипломатичний десант (та сама глава МЗС Німеччини Анналена Бербок). Що можна сказати за підсумками зустрічей, що відбулися 7 лютого? Які перспективи зустрічей, намічених на сьогодні? Коли чекати (і чи чекати) реального прориву?

Активність США та Великобританії змусили Стару Європу до жесту солідарності проти російської агресії

На думку політолога Володимира Цибулька, візити французького президента Макрона до Москви і потім до Києва, а також візит глави німецького зовнішньополітичного відомства Аналени Бербок до Києва з погляду українського его виглядають як робота на український результат. Але у староєвропейців, наголошує експерт, своє его.

"І Франція, і Німеччина мають гіркий безрезультатний досвід у Норманді-форматі. І виглядає так, що не в Норманді ховається розв'язка російського глухого кута та України, – зазначає політолог. – Швидше за все, активність США та Великої Британії змусили Стару Європу до жесту солідарності проти російської агресії".

До того ж, нагадує Володимир Цибулько, у Макрон вже навесні – незрозуміла перспектива з виборами. А у канцлера ФРН Шольца, який після розвідки Бербок має також з'явитися у Києві, не зрозуміла перспектива із "Північним потоком-2". Хоча від декларації Байдена-Меркель, яка гарантує ПП-2 недоторканність, не відступає.

"Схоже, ми бачимо тактичні кроки, відтягування часу, сподіваючись, що економічна катастрофа скоріше доб'є Путіна, ніж потрібне буде застосування військ. Європа тягне паузу", – резюмує Володимир Цибулько.

Дипломатичного прориву від зустрічі Зеленського з Макроном чекати не варто

Експерт Українського інституту політики Єва Антоненко вважає, що підсумки візиту Бербок до України та Макрону до Росії варто розділяти, оскільки вони мають різні політичні цілі.

"Так, візит Бербок мав дипломатичний та декларативний характер, у рамках якого обговорювалися питання енергетики та безпеки, зокрема й фінансової. І тема безпеки звучала саме у контексті можливої атаки РФ на Україну (яка постійно переноситься, якщо вірити західним ЗМІ). При цьому підсумки зустрічі вказують на головне: Німеччина Україні зброї не дасть, але загальний інформаційний порядок денний пасивно підтримує", – зазначає Єва Антоненко.

А ось переговори Макрона та Путіна, на її думку, проходили в зовсім іншому політичному контексті: у президента Франції навесні вибори, і є ймовірність, що для зміцнення своїх позицій на їхньому передодні він має намір виступити миротворцем, подібним до Саркозі у 2008 році.

"На зустрічі в Москві в контексті України обговорювалися не ймовірність російської агресії, а саме питання деескалації на Донбасі. І вкрай показовим на переговорах стало спілкування на "ти" між президентами, – наголошує експерт. – За підсумками зустрічі Макрон заявив, що головним у нинішніх умовах вважає деескалацію та домовленості щодо конкретних заходів у цьому напрямку. І уточнив, що планує спілкуватися із Зеленським саме у цьому контексті. Також на зустрічі з боку Путіна прозвучала прихильність до Мінських угод, а Макрон анонсував зрушення у виконанні політичної їхньої частини, зазначивши наявність у них чутливих питань щодо конституційної реформи, особливого статусу та виборів".

При цьому, акцентує Єва Антоненко, Макрон не сказав жодного слова на тему вторгнення Росії або про те, що "Мінськ" може не працювати. І це – головна відмінність його риторики від американської, і частково – від німецької.

"Тому з високою ймовірністю на сьогоднішній зустрічі із Зеленським Макрон обговорюватиме саме питання виконання Мінських угод у тому вигляді, в якому вони існують, – прогнозує експерт. – Проте дипломатичного прориву тут чекати не варто, оскільки Україна входить у сферу впливу США, а саме вони з Великобританією просувають зараз інформацію про напад Росії на Україну. Тому позиція Макрона, яка звертає увагу саме на питання деескалації на Донбасі, може бути подана частиною західної спільноти не як миротворча, а як проросійська – через бажання домовитися з РФ у питанні. А протиріччя між Францією та США лише поглибляться".

Той факт, що Макрон особисто зустрічався з Путіним, а 8 лютого має намір зустрітися із Зеленським, свідчить про зацікавленість у вирішенні ситуації

Політолог, співробітник Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Максим Степаненко вважає передбачуваним, що на зустрічі президентів РФ та Франції було обговорено ситуацію навколо України. У тому числі в ракурсі зустрічі радників голів нормандського формату.

"Є певний оптимізм, що в ситуації нагнітання між Заходом і РФ вдасться все ж таки домогтися зрушень щодо виконання Мінських угод. Що могло бути прийнято сторонами як розрядка ситуації. Але тут мають бути компроміси як з російського боку, так і з українського, а не щось одностороннє", – наголошує Максим Степаненко.

Він зазначає, що Макрон і Путін намагалися виробити спільні позиції, щоб наступна зустріч у нормандському форматі принесла відчутні плоди, а Мінський процес, нарешті, зрушив з місця.

"Той факт, що Макрон особисто зустрічався з Путіним, а 8 лютого має намір особисто зустрітися із Зеленським, свідчить про зацікавленість у вирішенні ситуації. Є можливість, що лідери бачать вікно можливостей, щоб зрушити процес з мертвої точки. Адже якби йшлося про переговори заради переговорів – можна було б обмежитися телефонними дзвінками чи зустрічами глав МЗС", – пояснює експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі – НАТО оцінили ризики можливої атаки Росії країн Балтії з боку Білорусі.

Теги: