Нардепи пропонують посилити покарання за злочини проти ЛГБТ-людей
Депутатка Інна Совсун виступила за зміни до Кримінального кодексу щодо покарання за злочини проти ЛГБТ-людей
На сайті Верховної Ради зареєстровано три законопроєкти про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення покарання за злочини, які вчинені з мотивів нетерпимості до сексуальної орієнтації або фізичного стану людини. Народна депутатка, членкиня МФО
"Рівні можливості" Інна Совсун написала про це на своїй сторінці у Facebook.
У своєму дописі політикиня навела кілька прикладів злочинів проти ЛГБТ-людей в Україні. Серед них так звані "корекційні зґвалтування" та побої, пограбування таких осіб. За статистичними даними, у 2018 році потерпілі через злочини з гомофобних мотивів зверталися до поліції лише у 61 випадку із зафіксованих громадськими організаціями 365 інцидентів, у 2019 році — 64 рази з 331 задокументованого випадку, у 2020 — 70 разів зі 186.
У Кримінальному кодексі ж наразі немає статті, яка передбачає покарання за гомофобні й трансфобні злочини. Там за злочини з мотивів нетерпимості передбачене посилене покарання, але лише за такими ознаками, як раса, релігія та національність. Однак туди треба прописати й сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. Адже, за підрахунками фахівців, злочинів на ґрунті сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в Україні скоюють удвічі більше, ніж через релігію.
Натомість в інших країнах світу такі закони, що карають за подібні злочини давно існують та виконуються. У Британії за злочини на основі ненависті за ознакою сексуальної орієнтації карають з 2003 року, а Грузії — з 2012 року. З іншого боку, без розв'язання проблем зі злочинами з мотиву нетерпимості євроатлантична інтеграція України неможлива.
У законопроєктах №№ 6327-1, 6326-1, 6325-1 передбачається внести зміни до Кримінального кодексу щодо обставин, що обтяжують покарання — нетерпимість за ознаками: раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статевої приналежності, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного і майнового стану, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, місця проживання, мови.
Також у документах прописано, що в Україні забороняється підбурювати до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі вказаних вище ознак.
Як повідомляв портал "Коментарі", Інна Совсун розповіла, як гендерна рівність впливає на рівень добробуту суспільства та коли можна говорити про дискримінацію.