У компанії шукають голову та членів правління через сторонні фірми, незважаючи на наявність власної HR-служби
АТ "НАЕК "Енергоатом" підписало два договори про послуги із забезпечення персоналом на загальну суму 28,71 млн грн. Про це пише сайт "Наші гроші". Згідно з даними у системі "Прозорро", цьогоріч мають надати послуги з пошуку та добору кандидатів на посади голови та членів правління "Енергоатома". Враховуючи те, що ринок спеціалістів у цій сфері максимально вузький і все одно на посади оберуть тих, кого всі й так знають, виникає питання: навіщо наглядова рада доручає цей процес стороннім компаніям, маючи свій відділ HR? Напрошується порівняння з "Укрпоштою", де також є підозри про нецільове використання коштів. Скільки загалом "Енергоатом" списує коштів на подібні речі, отримуючи й так величезні дотації з бюджету? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Це нецільове використання коштів
Голова Союзу споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської Ради при КМДА Олег Попенко говорить, що він дійсно бачив, що АТ "НАЕК "Енергоатом" підписав два договори про послуги із забезпечення персоналу на загальну суму 28 мільйонів 710 тисяч. При цьому експерт уточнив, що це не вперше, це стала практика.
"При відборі членів наглядових рад також і Кабінет міністрів залучав різноманітні компанії, які цим зараз займаються, а саме – пошуком персоналу. Це регулярна практика пошуку персоналу. Наскільки вона адекватна, наскільки відповідає сучасним вимогам, наскільки підбір цих кадрів професійний? Все це, як на мене, більше схоже на якусь профанацію, бо ринок фахівців досить вузький і набираються люди, умовно кажучи, всі свої. Так було з відбором у наглядові поради в енергетичні компанії, куди я подавався, а в результаті набрали родичів, друзів, сусідів, якихось дітей, якихось мам, ну і так далі тощо. Відповідно, цей процес – це відмивання грошей і більше нічого", – зазначив Олег Попенко.
На його думку, це справді нецільове використання коштів, особливо в таких вражаючих розмірах, майже 29 мільйонів гривень, витратили на те, щоб підібрати фахівців, на кшталт Мілованова, який працював у наглядовій раді "Енергоатому" та наглядовій раді "Укроборонпрому".
"Навіщо платити десятки мільйонів гривень, щоб знайти Мілованова, якщо й так він є? Якщо ж говорити про те, скільки на подібні речі "Енергоатом" списує, це важко проаналізувати. Але були помічені випадки, коли страхували членів наглядової ради. Там близько 18 мільйонів гривень було витрачено. Ось тут 28 мільйонів. Тому витрати "Енергоатому" на подібні проекти дуже й дуже великі, вони досить серйозні, і ми розуміємо чудово, що щодо цих грошей є питання. І я абсолютно впевнений, що це нецільове використання коштів", – підсумував експерт.
Якщо є завдання зберегти держмонополію, тоді чиновник усе роблять правильно
Економіст, президент Міжнародного інституту свободи (Україна) Ярослав Романчук так прокоментував ситуацію:
"Маленькі годівниці – маленькі чиновники, великі відкати – великі чиновники-начальники. Це типовий приклад того, як те, що називається індикатором ВІП-розпорядника, споживача чужого, відноситься до чужих грошей. Їм потрібна кожна державна монополія чи олігополія, вона обростає сотнями, тисячами різних маленьких, великих таких компаній, прокладок, контрактів, які насправді не є корупцією. Вони є частиною системи керування. Вони можуть сказати, наскільки це важливо, як це впливає на ефективність роботи, на якість управління, скільки вони грошей можуть заощадити, коли вони це робитимуть. А по факту, ви правильно сказали, що кількість людей, які є фахівцями у цій сфері, вона дуже обмежена. І ось тут найголовніше. Якщо ви дійсно хочете зберегти цю державну монополію, хоча насправді її потрібно давно було продати, робити нормальне акціонування, вивести на біржу, зробити так, щоб вона працювала за правилами ринку, тоді ви розширте кількість людей, які можуть брати участь у конкурсі".
Експерт каже, що Європейський Союз у цьому питанні може допомогти. І логічно було б, використовуючи європейський досвід, включити у відбір не лише "своїх".
"Тому що виходить, як під посаду пишуть техзавдання та вимоги, до яких підходять 5-6 осіб, і всі свої. А, якщо ви робите чесний, прозорий конкурс, в якому можуть брати участь багато фахівців, тоді у вас зовсім інший пул таланту людей, не пов'язаних із системою, людей, які реально можуть бути корисними для модернізації, реструктуризації, покращення якості, ефективності цієї системи. Уявляєте, як, наприклад, ви ставите конкурс на вакансію голови Національного банку України. Зрозуміло, якщо ви робите систему, в якій кількість фахівців буде 5-7. Й інша справа, якщо ви запропонуєте цю роботу для людини, як, наприклад, той же Лешек Бальцерович, який керував Національним банком Польщі, який має чудову кредитну історію успіху боротьби з інфляцією, або там для фахівця зі Швеції, або зі Швейцарії, для того, щоб він, врешті-решт, заклав основу доброго корпоративного управління", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
За його словами, у тому ж енергетичному секторі Європи є багато добрих фахівців, технократів.
"Тому, якщо стоїть завдання прибрати управлінське болото, тоді справді логічно було б використати висококваліфікованого фахівця, дати йому 2-3 заступники, наших молодих хлопців, які повчилися б і з якими були б чудові стосунки в майбутньому. Дати їм 5 років, поставити завдання і все. Ось підхід. А, якщо у вас завдання просто шашечки, а не їхати, щоб просто зберегти контроль енергетичних баронів над цим сегментом ринку, тоді ви робите саме такий конкурс. І "Укрпошта" – яскравий тому приклад", – підсумував Ярослав Романчук.
Читайте на порталі "Коментарі" - гроші зникли, товар не приїхав: українці масово скаржаться на онлайн-магазини.