«Лисий» ліс, опади чи забудова: чому повені охопили захід України і як уникнути катаклізмів

Повені та зсуви руйнують захід України. В уряді запевняють, що справа зовсім не в знищенні лісів. Мовляв, просто випала небачена норма опадів. Але чи це так? Експерти розповіли виданню "Коментарі", які екологічних (і не тільки) заходів слід вжити, щоб запобігти подібним катаклізмам.

Фото: dsns.gov.ua

"Є три основні причини, які призвели до катастрофи на заході України"

Виконавчий директор ГО "Екодія" Наталя Гозак вважає, що є три основні причини, які призвели до катастрофи на заході України.

"Перша – дійсно, інтенсивні зливи, які є наслідками зміни клімату, – каже еколог. – Кліматична система дестабілізована, екстремальні погодні явища стають більш інтенсивними і менш прогнозованими. Тож в осяжному майбутньому нас очікують більш руйнівні погодні явища, якщо не вжити відповідних заходів".

Друга причина, за словами Наталії Гозак, полягає у вирубці лісу.

"Суцільні вирубки лісу – як легальні, так і нелегальні – призводять до того, що опади не можуть нормальним чином затримуватися у ґрунті. Здоровий ліс тримає воду в підстилці, коренями, рослинністю. У випадках непродуманої вирубки, особливо на схилах, перші інтенсивні опади змивають ґрунт. Йдуть селеві потоки, відбуваються зсуви..."

Третя причина – хаотична забудова і бездумне використання заплави річки.

"У підсумку, коли відбуваються інтенсивні погодні явища, як та ж місячна норма опадів за лічені дні, річка змиває дерева, рослинність, поселення, інфраструктурні об'єкти, побудовані в районі її заплави – у зоні ризику".

Вирішити першу проблему можна, за словами Наталії Гозак, скороченням викидів парникових газів. Другу – природоорієнтованим лісокористуванням (від суцільних вирубок переходити до вибіркових). Третю – адаптувавши заплави річок з урахуванням потенційних ризиків.

"Величезні обсяги кругляка йдуть на Захід, а до бюджету, на розвиток країни – краплі"

Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко називає вирубку лісів однією з найголовніших причин того, що відбувається на заході України. А варварське винищення, яке "не помічає" влада, стало можливим завдяки олігархократії – системі управління, що діє в Україні.

"Я один із "зелених", тому можу багато про це говорити. Елементарно: краплі дощу падають на листя, потім – на лісову підстилку, потім йдуть у землю. Тобто дерева виконують роль "гальма" для дощової води. А якщо дерев немає – дощі змивають траву, потім ґрунт і переповнюють річки", – пояснює експерт важливість лісових масивів.

Але з 90-х років український ліс-кругляк пішов на експорт в Європу. І відтоді ті ж Карпати стали стрімко "лисіти".

"У цивілізованих країнах, де немає олігархократії, існує система стримувань і противаг, опозиція контролює важливі комітети в парламенті. Йде контроль, заборони і закони реально діють. У нас, на жаль, все інакше, – зазначає Павло Жовніренко. – Люди, які розбагатіли в 90-х, фактично обходячи закони (бо радянські антиринкові закони їм просто неможливо було не обходити), прийшли у владу. Вона стала для них бізнесом. І впевненість, що їх гаманець – вище закону, вони привнесли в політику. Під натиском громадськості (й української, й світової) вони дають можливість приймати якісь закони, підписувати якісь договори. Але просто не виконують їх або обходять".

Так, за словами голови правління ЦСД, вийшло і з законом про заборону експорту кругляка в Європу.

"Офіційно цього експорту немає. А нелегально – пруть і пруть, – підкреслює експерт. – У минулому році, згідно з даними Держкомстату, 4 мільйони тонн деревини Україна експортувала в Європу. Але за документами це нібито не кругляк, а дрова, деревні відходи. За словами екс-міністра екології Курикіна, офіційна статистика показує лише 25%, решта – в тіні. І те, що в тіні – це не просто місцевий житель вирубав і вивіз таємними стежками на тачці. Тут везуть вагонами, складами. Державна система покривання – вирубки, транспортування, оформлення липових документів".

За словами Павла Жовніренка, величезні обсяги кругляка йдуть на Захід, а до бюджету, на розвиток країни – краплі. Тобто блага справа обернулося злом для українців і шаленими прибутками для олігархократії. До речі, за даними Інтерполу, екозлочини (включаючи махінації з лісом) стоять на третьому місці з прибутковості.

"Мільйони, а то й мільярди йдуть у кишеню українських олігархів. Божевільний рівень доходів – і божевільна ж вирубка лісів, – підкреслює експерт. – Проблему можна вирішити лише політично – не можна голосувати за партії, які належать олігархам, за ставлеників олігархів (самі багатії останнім часом не настільки явно лізуть в політику, як раніше). Інакше олігархічна система буде ще більше цементуватися. І продовжиться кругообіг олігархату біля "корита", якими вони вважають бюджет і ресурси України".

Відсторонювати потрібно їх всіх, впевнений Павло Жовніренко. Інакше Україну продовжать грабувати, набираючи при цьому кредити МВФ і підвищуючи податки всередині країни, насамперед для малого і середнього бізнесу.

"Ми побачили катастрофу на заході України. Але це – лише епізод загальної катастрофи, яка може накрити всю країну, – підкреслює експерт. – Всі слова про патріотизм, про національний інтерес, якими оперують ті чи інші олігархічні ставленики, – ніщо. Їм Україна не потрібна. Своє майбутнє і майбутнє своїх дітей вони з нашою країною не пов'язують. Олігархократія не просто краде ліс та інші наші ресурси, не тільки вбиває природу – вона краде і вбиває наше майбутнє".

"У країнах Європейського Союзу також існує така проблема"

"Безумовно, вирубка лісів і відсутність нових насаджень (як це прийнято в розвинених країнах) порушили екосистему України цілому. Але в цьому випадку все залежить не тільки від вирубки лісів, бо справа стосується не тільки гірської місцевості", – підкреслює політтехнолог, експерт у питаннях національної безпеки і оборони Катерина Коваль.

Географічна особливість полягає в тому, що раніше ріки розливалися роками, виходили з берегів, сформувавши заплаву – місцевість, яка періодично затоплюється водою. У свою чергу, відзначає Катерина Коваль, річки штучно каналізували, змінювали їх рух, ділянки заплави були використані під поля, а деякі території поблизу були заселені.

"У країнах Європейського Союзу також існує така проблема, однак прийнята спеціальна Директива, де викладено план боротьби: від завчасного інформування населення до зміцнення дна та берега, а також зупинки використання таких земель для розорювання та інших потреб, – підкреслює експерт. – В рамках Угоди України з ЄС, ми повинні надати наш власний план в рамках цієї проблематики".

Залишається сподіватися, зазначає Катерина Коваль, що план буде складатися з реального комплексу заходів, а не буде схожим на "відписку".

Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський закликав вирішити питання щодо повеней на заході України раз і назавжди, а не щорічно втрачати людей і гроші.

Читайте Comments.ua в Google News