Експерти розбиралися, які насправді цілі переслідує російська пропагандистська машина у гібридній війні проти України
Гібридна війна, яку проводить Росія проти України, вийшла на новий рівень. На тлі реальних обстрілів і фейкових заяв щодо того, що відбувається в ОРДЛО, Південний військовий округ РФ повідомив про те, що російські військові та прикордонники нібито запобігли "порушенню державного кордону диверсійною групою з території України". А раніше було вкинуто заяви про обстріл прикордонного пункту у Ростовській області з української сторони. Як протистояти такій агресії? Невже світ не бачить, що Росія плодить фейки, вишукуючи казус беллі чи привід зміцнити свої переговорні позиції? Чому немає жорсткої реакції у відповідь? Як далі може розвиватись ситуація? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Ніхто не вірить у те, що Україна хоче напасти на РФ чи ОРДЛО
На думку політичного аналітика, PR-експерта Олександра Солонька, не можна сказати, що світ не бачить того, що творить Росія.
"Події, які відбувалися протягом останніх місяців, продемонстрували, що світ зробив певні висновки щодо того, як працює російська інформаційна машина. Щодня різні структури, які займаються пошуком, ідентифікацією та розвінчанням фейків, дезінформації, публікували відповідні звіти. Західні розвідки лише за останній тиждень опублікували безліч різноманітної інформації, що тією чи іншою мірою показує можливі плани Кремля щодо ескалації в Україні, що "підсвічує" ці плани. Тому ситуація на інформаційному фронті інша, ніж у 2014 році, коли ставки також були підняті більш ніж високо", – зазначає експерт.
Він пояснює, що раніше був наступний підхід у боротьбі з дезінформацією – у відповідь на фейки та пропаганду треба говорити правду. І це вважалося гарною зброєю. Але згодом стало ясно, що просто розвінчання фейків та оприлюднення правдивої інформації не нівелює проблему.
"Відповідно, на рівні профільних організацій, розвідок, держав було ухвалено рішення протидіяти (і ми бачимо це за тим, як діють зараз американці, британці) таким масованим дезінформаційним атакам, які проводить Росія, проводячи свої інформаційні заходи. Хтось називає це інформаційною війною, хтось – інформаційними операціями. Але суть у тому, що відбиватись від фейків просто правдою не виходить", – каже Олександр Солонько.
На його думку, очевидно, що цивілізований світ не довіряє російській пропаганді. Це видно із заяв лідерів англо-саксонських, франко-німецьких країн.
"Ніхто не вірить у те, що Україна хоче напасти на РФ чи ОРДЛО. Але не вірити – це одне, а протидіяти збройній агресії – інше. Тому поряд із політико-дипломатичними заходами, залучені й військові. І Росія, яка стягнула до трьох чвертей своєї військової сили на кордони з Україною, вочевидь передбачає в одному зі сценаріїв їх застосування повною мірою. Слід подякувати нашим міжнародним партнерам, що допомогли нам зброєю, політичною підтримкою, що намагаються стримати чи відтягнути агресію. Але, якщо сюди увійдуть російські війська – протидіяти їм доведеться у військовому плані саме українському народу. І якщо це станеться – стане зрозумілим, які санкції приготував Захід у відповідь на чергову російську агресію", – зазначає Олександр Солонько.
Він підкреслює, що немає стовідсоткового рецепту – як можна повністю нівелювати дезінформацію. Особливо продукованою такими країнами як Росія, яка системно використовує дезінформацію як політичну зброю проти інших держав, проти власного суспільства. Але ж шляхи шукають. Існують урядові та неурядові структури, які протидіють дезінформації, підвищують стійкість суспільства до неї. І ми, впевнений Олександр Солонько, маємо робити все можливе, щоб розвінчувати російську брехню, демонструючи, що це ми на своїй землі захищаємось від російської агресії. А не навпаки.
Якщо ми реально боремося за незалежність, треба добиватися не лише вирішення українсько-російського конфлікту, а й послаблення на нас тиску Заходу
Експерт з питань сектору оборони та безпеки, полковник СБУ у відставці Олег Старіков пояснює:
"РФ поступово, у плановому порядку, тисне на Україну щодо виконання Мінських угод, особливо їхньої політичної частини. Зрозуміло, у російському трактуванні. І цей план Росія поки що не залишила осторонь. Навіть попри розмови про визнання "ЛНР" і "ДНР". Все це підвищення ставок на переговорах. Як і кількість обстрілів і резонансних заяв а-ля "українські диверсанти вторглися на російську територію". І обстріли, і провокації, і заяви наростатимуть, доки сторони не сядуть за стіл переговорів. І мова тут не тільки про Київ і Москву або Київ і Донецьк-Луганськ (чого добивається Росія)".
На думку експерта, на території України зараз триває три війни.
"Перша – Україна-Росія як конфлікт низької інтенсивності на сході нашої країни після "Мінська-2". Друга – між США та РФ, які використовують Україну для вирішення своїх геополітичних цілей. Штати намагаються залишити архітектуру безпеки у попередньому вигляді. Росія її руйнує і хоче підписати "Хельскінкі.2.0." Третя – битва розгортається проти Китаю. Штати не хочуть дати йому ґрунтовно зайти до України та просунутися до Європи. Робиться все можливе, щоб західний бізнес злякався і пішов у тиху гавань. А саме – в американські банки", – вважає Олег Старіков.
Він вважає, що у російсько-українській війні наша влада все зараз робить правильно.
"Є команда – не відповідати на обстріл супротивника. Лише якщо є загроза особовому складу. І тоді йде придушення вогневих засобів противника, але (важливо!) поза населеними пунктами, – розповідає Олег Старіков. – Була інформація, що сьогодні вночі можливий справжній вогневий штурм із боку супротивника. На щастя, цього не сталося. Тому що вчора були переговори між Макроном і Путіним (двічі!), Макроном і Байденом, Макроном і Зеленським. На 24 лютого заплановано зустріч Блінкена з Лавровим. І доки не будуть проведені переговори на вищому рівні з реальним просуванням щодо низки важливих для сторін питань, ескалація не припиниться".
Українцям, наголошує експерт, важливо, хто і на які компроміси піде. Зважаючи на те, що Макрон спочатку поговорив із Путіним, потім із Байденом і Зеленським, а потім – знову з Путіним, якийсь компроміс знайдено. Питання – який.
"Сьогодні виступив секретар РНБО України Олексій Данілов, вкотре наголосивши, що без нас про нас ніхто нічого вирішувати не буде. Це, звісно, правильно. Але треба йти далі, – упевнений Олег Старіков. – Тому що ми маємо тиск не лише у військовій сфері (з боку РФ), а й в економічній, судовій (із боку Заходу). І якщо ми реально боремося за незалежність, за суверенітет, треба добиватися не лише вирішення українсько-російського конфлікту (військового), а й послаблення тиску Заходу на нас. Щоб не було всіх цих переповнених іноземцями наглядових рад, відбіркових комісій, керованих з-за кордону антикорупційних органів. Наголошую, Україна має боротися не лише проти Росії, обстоюючи свою незалежність, а й проти надмірного управління нами у певних галузях нашими західними партнерами".
Читайте також на порталі "Коментарі" - у Міноборони РФ вже повідомили про нібито вторгнення українських військ до Росії.