Сталося дев'ять масованих ракетних терористичних атак на енергосистему України - подібного світ раніше не бачив
22 грудня відзначають День енергетика. У ракурсі енергетичного тероризму, який Росія активно використовує проти України, професія енергетиків набула особливих смислів. Які можна відзначити перемоги, а які провали в нас на цьому фронті? Що і як можна покращити? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Енерго-кіборги робили і роблять все можливе і неможливе, щоб енергосистема залишалася цілісною та виконувала свої функції
Експерт з питань енергетики Центру Разумкова, екс-директор з інтегрованих комунікацій НАК "Нафтогаз України" Максим Білявський розмірковує так:
"Мені невідомі провали, я можу лише сказати, що ми маємо безпрецедентну у світовій історії перемогу – протистояти російському тероризму державного масштабу, який випустив по українській енергосистемі сотні ракет. І це слід відзначити як найважливіше досягнення українських енергетиків. Ми встояли. Сталося дев'ять масованих ракетних терористичних атак на енергосистему України. Подібного світ раніше не бачив. І попри це наша енергосистема залишилася цілісною, збалансованою".
Звісно, є дефіцит, зазначає експерт. Адже ворог прицільно бив, перш за все, по вузлових з'єднаннях станцій, що генерують, з електромережею.
"Мета – щоб генеруючі станції не могли віддавати електроенергію. А споживачі – звичайні громадяни України, просто побутові споживачі – не могли користуватися електроенергією. Тим самим російська держава-агресор спровокувала масштабну гуманітарну катастрофу. Причому все це робилося цілеспрямовано, саме в осінньо-зимовий період, коли температура за вікном нерідко нижча за нуль, а в деяких будинках зупинилися системи опалення. Безумовно, це б'є по здоров'ю, психіці наших громадян. І інакше як геноцидом це назвати не можна", – вважає Максим Білявський.
Але, продовжує він, незважаючи на весь цей жах, у нас з'явилися нові кіборги – енерго-кіборги.
"Вони робили і роблять все можливе та неможливе, щоб енергосистема залишалася цілісною та виконувала свої функції. Їхній досвід вивчатимуть у світових університетах. І мені здається, що це найбільша перемога на цьому фронті", – констатує Максим Білявський.
Після закінчення війни нам потрібно зосередити кардинальні зусилля на енергоефективності
Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук із сумом зазначає, що рік для енергетичної галузі України, як і для країни загалом, був дуже важким.
"Звичайно, є об'єктивні причини, спричинені війною. Це і удари по нашій енергосистемі, і захоплення росіянами Запорізької АЕС, а також відновлюваних джерел енергії (сонячні станції, вітрові) у Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях. Заморожування тарифів на газ та електроенергію (зрозумілий крок, враховуючи ситуацію) – теж удар по енергетичному сектору", – зазначає експерт.
За його словами, до успіхів можна зарахувати, що газова система (газовидобування, транзит газу) залишаються стабільними. І що в умовах ракетних ударів по українській енергосистемі залишається більш-менш прогнозованим отримання електроенергії тими областями, які не є її масовими споживачами. Інші ж страждають значно більше.
"Так сформовано мапу споживання України. Саме тому так страждають Київ та Київська область – тут більше споживачів (і домогосподарств, і підприємств). А генерації мало (виробництва електроенергії). Тому й бачимо такі проблеми. Як і в Одесі. Це – енергодефіцитні регіони", – пояснює Юрій Корольчук.
Він вважає, що є прорахунки на енергетичному фронті, яких можна було уникнути.
"З травня, коли всі трохи оговталися від першого шоку, викликаного вторгненням, слід було вживати превентивних заходів. Постійно говорили про те, що на нас чекає важка зима. Але практично нічого не робилося для мінімізації загроз. Кинулися щось робити після першої масованої ракетної атаки 10 жовтня. Саме тоді почали масово закуповувати, просити у партнерів генератори. Лікарні, якийсь бізнес уже їх мали. Великі виробництва не можуть собі їх дозволити і зараз – там величезна витрата електроенергії. Населення ж і основна частина бізнесу взагалі виживають за свій рахунок. У тому числі закуповуючи газові балони, дрова, буржуйки тощо. Держава у цьому плані допомагала мало. І якісь зрушення почалися лише в останній місяць. Основну ж масу українців було кинуто під "танк" проблем", – вважає експерт.
Не дуже, за його словами, ситуація і із запасами газу. Закачали 14,5 млрд. кубів, хоч хотіли 19 млрд.
"Зрозуміло, що в Європі зараз теж є дефіцит газу, що ціни на нього дуже високі, а грошей у нас немає. Уся надія на теплу зиму. Але що буде, якщо вона не виявиться такою, якщо припинитися транзит російського газу? Почнеться реверс – постачання зі сховищ. Комусь може не вистачити, – попереджає Юрій Корольчук. – У когось електричні котли – і тут знову ж таки все залежить від того, буде електроенергія чи ні".
Експерт упевнений, що після закінчення війни нам потрібно зосередити кардинальні зусилля на енергоефективності, на глибокому (а не оперативному, як зараз) ремонті енергетичних об'єктів, а також на повній їхній модернізації.
Читайте також на порталі "Коментарі" - навіщо знадобилася зустріч Байдена та Зеленського саме зараз – які результати.