Наступний етап розвитку України вимагатиме не лише зброї, а й кардинальних змін у системі управління
Саме 15 липня відзначається День Української Державності. Проте насправді ця дата "приховує" потрійне свято, адже на 15 липня припадають одночасно День Української Державності, День хрещення Київської Русі – України та День українських миротворців. Які найважливіші висновки можна зробити про нашу державність на даному етапі? Як її зміцнити? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Головне питання полягає у тому, якою буде наша держава після війни
Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Аанна Малкіна зауважила, що поєднання в одній даті Дня Української Державності, Дня хрещення Київської Русі – України та Дня українських миротворців має глибокий символічний зміст. Воно поєднує історичне коріння української державності, її цивілізаційний вибір і здатність України бути не лише об’єктом, а й суб’єктом міжнародної безпеки. Фактично ці три свята нагадують, що українська держава має давню традицію, європейську культурну основу і власний внесок у підтримання миру.
"Найважливіший висновок сьогодні, на мою думку, полягає в тому, що українська державність виявилася міцнішою, ніж багато її інститутів. Після початку повномасштабного вторгнення суспільство показало надзвичайну здатність до самоорганізації, армія – до опору, а держава – до збереження основних функцій в умовах колосального стресу. Українці можуть критикувати владу, не довіряти окремим посадовцям і бути незадоволеними якістю управління, але при цьому чітко відокремлюють державу від тих, хто тимчасово нею керує. Це свідчить про те, що український народ довів своє право бути повноцінною політичною нацією, а не failed state, як багато хто про нас казав", – зазначила експерт.
Анна Малкіна продовжує, сьогодні, на щастя, головне питання полягає не в тому, чи зможемо ми зберегти державу, а в тому, якою вона буде після війни: державою неформальних домовленостей і залежності від окремих лідерів та олігархів чи державою інститутів, процедур і відповідальності.
"Зміцнення державності формування професійних інститутів, справедливої судової системи, прозорих правил для громадян і бізнесу, наявність реальної політичної відповідальності. Державність слабшає не лише тоді, коли ворог захоплює території, а й тоді, коли громадяни перестають вірити, що закон однаковий для всіх, а державні рішення ухвалюються в суспільних інтересах. Тому нинішній етап можна назвати етапом переходу від державності виживання до державності розвитку. Ми вже довели, що здатні не дозволити знищити свою державу. Тепер маємо довести, що здатні зробити її ефективною, справедливою і стійкою. Українці вже показали, що готові помирати за свою державу. Тепер не менш важливо навчитися щодня будувати державу, заради якої варто жити", – констатувала політолог.
Нам потрібно просто вдосконалювати те, що є
Політексперт, кандидат політичних наук, історик Олександр Палій зазначив, висновки напрошуються такі, що наша державність – глибока, а для того, щоб її зміцнити, потрібно підвищити ефективність державного управління. Причому, зауважує співрозмовник порталу "Коментарі", це нам потрібно зробити досить терміново. Тому що в якихось сферах воно є, а в інших – пробуксовує.
"І ще нам потрібно налагодити зв'язок між суспільством і владою, він якось втрачений. Люди не відчувають, що влада – це їхнє. От республіки у нас в чистому вигляді не існує, коли люди розуміють, що вони не якісь піддані, а вони просто піддані якихось тимчасових чиновників. Іншими словами, нам просто треба державний апарат абсолютно так налаштувати, щоб кожна людина, доторкаючись до цього державного апарату, розуміла, що це йому роблять послугу. Ось всього цього у нас бракує, і чесно кажучи. Чиновники цим не займаються, а їх стимулювати якось не виходить, і в цьому є велика проблема. Важливо, щоб люди розуміли, що влада – не пуп землі, але маленький пан-панам, король-королям, як то кажуть. Оцього нам дуже на сьогоднішній день не вистачає", – висловився Олександр Палій.
При цьому він не вважає, що зараз час для дискусій стосовно того, як вести управління країною, наділяючи більшими повноваженнями парламент.
"Нам потрібне під час війни централізоване керівництво. Нам не потрібен хаос в парламенті, тому те, що централізоване керівництво – непогано, але Конституція у нас написана без врахування національних особливостей. Це був просто розподіл влади між різними групами, кланами і так далі. Вони туди себе вписували, вони писали Конституцію не для країни, а для себе. У цьому є проблема. А що стосується парламентського хаосу, то він до добра ніколи не доводив під час війн. Парламент – це місце для дискусій і всяких думок, але згадайте, як він у нас утворювався. Туди з кадрових агентств набирали людей і взагалі там маса корупції прийшла з інших часів, з інших епох політичних. Тому давати цим людям якесь управління, скажімо так, це було б занадто ризиковано", – зазначив політексперт.
На його думку, треба обережно діяти. Тим паче, що нинішнє керівництво якось з війною впорується, хоча й на початку повномасштабного вторгнення все було значно гірше.
"Всі ж пам’ятають розміновані мости і все інше. Можна говорити довго. Але станом на зараз ситуація випрямилася, вирівнялась і тому, скажімо, є такий принцип: не треба рухати те, що рухається саме і більш-менш нормально. Якщо воно рухається, не треба йому заважати. Тому нам потрібно просто вдосконалювати те, що є", – підсумував Олександр Палій.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Луганщина після окупації: в яких регіонах найбільше переселенців з області.