Учасники зустрічі вже підтвердили, що мир можливий лише на базі міжнародного права, верховенства Статуту ООН, що передбачає повагу до суверенітету та територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах
У Джидді (Саудівська Аравія) проходять переговори про "формулу миру" для України. За словами президента України Володимира Зеленського, на саміті представлено 42 держави з різних континентів – і всіх поєднує пріоритет міжнародного права. Росію на захід не покликали, а сама зустріч політичних радників та радників із нацбезпеки розглядається як ступінь до Глобального саміту миру. Що можна сказати, виходячи з кола учасників та вже відомих результатів низки переговорів? Які перспективи наближення справедливого миру завдяки таким самітам? Чому важливо наголошувати на компенсації збитків Україні з боку країни-агресора – і як обчислити ступінь збитків? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Йде процес поступового збільшення кількості країн, які точно стають не друзями РФ
Економічний та політичний експерт Борис Кушнірук міркує так:
"Сам собою цей саміт не наближає мир. Це можуть зробити лише результати на полі бою. Водночас такі зустрічі важливі для України. Адже вони спрямовані на формування, скажімо так, другої коаліції миру (крім групи "Рамштайн", що включає країни НАТО плюс низку інших держав), яка виступає фактично на підтримку нашої країни. І до цієї другої групи входять такі потужні країни як Китай, Індія, Бразилія і не лише. В економічному плані це вагомі держави".
На думку експерта, для РФ це поганий сигнал. Адже з того, що відомо на даний момент, - учасники підтвердили, що мир можливий лише на базі міжнародного права, верховенства Статуту ООН, що передбачає повагу до суверенітету та територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах.
"По суті, ця заява, спрямована проти Росії, – пояснює Борис Кушнірук. – І це важливо. Йде процес поступового збільшення кількості країн, які точно стають не друзями РФ. Що створює додатковий тиск на країну-агресора. І незабаром йтиметься вже не просто про необхідність якнайшвидшого виведення російських військ з української території, а й про виплату компенсацій за всі завдані збитки. У довгостроковому вимірі це дуже важливо".
Повинен бути створений глобальний прецедент, що агресивна спільнота має зазнати матеріальної відповідальності значно більшої, ніж шкода нею завдана
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов упевнений, що, якщо ми говоримо про справедливий мир, важливо розуміти – все російське суспільство (як колективна цивілізаційна сутність) є відповідальним за розв'язання війни та її наслідки.
"Здебільшого ця відповідальність знаходиться не в правовій, а в морально-етичній, і, якщо хочете, у цивілізаційній (парадигмальній) площині. Відповідно, цивілізація, яка порушила загальнолюдські морально-етичні норми, має бути виключена із глобальних цивілізаційних процесів, а у разі бажання повернутися назад, має понести, як мінімум, серйозну матеріальну відповідальність, – пояснює експерт. – Матеріальну міру морально-етичної (!) відповідальності російського суспільства перед світовою цивілізацією мають визначити репарації, добровільно виплачені російською державою як компенсацію збитків (як фізичних, моральних, так і вітальних), завданих Україні".
На думку Віктора Савінова, ступінь цієї шкоди не може бути визначений лише підрахунком знищених матеріальних цінностей, а має бути значно більшим, що відповідає завданому українському суспільству (і не тільки українському) матеріальному, моральному і зрештою вітальному збитку на кілька поколінь.
"Крім того, – продовжує він, – має бути створений глобальний прецедент, що агресивна спільнота має зазнати матеріальної відповідальності значно більшої, ніж шкода нею завдана. Оскільки в сучасних гуманітарних нормах відсутній інший спосіб покарання великих угруповань, крім матеріального. Тобто компенсація має перевищувати прямі матеріальні збитки в рази, але при цьому враховувати можливості російської держави. Грубо кажучи, протягом наступного покоління – середній житель Росії не може жити краще за середнього жителя України (за інших рівних, насамперед рівнів держменеджменту)".
Рівень суверенних репарацій, які мають бути виплачені Україні російським суспільством протягом наступних 20-25 років (одне покоління), не може бути меншим за два трлн доларів, вважає директор Міжнародного інституту політичної філософії. На його думку, це є цілком посильною платою для російської держави (або її правонаступників) за право повернення російської (або постросійської) цивілізації у світову у всіх сферах (економічної, торгової, технологічної, культурної, освітньої тощо).
"Слід зазначити – і дати знати про це народам Росії, що сума цих компенсацій (ціна зворотного квитка) збільшується з кожним днем, поки країна-агресор продовжує агресивні дії проти України", – наголошує Віктор Савінов.
За його словами, розмір компенсації матеріальних збитків підрахувати відносно легко (на сьогодні він становить $300-500 млрд). А от щодо компенсації моральної чи вітальної шкоди українському народу, тут все не так просто.
І тут, наголошує Віктор Савінов, можливий наступний принцип.
Росія протягом наступних 20-25 років (термін життя покоління, якому завдано шкоди), віддає 20-25% від свого консолідованого бюджету (80-120 млрд дол на рік).
"Населення України становить приблизно 25% населення Росії. Відповідно, цією цифрою і визначається, з яким відсотком від своїх доходів має розлучитися російська держава, щоб дати можливість отримувати держпослуги жителям України на рівні вищому, ніж мешканцям РФ. Це і є принципом покарання (компенсації). Інше питання, наскільки ефективно українська держава розпорядиться цим ресурсом", – зазначає експерт.
Він пояснює, що джерелом виплат репарацій із російського бюджету має стати скорочення видатків на оборону, силові структури та чиновників. Цих джерел, запевняє Віктор Савінов, буде більш ніж достатньо, щоб пересічне російське населення навіть не відчуло виплат.
"Щодо валютного балансу, то, по-перше, до війни баланс рахунку поточних операцій Росії стабільно перевищував $100 млрд, які виводилися різними способами чи накопичувалися у ЗВР, тобто, ніяк не впливали на російську економіку (тепер допоможуть українській). По-друге, вже існуючі санкції завдають Росії значно більших збитків, ніж $100 млрд. Тільки вимушені дисконти на експортну ціну енергоносіїв, збільшення витрат на логістику та скорочення фізичних обсягів вже перевищують цю цифру (а санкції потрібно ще посилювати!). Крім того, зменшуються обсяги та експортні ціни інших експортних товарів російського походження", – наголошує експерт.
Щодо імпорту, продовжує він, то вже накладені обмеження збільшили в середньому його ціну для російських споживачів мінімум на 15-20% (або зберегли ціну, але погіршили якість, замінили німецьку на китайську).
"Сумарний ефект санкцій вже сьогодні погіршує експортно-імпортний баланс Росії на $150-200 млрд, а відсутність інвестицій та труднощі з передачею сучасних технологій призведуть до ще більшого технологічного відставання, а як наслідок – ще більшого погіршення балансу, – прогнозує Віктор Савінов. – Загалом простіше платити $100 млрд на рік, ніж перетворюватися на Північну Корею. Таке перетворення коштуватиме понад $200 млрд на рік, а зворотне повернення в цивілізацію (якщо воно ще буде можливе) обійдеться ще дорожче, тому що це не так. Святе місце (на світовому ринку) пусте не буває. І що швидше російське суспільство це усвідомить – то краще для нього. А ще одним джерелом компенсації будуть "добровільні" пожертвування представників російської еліти за право допуску у світову цивілізацію".
Читайте також на порталі "Коментарі" - на що робить ставку Путін – чи може Кремль погодитися на справедливий світ в Україні.