У Кабміні заявляють, що містобудівна реформа розширює функції місцевої влади, ось тільки та сама місцева влада іншої думки
Депутати понад півсотні місцевих рад просять президента України ветувати т.зв. "містобудівну реформу". Відповідний закон №5655 Верховна Рада ухвалила у другому читанні ще 13 грудня – і практично відразу він викликав чимало критики на місцях, тоді як представники влади всіляко наголошують на його необхідності. Чому так "бодається" центральна та місцева влада щодо цієї реформи? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.
Не виключено, що законопроект №5655 буде ветований президентом
Економічний і політичний експерт Тарас Загородній упевнений – головна причина, чому місцева влада, м'яко кажучи, не в захваті від так званої "містобудівної реформи" полягає в тому, що їхньої думки тепер ніхто не питатиме.
"Вони побоюються, що всі рішення щодо забудови прийматимуться у Києві. Безконтрольно. І в результаті це обернеться не боротьбою з корупцією, як кажуть представники центральної влади, які лобіювали проект, а тим, що корупційні потоки проходитимуть через Мінінфраструктури. Адже саме воно стане фактичним монопольним розпорядником забудови", – пояснює експерт.
Друга претензія до законопроекту №5655 у тому, продовжує він, що забудовників ніхто не контролюватиме.
"Вони фактично створили цим законом свій приватний суд, який розглядатиме різні спірні моменти. Плюс – приватні нотаріуси. Вимальовується така собі замкнута система: роздаю собі певні дозволи, сам їх контролюю, сам розглядаю скарги. Якщо раніше хоча б була можливість якось вплинути на рішення щодо необмеженої забудови (за допомогою тих самих активістів), то тепер, по суті, відсуваються убік не лише громадські діячі, а й місцеві органи влади, які не зможуть контролювати жодні подібні процеси". , – наголошує Тарас Загородній.
Він звертає увагу, що цей законопроект вже викликав питання у представників "Великої сімки".
"Кубраківське Мінінфраструктури хитрувато хотіло все провести так, щоб отримати схвалення у послів G7. Розповідали про те, що це якась грандіозна реформа, спрямована на боротьбу з корупцією тощо. Але представники "сімки" чітко дали зрозуміти – думку місцевих органів влади не можна ігнорувати. І це правильно, – упевнений Тарас Загородній. – У всьому світі зонування, рішення, пов'язані із забудовою – це прерогатива місцевих органів влади, а не десь там в іншому кінці країни, як хочуть зробити "слуги" та їхні соратники".
Експерт не виключає, що законопроект №5655 буде ветований президентом. Або може "загубитися", як у нас вже не раз бувало.
"За термінами президенту дається два тижні на ухвалення рішення – ветувати чи підписувати. Але в нас бувало, що деякі законопроекти просто "підписував", а потім зникали в Адміністрації (Офісі) президента, – розповідає Тарас Загородній. – Глава держави їх і не підписував, і не ветував. Зараз може статися щось подібне, враховуючи, що рівень обурення і тиску досить високий, а схема пахне дуже погано. Нагадаю, що законопроект вдалося протягнути через парламент 228 голосами (за 226 мінімально необхідних) за активної участі уламків партії ОПЗЖ, визнаної антиукраїнською. І серед цих "уламків", до речі, є активні забудовники, які б хотіли максимально спростити (нібито в рамках антикорупційних ініціатив) можливості безконтрольного заробітку".
Не можна однозначно говорити про правоту однієї чи іншої сторони
Кандидат економічних наук, екс-директор з розвитку бізнесу АТ "Укрзалізниця" Андрій Рязанцев наголошує, що громади на місцях у нашій країні вже набули почуття самостійності. І вважають, що краще, ніж центр, знають, як їм вирішувати ті чи інші питання. У тому числі, пов'язані з містобудуванням, з наслідками бойових дій, що і як розподіляти, як раціональніше та ефективніше використовувати засоби та можливості.
"Кожне місто, кожна громада має свій особливий шарм, свій внутрішній стиль. Не всі хочуть це міняти. Але всі хочуть отримати справжню повну владу, повноту правління у своїх містах, селах тощо. І такі суперечки, як розгорнулися зараз навколо "містобудівної реформи" – нормальне явище при розвитку справді демократичного суспільства, особливо в умовах війни та постійному акцентуванні на важливості децентралізації", – пояснює Андрій Рязанцев.
Водночас, продовжує він, точку зору центральної влади також важливо враховувати. Адже люди у вищому керівництві країни, у Раді, бачать якісь проблеми цілісніше. І можуть пропонувати рішення, які є максимально ефективними для держави загалом, зазначає експерт.
"Отже не можна однозначно говорити про правоту однієї чи іншої сторони, – вважає вона. – Важливим є компроміс, діалог. Часом щось з місця здається не таким значним, тоді як у комплексі, на тлі ситуації у всій державі, набуває значної ваги".
Читайте також на порталі "Коментарі" - ситуація на військовому та дипломатичному фронті спалахує – прогноз на січень-лютий.