США та Китай продовжують діалог, який розпочався ще на саміті G20 минулого року
Держсекретар США Ентоні Блінкен планує відвідати Китайську Народну Республіку (КНР) 5-6 лютого. У Пекіні він має намір зустрітися з міністром закордонних справ КНР Цінь Ганом, з яким обговорить, зокрема війну РФ в Україні. Про це повідомляє Politico, відзначаючи, що зустріч буде продовженням переговорів між Китаєм та США, розпочатих у листопаді в рамках саміту G20 в Індонезії. Відомо, що говоритимуть і про війну, розв'язану Росією проти України. Які очікування від цієї зустрічі? Чи є ймовірність, що КНР натисне на РФ для деескалації ситуації? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Тиску Пекіна на Москву очікувати не слід
Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова, розмірковує так:
"У Вашингтоні та Пекіні вважають, що підтримка діалогу – важлива. Не думаю, що війна Росії проти України буде центральною темою. Але її, звичайно, торкнуться".
Для США, пояснює експерт, важливо, щоб КНР не змінила своєї обережної позиції у цьому ракурсі.
"Будь-яка участь Китаю на боці Росії була б важким ударом для нас, – пояснює Володимир Дубовик. – Але схоже, що переглядати цю позицію у Китаї не мають наміру".
З іншого боку, продовжує експерт, формальна позиція та пропаганда в КНР залишаться колишніми, тобто антизахідними, проросійськими.
"Тиску Пекіна на Москву очікувати не слід, та й він навряд чи міг би бути дієвим. Тож швидше за все збережеться статус-кво", – прогнозує Володимир Дубовик.
На зустрічі обговорюватиметься питання обмеження закупівлі Китаєм енергоресурсів у РФ
Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії "Національна платформа" Катерина Одарченко нагадує, що США задекларували як основне своє геополітичне завдання – боротьбу з авторитарними режимами. І в Китаї – саме такий.
"У найближчому майбутньому тут щось навряд чи зміниться. Китай історично не мав демократичного правління. І саме він може стати після РФ головною військовою загрозою для світу загалом. Там нарощуються засоби, технології, китайці активно працюють у космосі. Тим важливіше спробувати налагодити діалог між Пекіном та Вашингтоном, знижуючи градус напруги. Не менш важливо зрозуміти настрій КНР щодо російсько-української війни, майже через рік з початку широкомасштабного вторгнення РФ до нашої країни", – вважає експерт.
За її словами, з одного боку Пекін відкрито демонструє можливість співпраці з Москвою. З іншого боку – не переходить рамки, щоб не потрапити під вторинні санкції.
"Бо ключові ринки збуту китайської продукції – не РФ, а – ЄС, США, Канада. Вони ж є ключовими "покупцями" китайської робочої сили, які розміщують у КНР свої підприємства. Хоча зараз триває процес перелокації низки підприємств до країн із дешевшою робочою силою, проте – це теж стримуючий чинник. Так що добре, що Джо Байден зустрічався восени з Сі Цзіньпіном, а тепер Ентоні Блінкен зустрівся з Цінь Ганом. Триває дипломатична логіка", – впевнена Катерина Одарченко.
Вона передбачає, що на зустрічі обговорюватиметься питання обмеження закупівлі Китаєм енергоресурсів у РФ.
"Минулого року КНР та Індія скуповували їх багато та дешево. Але зараз санкції все жорсткіші, є обмеження за ціною (вище за яку купувати не можна). І хоч "стелю" відносно щадну, вище купувати не можна. Втім, навряд чи Китай та Індія купували російські нафту та газ дорожче, – зазначає експерт. - Безумовно, порушать тайванське питання. За аналогією з російською агресією проти України постійно спливає гіпотетична агресія КНР проти Тайваню".
На даний момент не можна говорити про зникнення всіх гострих кутів у діалозі між Вашингтоном та Пекіном
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик називає візит Блінкена до Китаю – знайомим.
"Це – продовження діалогу, започаткованого раніше між Вашингтоном та Пекіном щодо ключових питань глобальної безпеки. Йдеться не лише про згладжування протиріч між КНР та США, а й – про війну в Україні, вплив Китаю на Росію, про співпрацю Пекіна та Москви за низкою напрямків. Важливо, щоб це не переросло у постачання китайцями росіянам озброєнь, боєприпасів, товарів, необхідних для ведення війни", – пояснює експерт.
За його словами, Штати зробили низку спроб дати нову перспективу двостороннім відносинам.
"Попередній діалог між Вашингтоном і Пекіном показав, що після жовтневої перемоги Сі Цзіньпіна у
внутрішньополітичному порядку, він не проти увійти в ситуацію зниження зовнішніх ризиків для Китаю. При цьому хотів би отримати від американців якісь запевнення про не педалювання будь-яких рухів Тайваню до формальної незалежності. Про не посилення військового угруповання США у регіоні. Можливо, мова зайде про кроки щодо нормалізації ситуації у Південному морі. Про показові дії США, спрямовані на деескалацію", – зазначає Віталій Кулик.
Щодо російсько-української війни та позиціонування Китаю, експерт пропонує звернути увагу на такі моменти. По-перше, нещодавня публікація у Financial Times, де було зазначено, що Пекін не було поінформовано про початок Росією великої війни проти України – і той виявився дуже незадоволеним цим фактом. По-друге, влада КНР зробила ближче до кінця минулого року низку знакових кроків, спрямованих на те, щоб знизити запал РФ у веденні війни.
"Помітили, що останнім часом із риторики російської влади зникли погрози використання зброї масового ураження? Більш ніж впевнений, що Китай відверто натякнув на неприпустимість подібної риторики, не кажучи вже про дії, – зізнався Віталій Кулик. – Про це свідчить низка візитів до Пекіна представників російської політики, включаючи екс-президента Медведєва, який став зараз посміховиськом на посаді заступника секретаря Ради безпеки РФ, де його основне завдання, схоже, писати щодня шалені тексти у своєму телеграм-каналі. Китай явно намагався навчити російську еліту. Пояснюючи їй, зокрема, стримування і з боку КНР, якщо РФ спробує, скажімо, підвищити ставки".
При цьому експерт попереджає, що зараз не можна говорити про зникнення всіх гострих кутів у діалозі між Вашингтоном і Пекіном. Протиріч, за його словами, вистачає, іноді вони активізуються.
"Але, якщо зустріч між Блінкеним та його колегою Ганом пройде на досить хорошому рівні, можна буде говорити якщо не про перезапуск відносин, то про зняття бар'єрів там, де діалог був раніше неможливий, – вважає Віталій Кулик. – Не виключаю, що Пекін почує певні прохання Заходу (як ЄС, так і США) щодо тиску на РФ у ракурсі припинення війни проти України. Подивимося, як відреагує. Не забуватимемо, що у США 2024-го – президентські вибори. Трампісти називають головним опонентом Байдена. Враховуючи ще й внутрішні моменти, найімовірніше, спроба перезапустити відносини США та КНР буде не радикальною".
Читайте також на порталі "Коментарі" - прогноз у війні на найближчий місяць: коли і де готуються наступати росіяни.