Як виявилося, так звана миротворча місія африканських лідерів цілком лягає в російську концепцію припинення війни
Дивний візит делегації "миротворців" з низки африканських країн в Київ, що пройшов на тлі ракетного обстрілу з боку рф і українського наступу, що розгортається, викликав немало питань. Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк вважає, що основною метою африканських візитерів було – призупинити дію ордера Міжнародного кримінального суду (МКС) на арешт президента рф володимира путіна. Сам путін, з яким представники Африки зустрілися в Пітері 17 червня, наступного дня після їх перебування в Україні, традиційно марив про те, що усі свої злочини в Україні росія проводить згідно статуту ООН. Про що говорить цей африканський вояж? Чи може у його учасників змінитися враження про цю війну і адекватність путіна? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Путін сповна використав африканський вояж
Політтехнолог Юрій Подорожній розмірковує наступним чином:
"Візит лідерів африканських країн багато хто охрестив дивним, але насправді дивуватись тут немає чому. Їх так звана миротворча місія цілком лягає в російську концепцію припинення війни. Хоча тут швидше треба говорити не про російську, а про китайську лінію
зовнішньої політики. Ми вже неодноразово чули про різні
дивні мирні ініціативи. І дивні вони саме тому, що здається несуразним, хто саме їх ініціює. Крім африканської пропозиції ми вже чули, наприклад, про
індонезійську мирну ініціативу. Для москви та Пекіну важливим в даному випадку є не результат, а критична маса схожих до потрібної рф позиції інших країн. Така кількість ініціатив створює потрібний для агресора фон, що, мовляв, з усіх усюд підтримується російська позиція".
Хоча, коли ми говоримо про Африку то, зазначає експерт, представники країн, які склали "миротворчу місію", мотивують свій візит до Києва та москви як суто прагматичний. Війна росії проти України спричинила розбалансування постачань продовольства до Африки. Однак це є лише прикриття справжніх цілей цієї делегації, вважає Юрій Подорожній.
На його думку, путін сповна використав цей африканський вояж (а почався він с Європи, вже потім були Україна та оф). Увага світу до нього була великою, хоча б з точки зору нетрадиційності.
"Президент рф вчергове наговорив вже традиційних тез про ницість "київського режиму". Але й були і нові "аргументи". москва так прагне перемовин з Києвом, що путін присвятив багато часу на звинувачення в зриві мирного процесу саме України. Це класична гебіська методика, коли ключову подію – напад рф на Україну – не обговорюють, а дискусія крутиться навколо тез, що є наслідком ключової події. Саме тому путін відіграв цей візит на аудиторію, яка тепер оперуватиме новими кремлівськими тезами про бажання миру москвою та, відповідно, не бажанням миру Києвом (що саме по собі є абсурдним). Агресор жаліється, що жертва стоїть не в тій позі, на яку розраховує ґвалтівник", – наводить слушну аналогію експерт.
Не мало часу, продовжує він, путін присвятив і "аргументам" щодо звинувачень висунутих МКС, а саме ордеру на арешт.
"путін на "чистих щах" пояснював, чому рф викрадає українських дітей, та чому це правильно. Саме африканський делегації він пояснює це – в зв’язку із майбутнєю зустріччю країн БРІКС в Преторії (Південно-Африканська Республіка). Адже ПАР є країною, яка зобов’язана заарештувати путіна в разі його візиту до Південної Африки. І я так розумію, що президент ПАР приїздив давати гарантії путіну, що цього не відбудеться. Тож, власне, ця мирна ініціатива є лише нездоровим прикриттям справжніх намірів та цілей", – пояснює Юрій Подорожній.
А загалом, на його думку, путін не сказав нічого нового. За його словами рф діє відповідно до статуту ООН і саме тому веде війну. Теза, яка є абсурдною, залишалась би і далі "рускім абсурдом", якби не мала підтримку Китаю, зазначає експерт.
"Якщо ми подивимся на країни, які виходили з такими псевдомирними ініціативами – Індонезія, африканські країни Бразилія, то побачимо, що там Україна відсутня, або майже відсутня в дипломатичному плані. А свято місце – пусто не буває. Звісно, ми працюватимемо з цими країнами та регіонами. Але робити це треба було ще вчора. Тепер слід прикласти набагто більше зусиль, – підкреслює Юрій Подорожній. – Врешті решт, ми зацікавлені в тому, щоб голосування за резолюції в ООН було таким, що засуджує агресію. Саме тому, такі візити та ініціативи є, якщо не небезпечними, то в інформаційному плані такими, що відволікають ресурси, які ми маємо витрачати, щоб посилювати підтримку з боку наших справжніх союзників".
Те, що африканці після України поїхали в гості до путлера, виглядало, ніби – прибули з доповіддю до свого замовника
Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко зазначає, що коли лише почали розмовляти про майбутній "миротворчий" візит делегації з низки африканських країн, було зрозуміло, що все це ініційовано саме рашистською стороною. Лише їй це потрібно, вважає експерт.
"Ми прекрасно розуміємо певну прихильність країн, що ввійшли до складу делегації (Південно-Африканська Республіка, Замбія, Сенегал, Коморські Острови, Єгипет, Уганда), до рашистів. Так путін намагається зменшити вагомість взагалі цієї війни, а також рівня переговорів, – пояснює Сергій Войченко. – З одного боку є країни G7 (передові держави світу, з розвинутими економіками), які підримують Україну. А з іншого – такі ось африканські "миротворці". Якби там хто не казав, що це - міжнародна політика, але таки є різниця між головою, наприклад, столиці, та головою якоїсь маленької сільської ради. Ось и тут – таке саме".
До того ж, продовжує експерт, як виявилось, у делегації були глухі та сліпі, раз не почули та не побачили ракетного обстрілу Києва, який під час їх візиту влаштувала країна-агресор.
"Та й щодо взагалі адекватності цих гостей є сумніви, – зазначає Сергій Войченко. – Тому що питання про припинення нападу рашистів на Україну, про припинення вбивства українців вони чомусь не піднімали. Але говорили про скасування або призупинення дії ордера на арешт путіна. Для них саме це, як виявляється, на першому місці. Ні, так не піде. Спершу – звільняються всі українські території, а потім будемо розбиратися – чи варто військового злочинця знімати з розшуку. А те, що африканці після України поїхали в гості до путлера, виглядало, ніби – прибули з доповіддю до свого замовника".
На думку експерта, якщо говорити про результати таких візитів, то ними є проблеми для киян (перекриті дороги, величезні затори), а також розуміння, що з подібними "делегатами" нам нема про що розмовляти.
Читайте також на порталі "Коментарі" - які очікування від
візиту Блінкена до Пекіна – чи можна ще уникнути прямого зіткнення США та КНР.