Чи виправдані дії МЗС із забороною консульських послуг для чоловіків: чому виник резонанс

Держава вирішила нагадати своїм громадянам, що є не лише права, а й обов'язки

Рішення українського МЗС до набуття чинності оновленого закону про мобілізацію обмежити надання консульських послуг для військовозобов'язаних громадян нашої країни, які перебувають за кордоном, викликало бурхливу реакцію в українському суспільстві. Частина його, включаючи деяких нардепів, обурюється зневаженням норм Конституції та прав громадян. Частина, включаючи військових та власне міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, пояснюють, що це рішення – про справедливість, наголошуючи, що неправильно, коли одні воюють понад два роки, а інші відсиджуються за кордоном. Міністр оборони тієї ж Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що вважає за правильне повернути в Україну чоловіків призовного віку. А ось у Німеччині до такого кроку не готові. Як оцінюєте рішення українського МЗС та реакцію на нього? Як ситуація може розвиватись далі? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

У нас на відміну від Росії нікого примусово в громадянстві не тримають

Експерт Міжнародного інституту демократій, екс-командир 2-ї роти 24-го батальйону "Айдар" Євген Дикий зізнався, що його дивує висвітлення питання припинення надання консульських послуг певній категорії українців за кордоном - з упором, що це обмеження.

"Я спостерігаю швидше спробу привести у відповідність користування особами своїх прав, сервісів держави – і виконанням цими ж особами базових обов'язків перед державою. Те, що зараз нагадало наше Міністерство закордонних справ, це база. Це основи суспільного договору, конституційного ладу, які передбачають, що, якщо особа користується правами громадянина, із цього автоматично випливають і зобов'язання. Одного без іншого, у принципі, не буває. Це очевидні речі", – зазначає експерт.

Він наголошує, що українці за кордоном перебувають саме тому, що вони українці. Не люди без громадянства. Вони отримують дозвіл на проживання саме як громадяни України на підставі міждержавних угод. Набувають статусу біженця саме тому, що є громадянами України, на яку напала Росія.

"Більше того – якщо з ними щось трапляється, вони відразу звертаються до консульства. І серед ночі піднімають консулів, які їдуть витягувати українців із поліцейських дільниць (якщо вони щось наробили), розрулювати якісь конфлікти. Вони звертаються до консульства за послугами нотаріату тощо", – наголошує Євген Дикий.

Тобто, продовжує він, для цих українців було очевидно, що держава має виконувати свої зобов'язання щодо них. Але при цьому вони чомусь вирішили, що вони щодо цієї держави зобов'язань не мають.

"От їм і нагадали, що це – взаємозалежні речі. Більше того - їм не говорять щось на кшталт "хочеш паспорт - йди на фронт!" Все, що їм треба – просто стати на військовий облік. Те, що вони й так мали зробити. Причому давно. Виходить, вони незаконно не перебували на військовому обліку, а їм нагадали, що це їхній обов'язок. І яке ж ми бачимо у відповідь обурення! Якщо на те пішло, цих людей просто прирівняли до нас із вами. Як ми в Україні маємо перебувати на військовому обліку, так і всі, хто виїхав – теж. І зараз просто впроваджуються стимулюючі заходи. Щоб люди виконали те, що й так мали зробити раніше. Чому ті, хто за кордоном, мають перебувати в інших умовах, бути більш привілейованим, ніж ті, хто залишився в країні?" - запитує Євген Дикий.

На його думку, якщо когось такий характер суспільного договору не влаштовує, ця людина може відмовитися від українського громадянства. І зняти з себе і весь тягар зобов'язань, але й усі права, які з цього випливають. У нас на відміну від Росії нікого примусово в громадянстві не тримають, нагадує експерт.

Він резюмує:

"Зрештою, наша держава вирішила нагадати, що все працює лише у комплексі, або не працює взагалі. Або і права, та обов'язки. Або ні того, ні іншого".

Щоб люди поверталися, треба створювати відповідні умови

Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков упевнений, що спроба позбавити українських громадян, які виїхали за кордон (хтось - легально, хтось - ні, суть не в цьому) консульського обслуговування - це один із прикладів того, як із добрих намірів у безглуздому виконанні виходить те, що навіть гірше усвідомленої диверсії з боку ворога.

"Громадяни України залишаються такими, мають усі конституційні права, навіть, якщо вони порушили закон і це визнав суд, – нагадує експерт. – А тут і суду не було! Але людей позбавляють права отримувати консульський захист, забезпечення. Це неймовірна безглуздість, антизаконність. І очевидно, що ці спроби додадуться до того поганого списку, який існує у США щодо дій української влади".

Так, продовжує Олександр Кочетков, треба повертати людей, які виїхали за кордон. Так, треба займатися посиленням мобілізації, бо в армії катастрофічно не вистачає людей. Але робити це потрібно інакше. Позитивно стимулюючи, а не примушуючи.

"Відрізання від консульського обслуговування спричинить стрімкий пошук (і знаходження) паспортів інших країн, – прогнозує аналітик. – Тобто люди переходитимуть до іншого громадянства, причому, з образою на Україну. Рватимуть зв'язки із нашою країною. Переставатимуть пересилати сюди гроші, донатити на ЗСУ тощо. Сховаються вже набагато серйозніше, ніж раніше".

Вирішувати питання повернення українців із країнами, де багато наших біженців, треба, наголошує експерт. Але точно не так, як узялося робити зараз наше МЗС.

"Щоб люди поверталися, треба створювати відповідні умови. Вирішувати безліч проблем. У тому числі, несправедливості, корупції в самій Україні. Треба створювати стимули та надії – що після війни, навіть під час війни – у нашій країні можна працювати, заробляти, а не лише воювати та поступово вмирати. Нерозуміння цього дуже негативно впливає на наші перспективи перемогти та побудувати успішну, незалежну державу, заради чого ми і воюємо", – констатує Олександр Кочетков.

Читайте також на порталі "Коментарі" - чого досягла влада забороною на консульські послуги для чоловіків: які будуть наслідки.