Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
Парламент Грузії ухвалив так званий "закон про іноагентів", який, по суті, є калькою аналогічного російського та спрямований на згортання свобод. Історик Вахтанг Кіпіані вважає, що на європейських перспективах Грузії можна поставити хрест. Спікер Держдепу США Метью Міллер уже дав зрозуміти, що закони і антизахідна риторика правлячої "Грузинської мрії" поставили під загрозу зв'язок Грузії з НАТО і Євросоюзом. Чому Грузія скочується з європейського шляху назад в обійми Росії? Що може змінити ситуацію? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Протести в Грузії. Фото: з відкритих джерел
Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков пояснює:
У Грузії ж, продовжує експерт, ситуація посилюється тим, що при владі там давно проросійсько орієнтовані сили, які фінансуються Москвою.
На його думку, ситуацію може змінити жорстка позиція грузинського народу. Протести. Але не дієтичні, ліберальні, а жорсткі, уточнює експерт. Реальний опір, що змітає силовиків, що підтримують владу, а також саму владу, що продається РФ.
Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун зазначає, що законопроект про іноагентів, м'яко кажучи, ускладнює шлях Грузії до ЄС та НАТО, власне до системи демократичних координат.
Він не вважає, що на європейських перспективах Грузії поставлено хрест.
За його словами, вплив Москви на грузинську владу – колосальний. Із цим треба працювати, активізуючи дії громадянського суспільства, громадських організацій, незалежних медіа, зазначає експерт.
Лише системним громадським опором можна зламати ситуацію, упевнений він. Щоб, наприклад, на наступних виборах проросійська "Грузинська мрія" програла, а до владних кабінетів зайшли прозахідні сили, які знімуть з якоря грузинські європерспективи.
Читайте також на порталі "Коментарі" – президент Грузії на фоні протестів дала обіцянку та закликала громадян зробити важливий вибір.
Новини