Складається так, що конфлікт між політичним Заходом та Росією починає розширюватись і втягувати в себе те, що все частіше стали називати політичним Сходом
В іранському місті Ісфахан пролунала серія вибухів на боєприпасах. За непідтвердженими даними, детонація сталася внаслідок атаки безпілотників, а під ударом виявилося виробництво дронів "Шахед" та експериментальний ядерний реактор. Є прильоти в Тебріз (завод з виробництва зброї). Про що свідчить ця атака? Чи тільки на Близькому Сході це стосується? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Багато залежатиме від реакції офіційного Тегерана, поки видно, що іранське керівництво перебуває в шоці
Директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розмірковує так:
"Ця атака змінює тренди. Раніше уявити ситуацію завдання удару по території Ірану було складно. Зараз бачимо, що це можливо. Очевидно, що у майбутньому такі удари можуть продовжуватися. Образно кажучи, зламався ще один друк. І тепер завдання ударів безпосередньо по іранській території не є чимось екстраординарним".
На думку експерта, очевидно, що те, що відбувається зараз, – це наслідки втручання Ірану у війну в Україні на боці Росії.
"І тут, як на мене, не так важливо, хто саме атакував Іран. Це могло бути як держава (деякі припускають, що – Ізраїль), так і недержавний суб'єкт (говорять про Моджахедін-е Халк – іранську ліворадикальну організацію, яка веде боротьбу проти Ісламської Республіки Іран). Сучасний рівень техніки, зокрема ударної, дозволяє здійснювати подібні атаки як представникам держави, так і не державним структурам, – пояснює Ігор Семиволос. – І абсолютно на кшталт поведінки Ірану головний меседж, який зараз ретранслюється із боку Ізраїлю – це не ми. Точно так, як поводиться Іран, заперечуючи постачання безпілотників росіянам".
Дрони могли запускати як з суші, так і з моря. Могли використовуватись різні методи, щоб не було чітко зрозуміло, звідки саме завдавали ударів, зазначає експерт. Він також припускає, що твердження, що дрони прилетіли з Азербайджану – фейк.
"Багато залежатиме від реакції офіційного Тегерана. Поки що видно, що іранське керівництво перебуває в шоці. Від того, якою буде реакція – багато в чому залежить подальший розвиток подій", – вважає Ігор Семиволос.
Розморожування конфлікту відбувається не лише між Іраном та Ізраїлем, а й по лінії Китай-Тайвань, Північна Корея-Південна Корея, Пакистан-Індія
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначає, що спостерігачі, які більш інтенсивно залучені до ірано-ізраїльського конфлікту, розглядають цю атаку, хоч і не визнану офіційною владою Ізраїлю, саме як удар Ізраїлю по військовій інфраструктурі Ірану.
"І це, звісно, ставить питання про те, чи не веде загострення ситуації на театрі воєнних дій в Україні, загострення відносин між політичним Заходом та РФ до розморожування інших конфліктів, в інших регіонах. Що (а можливо і вже) сигналізуватиме про початок поки що гібридної, напівзакритої Третьої світової війни", – вважає експерт.
Він звертає увагу, що розморожування конфлікту відбувається не лише між Іраном та Ізраїлем, а й по лінії Китай-Тайвань, Північна Корея-Південна Корея, Пакистан-Індія (штат Кашмір). Не випадково, наголошує Вадим Карасьов, очевидно, щоб не допустити розморожування останнього регіонального конфлікту, прем'єр-міністр Пакистану звернувся до влади Індії із закликом посилити питання мирного врегулювання.
"Загалом, якось складається так, що конфлікт між політичним Заходом та Росією починає розширюватися та втягувати у себе те, що все частіше почали називати політичним Сходом. Перекидаючись у своїй на південно-східні, далекосхідні, близькосхідні театри бойових дій. Тож я б не ставився до атак на військову інфраструктуру Ірану як до якогось виключно локального епізоду в давньому, застарілому, але затухлому ірано-ізраїльському конфліктах. Розглядати це варто у ширшому контексті, коли світова геополітика почала рухатися, відбувається зсув геополітичних плит. Це і призводить до того, що охолоджені, заморожені, застарілі регіональні конфлікти починають трансформуватися в напівгарячу форму, – підкреслює Вадим Карасьов. – Я додав би сюди ще конфлікт між Азербайджаном та Вірменією навколо Нагірного Карабаху. Хоча зараз він перебуває у стадії мирного врегулювання, але може спалахнути будь-якої миті".
Читайте також на порталі "Коментарі" - підсумки тижня, що минає: як подія відобразиться на майбутньому України.