Як виправдання догхантера показало недосконалість судової системи: деталі справи Святогора

Святогору інкримінували виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, але все ж виправдали

Резонанс викликало рішення Шевченківського суду Києва, що виправдав шкуродера Олексія Святогора, який вбив тисячі тварин... Чому такі люди не несуть гідного покарання? Як змінити ситуацію? Про це сайту "Коментарі" розповіла адвокат, експерт Українського інституту майбутнього (УІБ) з питань правоохоронної і судової діяльності, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько.

У розслідуванні допускаються стратегічних помилок

"На жаль, на сьогодні українське законодавство є далеким від досконалості в частині, що стосується відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Більшість норм виписано у спосіб, що значно ускладнює досягнення мети покарання таких осіб, — пояснює Мирослава Чорноусько. — Не в останню чергу, у зв’язку з цим формується іще більш недосконала правозастосовна, у тому числі судова, практика. Зокрема, винуватці більшості резонансних випадків жорстокого поводження з тваринами, щодо яких було відкрито кримінальні провадження, зрештою були виправдані на стадії судового розгляду. Не став винятком і кейс Олексія Святогора. У ньому однією зі стратегічних помилок стала кваліфікація кримінального правопорушення".

Експерт нагадує, що Святогору інкримінували виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Між тим, суд не знайшов у його діях складу злочину, мотивуючи це тим, що відповідні репліки обвинуваченого мають усний характер, а тому можливість притягнення до відповідальності за відповідною статтею відсутня.

"А отже є підстави стверджувати як про необхідність з боку правоохоронців кваліфікувати такі дії іншим чином, так і працювати над системними змінами до законодавства. Водночас, загалом наразі має місце складність у притягненні так званих "догхантерів" до відповідальності й з огляду на те, що процес доказування ускладнюється необхідністю фіксування їхніх дій та встановленням причинного взаємозв’язку між шкодою, завданою тварині та наслідками для її життя й здоров’я", — говорить Мирослава Чорноусько.

За її словами, непоодинокими є випадки перекваліфікації відповідних дій з кримінального правопорушення на адміністративне, як відбулося в резонансній історії з одним із хмельницьких чиновників. Тоді стало відомо про те, як директор Державного архіву Хмельниччини, прив’язавши пса до авто, тягнув його по дорозі. В результаті порушник обійшовся незначним штрафом.

"Причиною цього, на думку експертизи та слідства у справі, стала відсутність у собаки каліцтва та ускладнень стану здоров’я. Хоча, такі висновки і є доволі сумнівними, зважаючи на те, що оцінити факт завдання шкоди здоров’ю тварини можна було неозброєним оком, — підкреслює Мирослава Чорноусько. — У вказаному випадку можна говорити також про ймовірність задіяння певних суб’єктивних факторів, що справили вплив на результати експертизи й слідства. Однак, справедливим буде відзначити, що й самі по собі норми КК України роблять можливими подібні "маневри", беручи до уваги відсутність значного різноманіття кваліфікуючих обставин".

Це означає, пояснює експерт, що реальне притягнення до кримінальної відповідальності може настати у випадках, коли докази практично неможливо спростувати, а отже — "розвалити" справу. Так відбулося в одному із резонансних випадків жорстокого поводження з котом, якого викинули з п’ятого поверху, після чого "добивали" об асфальт, нагадує Мирослава Чорноусько. Тоді кривдника тварини було засуджено до 5 років позбавлення волі, тим самим було застосовано максимально можливу санкцію.

Яке ж покарання має чекати на догхантерів?

Загалом же, згідно з даними офіційної статистики Офісу Генерального прокурора України, у 2020 році за фактом жорстокого поводження з тваринами було відкрито всього 222 кримінальні провадження.

"Водночас, лише у 49 із них було повідомлено про підозру і у 48 скеровано провадження до суду, — акцентує Мирослава Чорноусько. — Як бачимо, статистика досить показова в частині "ефективності" досудових розслідувань. Адже, як демонструє практика, у разі, якщо існує достатня кількість матеріалів, які можуть бути доказами вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, з повідомленням про підозру немає підстав зволікати. Таким чином, у більшості із вчинених порушень за минулий рік навряд чи буде результат у вигляді повідомлення про підозру винуватцям, а відтак, і притягнення їх до кримінальної відповідальності".

В цілому, на сьогодні законодавство передбачає кілька шляхів покарання таких осіб.

По-перше, за ч. 1 ст. 299 КК (жорстоке поводження з тваринами, нацьковування їх одне на одного, поширення матеріалів із закликами до жорстокого поводження) передбачено арешт на строк до 6 місяців або обмеження волі на строк до 3 років.

Натомість, згідно із ч. 2 ст. 299 КК, ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього або неповнолітнього, караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Якщо ж дії, передбачені ч. 1 і 2 цієї статті, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, то йдеться про покарання від 5 до 8 років ув'язнення.

По-друге, може мати місце й адміністративна відповідальність.

Наприклад, стаття 174 КУпАП за стрільбу з вогнепальної, холодної метальної або пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, під яку підпадає і відстріл безпритульних собак, передбачає лише штраф від 1700 до 2550 грн. із конфіскацією зброї та бойових припасів до неї. Поряд з цим, стаття 89 КУпАП передбачає відповідальність за жорстоке поводження тваринами та його пропаганду у вигляді накладення штрафу до 5100 грн.

"Як бачимо, окрім стилістики викладу норм, яка ускладнює доказування, предметом уваги законодавця в найближчому майбутньому має стати також і рівень санкцій, які на даний час не достатньо "мотивують" до дотримання встановлених вимог", — резюмує Мирослава Чорноусько.

І якщо вже мова зайшла про законодавство, то нагадаємо: раніше "Коментарі" детально розповідали, чого варто очікувати від новоприйнятого закону про референдум в Україні.