Дорожча за золото: скільки насправді коштувала фарба, якою малювали Мадонн

Таємниця натурального ультрамарину, вартість ляпіс-лазурі та чому цим пігментом малювали лише шати Мадонни.

У добу Відродження колір у живописі визначався не лише естетичним смаком художника, а й фінансовим статусом замовника. Найдорожчим та найбажанішим пігментом того часу був натуральний ультрамарин - глибока синя фарба, виготовлена з напівдорогоцінного каменю ляпіс-лазурі (а саме з лазуриту, що міститься в ній). У певні періоди її вартість перевищувала ціну чистого золота, а процес видобутку та вимивання вимагав надзвичайних зусиль. Замовники часто окремо прописували використання цієї фарби в договорах, аби переконатися у високій якості матеріалів.

Одним із головних покупців робіт із використанням ультрамарину виступала Католицька церква, яка закріпила цей шляхетний колір за образом Діви Марії.

Факти про "синє золото" епохи Відродження:

  • Географія видобутку: ключовим джерелом якісної ляпіс-лазурі для європейських майстрів були родовища Сар-і-Санг у Бадахшані (на території сучасного Афганістану), звідки камінь везли до Європи.

  • Етимологія назви: слово "ультрамарин" походить від латинського ultramarinus, що буквально означає "заморський" або "привезений з-за моря".

  • Документальний факт: у контракті 1515 року для художника Андреа дель Сарто чітко вказувалося, що для синього одягу Діви Марії обов'язково мав використовуватися ультрамарин вартістю щонайменше п'ять золотих флоринів.

  • Складна технологія: камінь не просто розтирали, а змішували з воском, смолами та оліями, після чого вимивали чистий пігмент лужним розчином, відокремлюючи його від домішок.

  • Спадщина Вермеєра: Ян Вермеєр був надзвичайно щедрим на використання ультрамарину у своїх роботах. Після його смерті родина залишилася з великими боргами, що, зокрема, було пов'язано і з загальною економічною кризою того часу.

У 1820-х роках у Франції розробили спосіб створення штучного аналога - французького ультрамарину (офіційно запатентованого Жан-Батистом Гіме у 1826 році), що зробило цей колір доступним для всіх художників і назавжди змінило світ живопису.

Нагадаємо, раніше портал "Коментарі" писав про пігмент "Паризька зелень": отруйний тренд, який вбивав господарів заміських маєтків.