«Україна» "1+1" виступили проти законопроекту "Про медіа"

Найбільші в Україні медіагрупи "1+1" і "Україна" випустили спільну заяву проти законопроекту "Про медіа". Ця інформація з’явилася на сайті "Медіа-група Україна".

Фото ТСН

Повідомляється, що обидві медіагрупи вітають оновлення законодавства про медіа.

"Медіагрупи вітають сам факт появи нового законопроекту "Про медіа" як такий, що може мати велике значення для розвитку українського медіаринку", — йдеться в повідомленні.

В той же час, групи застерігають від прийняття законопроєкту 2693-д в актуальній редакції від 02.07.2020 року, оскільки занепокоєні через окремі суттєві положення, які потребують доопрацювання.

Так, наприклад, законопроект підсилює Нацраду і розширює санкції для ЗМІ.

Також,положення законопроєкту допускають суб’єктивну оцінку регулятора щодо наявності контентних порушень, що створює можливість необґрунтованого або політичного тиску на медіа. Далі, підстави анулювання ліцензії та скасування реєстрації суб’єктів у сфері медіа, на думку представників медіа-груп, не завжди є пропорційними тяжкості порушень.

Крім того, в проекті недосконало прописані положення щодо створення органу спільного регулювання та порядку представництва в ньому.

Запропоноване регулювання порядку прийняття Нацрадою нормативно-правових актів не містить будь-яких запобіжників або обмежень, що у свою чергу створює ризики запровадження регулятором не передбаченого законом нормативного регулювання діяльності суб’єктів у сфері медіа, в тому числі і у таких питаннях як зміст контенту та порядок його розповсюдження.

В змісті законопроекту прослідковується нерівність українських та іноземних медіа щодо мовлення або послуг яких є доступ на території України.

Для покращення ситуації з дискримінацією українських медіа порівняно із іноземними, пропонувалось не погіршувати мовне регулювання для телерадіоорганізацій та залишити підхід, який був закладений у законі "Про забезпечення функціонування української мови як державної", щодо визначення вимог до мови трансляції передач та фільмів виключно нормами закону України "Про телебачення і радіомовлення" та законом "Про медіа" відповідно.

Також наголошується, що запропонований підхід щодо визначення єдиних підстав та розміру відповідальності лілійних аудіовізуальних медіа-сервісів та медіа сервісів на замовлення (ст.110 законопроекту) не враховує специфіку та умови діяльності суб’єктів, що надають медіа-сервіси на замовлення, а також є дискримінаційним у порівнянні до регулювання відповідальності інших суб’єктів у сфері медіа.   

Разом з перерахованим, медіа відзначають позитивні сторони законопроекту. Положення дозволяють регулятору більш ефективно захищати інформаційний простір України від держави-агресора. Нарешті, зменшується різниця у регулюванні умов діяльності для всіх аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження. Також запропоновані підходи спрощують процедуру регулювання та комунікації з Нацрадою. Істотно спрощені дозвільні процедури для мовників, запроваджуються додаткові гарантії незалежності регулятора. Підкреслюється, що створення органу співрегулювання дозволить індустрії бути залученою до процедури регулювання та створення кодексів мовлення: учасники ринку зможуть визначити і розробити важливі правила та критерії на уточнення положень закону щодо контентних обмежень.

У зверненні наголошується, що зауваження та пропозиції представників медіагруп, які були надані під час підготовки законопроекту, в більшості не були враховані Комітетом гуманітарної та інформаційної політики. Таким чином представники медіагруп закликають депутатів до діалогу і готові продовжити роботу з метою створення збалансованого закону про медіа.

 Раніше "Коментарі" писали про те, що АРМА оприлюднило список компаній, які виявили бажання взяти участь в повторно му конкурсі  з відбору керуючого "Українським медіа холдингом".