Рубрики
МЕНЮ
Георгий Кухалейшвили
У російсько-українській війні розпочинається новий етап. Після оголошення президентом РФ Путіним мобілізації міністр оборони РФ Сергій Шойгу наголосив, що планується поетапно призвати 300 тис. росіян. Коментарі розбиралися, чому Путін підвищує ставки у війні з Україною, як це вплине на відносини РФ з її закордонними партнерами, що залишилися, і на що здатні російські резервісти.
Путін оголосив часткову мобілізацію в Російській Федерації
Керівництва Індії та Китаю недвозначно дають зрозуміти Росії, що настав час закінчувати війну в Україні, яка приносить одні незручності і накладає негативний відбиток на будь-яку незахідну державу, яка співпрацює з Москвою. На саміті "Шанхайської організації співробітництва" у Самарканді 15-16 вересня прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив під час зустрічі з Путіним, що сьогодні не "епоха воєн". Путін визнав на зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпінем, що китайці мають питання та занепокоєння щодо української кризи. Напередодні свого останнього візиту до Казахстану лідер Китаю наголосив, що не дозволить зазіхати на суверенітет та територіальну цілісність цієї держави.
Пекіну та Делі не вигідна війна в Україні з низки причин. Індія та Китай ризикують виявитися об'єктом західних санкцій, оскільки розвивають співробітництво з РФ у важливих для себе сферах. Індія та Китай збільшили обсяги закупівель російської нафти після обмеження доступу Росії на європейський ринок енергоносіїв. Своїми діями Пекін та Делі знижують ефект від антиросійських санкцій. Через два дні після оголошеної в РФ мобілізації, в індійському виданні The Times of India був опублікований матеріал про можливу відмову від закупівлі російської нафти через дорожнечу доставки.
США дратує військово-технічне співробітництво Китаю та Індії з РФ. Китай використовує Росію як джерело військових технологій у розвитку ракетних озброєнь, флоту, авіації. Російською зброєю укомплектовано збройні сили Індії. Делі не може відмовитися від співпраці з Москвою у сфері військово-промислового комплексу, оскільки від цього залежить успіх у протистоянні з регіональними супротивниками – Пакистаном та Китаєм.
Зрештою, Китай та Індія хочуть уникнути негативного впливу російської агресії в Україні на свою репутацію. Як правило, Росія використовує міжнародні організації ШОС та БРІКС, де також беруть участь Індія та Китай, як трибуну, з якої критикує Захід і подає себе як лідера серед країн, які проти вестернізації та незгодні з американською гегемонією у світі.
Мимоволі Індія і Китай опинилися в одному таборі з Росією, що дискредитувала себе, оскільки своїми діями в Україні навпаки посприяла зміцненню впливу Заходу, поставила під сумнів ідею багатополярного світу, на якій засновані зовнішньополітичні доктрини багатьох держав, що розвиваються. Хоч як крути, але набагато безпечніше в таборі демократичних країн під крилом американського орлана, ніж у багатополярному світі без конкретного лідера та чітких правил гри, де тебе можуть з'їсти хижаки на кшталт Росії.
У Кремлі не дослухалися думки своїх китайських та індійських партнерів. Путін вирішив підвищити ставки у війні, замість виведення російських військ з України. За допомогою мобілізації він розраховує виправити ситуацію, в якій опинилося російське угруповання. ВСУ вдалося під час контрнаступу майже повністю звільнити від російських окупантів Харківську область, просунутися на Херсонщину та створити загрозу втрати росіянами сухопутного транспортного сполучення між Росією та Кримом, штурмувати місто Лиман у Донецькій області. Звільнення Херсона, єдиного українського обласного центру, захопленого росіянами після 24 лютого 2022 року, стане нищівним ударом по іміджу Путіна та остаточно зруйнує міф незламності Росії та її збройних сил.
Незважаючи на велику кількість техніки та артилерії, росіянам не вистачає водіїв та механіків, піхоти, високоточної зброї. За оцінкою аналітика Conflict Intelligence Team Кирила Михайлова, російські підрозділи не доукомплектовані на 50%, при тому, що сьогодні в Україні вже воюють 150-200 тис. росіян. Повітряно-космічним силам РФ так і не вдалося здобути панування в українському небі.
Тому Путін вирішив стримати український контрнаступ за будь-яку ціну, незважаючи на великі втрати, і кинути в бій кожного, хто здатний взяти в руки автомат. Голова правозахисної групи "Громадянин. Армія. Право" Сергій Кривенко вважає, що Путін може відправити на війну набагато більше росіян і не обов'язково саме тих, хто вже служив, оскільки в його указі про часткову мобілізацію не зазначено кількість та категорію тих, хто підлягає заклику. Політолог Гліб Павловський вважає, що 300 тис. осіб недостатньо, виходячи з кількості втрат росіян та протяжності лінії фронту у тисячу кілометрів. За інформацією президента Володимира Зеленського, на війні в Україні загинуло 55 тис. російських військових. За оцінками видання "Новая газета. Европа", режим Путіна може мобілізувати до мільйона людей.
Мабуть, з цієї причини з перших днів мобілізації до російських військкоматів викликали не лише резервістів, а й навіть батьків багатодітних сімей, як Олександр Доржієв з Улан-Уде, яким можна не служити згідно із законом, або айтішників, начебто частково придатного до військової служби Віктора Бугреєва з Москви. В армію забирають росіян будь-якого віку. За інформацією голови правозахисної групи "Агора" Павла Чікова, в рамках оголошеної часткової мобілізації повістки вручали колишнім військовим у віці 55-63 років. У селі Тюменеве на Кемеровській області закликали все чоловіче населення.
Заступник директора Скроуфортського центру стратегії та безпеки Метью Кроніг вважає, що рішення про часткову мобілізацію було для Путіна непростим, оскільки він побоюється, що заклик резервістів погіршить його імідж усередині країни, зруйнує стереотип про локальну "спеціальну військову операцію", спровокує зростання антивоєнних настроїв. З ним не погоджується старший науковий співробітник Центру Стімсона Емма Ешфорд. На її думку, Путін вважає серйознішим ударом по своїй репутації відступ, а від кінця війни залежатиме його політичне майбутнє.
Стати в очах росіян президентом, який програв війну, не найкраща перспектива для Путіна. Мобілізація потрібна йому, щоб пояснити росіянам сенс війни, що триває в сусідній державі, і виправдати доцільність її продовження в умовах міжнародної ізоляції, економічних втрат внаслідок санкцій і смерті десятків тисяч російських військових. Спочатку російський президент розголошував про спецоперацію в межах Донецької та Луганської області, про боротьбу з неіснуючими в Україні неонацистами.
Наразі він збирається виправдовуватися війною оборонного характеру і для цього на окупованих територіях України проводяться референдуми про входження до складу РФ. Недарма, Путін, голова МЗС Сергій Лавров та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заговорили про застосування ядерної зброї у відповідь на загрозу для територіальної цілісності Росії. Логіка Кремля зводиться до того, що якщо Донецьк, Луганськ, Мелітополь та Маріуполь будуть закріплені в російському законодавстві як територія Росії, за аналогією з Кримом, а Україна продовжить вести військові дії задля їх звільнення, тоді у Путіна з'явиться підстава звинуватити нас в агресії та підвищити рівень насильства.
Звучить як марення, але в це повірять 76% росіян, які підтримують війну в Україні. Середньостатистичні росіяни, як 40-річна Ольга Тюлігенова із Самари, впевнені в тому, що ЗСУ нібито протягом останніх восьми років цілеспрямовано обстрілювали Донецьк та Луганськ, навмисне вбивали дітей, що є проявом нацизму, тоді як російські військові нібито рятують в українських містах замурованих у підвалах людей. Проте, росіяни не в змозі зрозуміти своїми звивинами, що українці опинилися у підвалах своїх зруйнованих будинків через російські ракети, снаряди та авіабомби.
Оголошена мобілізація дозволить Путіну перешкоджати виїзду з РФ працездатного чоловічого населення, яке за потреби можна використовувати як гарматне м'ясо. Ухилення від призову та критика мобілізації карається в РФ кримінальною відповідальністю. Ще до оголошення мобілізації деякі росіяни виїжджали до сусідніх країн, щоб уникнути негативних наслідків від санкцій або "косанути" від армії. Тепер виїхати з країни буде набагато складніше.
На думку аналітика Conflict Intelligence Team Кирила Михайлова, якщо мобілізованих росіян навчатимуть протягом кількох місяців, поступово впорядкують на оборонних підприємствах радянську техніку, що знаходилася на зберіганні, то російське угруповання в Україні істотно збільшиться. Можна буде проводити ротацію кадрів і проводити наступальні операції. У кращому разі російські резервісти зможуть нести службу на окупованих територіях, охороняти об'єкти, звільнивши з цієї рутини контрактників. Однак час грає не на користь Путіна. Тому може кинути недостатньо підготовлених бійців на фронт. Політолог Гліб Павловський вважає, що кількох тижнів для підготовки резервістів недостатньо, враховуючи те, що українських військових готують три місяці корифеї військової справи Великобританії та Данії за стандартами НАТО.
Досвід ДНР і ЛНР, де закликають і відправляють на фронт усіх підряд, не втішний і користі від таких горе-вояк мало. На заключному етапі Другої Світової мобілізовані Гітлером пенсіонери та юнаки не змогли схилити шальки терезів на користь Третього Рейху. Радянський маршал Георгій Жуков взагалі відправляв новобранців на мінні поля для розчищення шляху, щоб потім надіслати досвідчених бійців штурмувати німецькі позиції. Іноді йому приписують висловлювання: "Солдат не шкодувати, баби ще народжують!", яке повною мірою пояснює чому Радянський Союз зазнав надто великих втрат у Другій Світовій війні. Чи російські резервісти зможуть повторити подвиги радянських дідів – навряд чи.
Моральний дух росіян, що підлягають мобілізації, знаходиться на низькому рівні. Хтось намагається втекти до Туреччини, Грузії, Білорусі чи Монголії, щоб уникнути мобілізації. Інші ховаються у російській глибинці. Ну а ті громадяни, яким таки вручають повістку, своєю поведінкою починають демонструвати небажання воювати. Росіяни прибувають у пункти збору у стані алкогольного сп'яніння та влаштовують бешкет. У населеному пункті Великобіччі мобілізовані побили поліцейських і хотіли змусити їх їхати разом з ними в Україну. У дагестанському аулі Бабаюрт група мобілізованих влаштувала скандал із співробітницею військкомату, не бажаючи брати участь у спецоперації. Адже одна річ під пляшку пива чи горілки дивитись по телевізору репортажі про вояк з Чечні в українських містах, влаштовувати баталії на форумах та в соцмережах, лежачи зі смартфоном на дивані. Зовсім інша річ їхати до української м'ясорубки.
Постачання – окрема проблема. Аналітик Кирило Михайлов вважає, що не вийде покрити потреби мобілізованих через проблему корупції в армії та ВПК, нерозвиненість волонтерського руху в Росії. У кращому разі на них чекає застаріле і несправне озброєння. У приморському краї призовникам видали іржаві автомати Калашнікова.
Командувати нещасними буде власне полковник ФСБ Володимир Путін, який не має бойового досвіду, не вміє планувати військові операції і порівнювати свої наполеонівські плани з можливостями російської армії. За даними американської розвідки, російський президент особисто взяв на себе командування військовою операцією в Україні та підтримуватиме зв'язок із командирами на фронті. Путін уже відхилив пропозицію російських генералів здійснити тактичний відступ у Херсонській області.
Однозначно, мобілізація в Росії може призвести до затягування війни в Україні, великих жертв і матеріальних збитків. Зброд у військовій формі продовжуватиме самостверджуватись за рахунок мешканців окупованих територій, вбивати, ґвалтувати та грабувати. У той же час, збільшення російського угруповання не дозволить Росії кардинально змінити хід війни на свою користь. Якщо українські військові вже знекровили найбоєздатніші підрозділи російської армії, то резервісти не становлять великої загрози.
Не варто перебільшувати загрозу застосування Росією тактичної ядерної зброї в Україні, до якої серйозно ставиться Верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель. Один із наближених до Путіна, депутат Держдуми РФ Андрій Гурулов вважає, що Росія швидше застосує ядерну зброю проти Німеччини та Великобританії, але не робитиме цього в Україні, оскільки росіяни збираються там жити.
Вибух ядерної боєголовки в Україні позбавляє спецоперацію Путіна будь-якого сенсу. Адже війна йде за територію, пасиви та активи, що цікавлять росіян, і навіть історичну спадщину. Путіну потрібні оборонно-промислові підприємства Харкова, порти Одеси, Чорноморська та Південного, Київ – мати російських міст, родючі землі, але ніяк не радіоактивна млява пустеля. У всякому разі, у 50-х та 60-х серед жителів РРФСР було популярно переїжджати до УРСР та влаштовуватися на роботу на місцеві промислові підприємства. Україна цікава для Кремля для розширення життєвого простору. Тому воювати росіяни будуть звичайними озброєннями до останнього резервіста, якщо таки не додумаються повалити путінський режим.
Новини