Україна в заручниках олігархів. Рекреація та туризм

Як олігархи приватизували рекреаційні зони і як тепер мандрувати та відпочивати в Україні

Громадянин розвинутої держави відрізняється від кріпака феодально-компрадорської економіки можливістю відпочивати на природі та відновлювати здоров’я. На жаль, усі ці роки українців відтісняли від природних ресурсів, більшість найкращих курортних зон України захоплено олігархами. Здебільшого, вони, заради економічних вигод, руйнують екологію.

Рекреаційні багатства України: від профспілок до олігархів

У квітні 1960 року Мінздрав УРСР передав усі санаторії, пансіонати та дома відпочинку, крім протитуберкульозних, на баланс профспілкам. К 1990-м роках в Україні існував фонд санаторно-курортних закладів потужністю 100 тис. койко-місць.

В цілому, на законодавчому рівні в Україні було визначено 11 курортів загальносоюзного значення(Євпаторія, Саки, Трускавець, Моршин, Бердянськ, Куяльник, Одеська група курортів, курорти Південного узбережжя Криму, Феодосія, Планерське, Курортне) та 15 – республі­канського значення(Березівські мінеральні води Харківської обл., "Верховина" та "Синяк" Закарпатської обл., "Ворзель" та "Конча-Заспа" Київської обл., Кирилівка Запорізької обл., Любінь Великий та Немирів Львівської обл., Миргород Полтавської обл., Свалявська група ку­рортів Закарпатської обл., Слов’янськ та Слов’яногірськ Донецької обл., Сатанів Хмельницької обл., Хмільник Вінницької обл.).

При цьому курорти та Природа України грали головну роль у житті СРСР. Уся верхівка Союзу починаючи з часів Хрущова відпочивала в українському Криму – на держдачах та у санаторій Великої Ялти. Туди ж запрошували лідерів країн соцтабору та лідерів дружніх політсил країн капіталістичного табору. Ще кожного літа на Південному ужбережжі Криму відпочивали директора провідних підприємств СРСР, регіональні лідери, функціонери спецслужб; лідери кримінального світу збирались на пляжах грати у преферанс та вирішувати питання всесоюзного злочинного значення. Отже, більш ніж півстоліття, до 2022 року існував так званий "закритий ялтинський політичний клуб". Там вирішувались реальні питання, творилась залаштункова політика наддержавного рівня. З 1990-х на держдачах Ялти укладалися домовленості між новоявленими олігархами, криміналітетом, політиками та чиновниками. На жаль, все це працювало не на користь України та 99,99% українців.

Ймовірно, саме через таке надважливе значення українських курортів для пострадянської політики у цьому секторі економіки з самого початку не було затверджено чіткого правового поля. Справа в тому, що з 1960 року більшість рекреаційних активів перебувала на балансі профспілок. А в Україні з 1991 року й понині немає у законодавстві такого поняття як "власність профспілок" - його не було як в Законі України 1994 року, не з’явилось й у 2004 році з введенням нових Господарського та Цивільного кодексів України.

"На початку 1990-х 70% санаторно-курортних об’єктів України перебувало у власності профспілок, – каже "Коментарі" народний депутат V та VI скликань Олександр Чорноморов. – Але оскільки у законодавстві немає такого поняття як "профспілкова власність", все це - державна власність. Офіційно профспілки не мали можливості торгувати санаторіями. І вони створили комерційну структуру "Укрпрофздравниця" та надали їй повноваження розпродавати активи. Хоча за законодавством у цієї структури були тільки повноваження здійснювати господарську діяльність. На мою думку, цю схему вигадали чиновники профспілок. Ймовірно, "відкати" отримали усі – від президента до прокурорських та чекістських топ-функціонерів".

За подібними сумнівними схемами "авторитетні" бізнесмени встановлювали контроль над відомими готелями, над об’єктами колишньої гігантської структури "Інтурист", над зонами відпочинку, над ласими шматками найкращих курортів України. Ще один напрямок – батько української податкової системи Микола Азаров взяв під контроль здравниці за допомогою податківців та адмінресурсу.

У новітній історії української рекреації було два головних тренди.

Перший тренд – для умовно постіндустріальної моделі робітник та його здоров’я вже не мають такої цінності, щоб Система витрачала ресурс на регулярне оздоровлення. Навпаки, у постіндустріальної моделі постає питання "зайвих" людей, тому позбавляючи громадян доступу до природних ресурсів та рекреаційної інфраструктури "еліти" вирішували це питання. Також людей відрізали від санаторно-курортного відновлення через підняття цін.

Вчений з Утрехтського університету Крістофер Уерхем попереджає, що топ-мільярдери планети зараз не шкодують грошей на пошуки "пігулки безсмертя". Курорти та природні ресурси – це важливий ресурс для здоров’я та довголіття, яким старі "еліти" не збиралися ділитися.

Другий тренд – встановлення максимального контролю "елітних груп" не тільки за природними ресурсами та рекреаційною інфраструктурою, а й за владою та фінансовими потоками. У топових готелях та пансіонатах нерідко продавали наркотики, а гостей тішили проститутки. Інформація про нюанси відпочинку політиків, чиновників, силовиків, олігархів стала важливим інструментом для вирішення владно-фінансових питань, зброєю, яку використовували усі "елітні" соціальні групи для внутрішніх воєн.

Золото партії та контроль спецслужб за відпочинком топ-функціонерів

Отже всередині української рекреаційної інфраструктури відбувались процеси, які здійснювали величезний вплив не тільки на політико-економічне життя України та решту країн колишнього СРСР, а й на Європу.

В Ялті багато десятирічь керівником ДАІ працював Дмитро Карнаух, який, за деякими джерелами, організовував відпочинок Брежнєва, Андропова, Черненко, Горбачова, через що отримав зв’язки з радянськими топ-функціонерами. Його син – Сергій "пів-гектару" Карнаух попрацював у системі фельд’єгерського зв’язку КДБ СРСР, після чого у 1990-ті був директором фірми "Зодіак-Інвест", тієї самої, через яку у офшори виводили "золото партії". Частину "золота партії" витратили на будівництво елітного котеджного містечка "Теселі" біля Форосу, яке контролювали московські та казанські фінансисти російського окупаційного флоту у Криму.

Трохи пізніше Cергій Карнаух перетворився на "сірого кардинала" ялтинської політики та топ-функціонера російських спецслужб у Криму. Карнаух та мер Ялти у 2002-2010 роках Сергій Брайко дуже багато зробили для того, щоб над українськими рекреаційними ресурсами Південного узбережжя Криму встановили контроль "авторитетні" російські бізнесмени, близькі до путіна.

Окрім цього, Карнаух начебто допоміг спікеру ВР Володимиру Литвину знищити дитячий садочок в Ореанді для будівництва елітного житлового комплексу. Не можна виключати, що брат політика, генерал прикордонної служби Микола Литвин не перешкоджав російському вторгненню у 2014 році в обмін на те, що їх родині залишили елітний багатоповерховий маєток біля Ялти.

Після створення альянсу з Литвинами клан Карнаухів зацікавився й курортним містечком Алупка. Наймолодший Карнаух – Дмитро Сергійович навіть згодом був просунутий батьком та дідусем у мери Алупки. Там володіли дачами дружні Литвину екс-заступник голови СБУ Володимир Сацюк, відомий гучною справою про отруєння Віктора Ющенка, екс-зять Кучми Ігор Франчук та інші можновладці. Але найцікавішими партнерами клана Карнаухів у Алупці стала родина Геншафтів.

Комерційний успіх батька та сина Геншафтів починався теж з сфери рекреації. Після загадкового вбивства директора львівського "Гранд-готелю" Б. Мельничука родина Геншафтів почала кар’єру "курортних магнатів". Старий Геншафт – Геннадій є громадянином РФ, був володарем львівських готелів Гранд-готель, Гранд-резорт та групи відпочинкових закладів на околицях Львова. Вважається доларовим мільйонером. Його син – володар паспортів України, РФ та США Олег Геншафт, теж вважається доларовим мільйонером, відомий тим, що публічно у часи Януковича зривав погони з працівника міліції при виконанні та йому за це нічого не було. Тому що у деяких дуже делікатних сферах Геншафт разом з партнерами мав набагато більший вплив та вагу, ніж інші українські олігархи.

Конкретно - на особливих відносинах Карнаухів та Геншафта побудована система стеження за топ-персонами в інтересах спецслужб та "елітних груп". Під цю діяльність з 2000-х створені окремі фірми.

"Фунтом" у цьому делікатному бізнесі багато років був дрібний ялтинський страховий агент, згодом працівник "Криммедстраху" друзів Путіна Ротенбергів Михайло Бухарін. Він працював директором загадкових фірм ТОВ "Система безпеки" та ТОВ "Отелмс файненс". Зараз номінальним керівникомзначиться Олександр Столярчук, КВЕД фірми змінився на "інші види кредитування". Засновником "Отелмс файненс" є англійська фірма "Отелмс лтд", зареєстрована в британському місті Труро за одною адресою з не менш загадковою фірмою "Глобальний офіс". Одним з бенефеціарів вказаний Геншафт.

Аналогічна фірма "Отелмс" працює й в РФ, її засновником є партнер Карнауха Олег Геншафт, який в цьому випадку використовує вже російський паспорт та краснодарську реєстрацію. І під керівництвом британської "Отелмс лтд" її російський підрозділ, попри санкції, у 2017 році провів виставку спеціального обладнання для стеження в готелі "Ореанда" в Ялті.

Система побудована на тому, що обладнання для камер та систем спостереження у готелях, пансіонатах, комерційній нерухомості працює на одному програмному обладнанні, контроль над постачальниками такого обладнання дозволяє спецслужбам та найбільш впливовим "елітним" групам отримувати дуже цікаву інформацію у форматі відео.

Сюди ж слід додати, що у спецслужб та деяких організацій обладнання для якісної аудіо- та відео- зйомки з’явилось набагато раніше, ніж звичайним громадянам стали доступні смартфоні з потужними камерами. В Україні у 1990-ті – 2000-ті в Криму проводився відомий фестиваль "Казантип", на якому відпочивала "золота молодь", багаті бізнесмени, чиновники та силовики. Відомо, що записи з найбільш екстравагантними епізодами відпочинку на "Казантипі" тих, кому сьогодні 40-50 років, були серйозним інструментом непублічної політики у 2010-х.

Як це працює у публічному просторі, більшість пам’ятає по історії з трансляцією по ТБ відеозапису відпочинка людини, схожої на генпрокурора РФ Скуратова. Простіші та недавні приклади – історія про те, як Коломойський раптом опинився в одному готелі з Зеленським та побудоване на злитих з внутрішніх серверів МВС фото шикарних машин заступника голови ОП Кирила Тимошенко, розрекламованих одним із ЗМІ.

До речі, стосовно видатних функціонерів російської окупації Криму Сергія Брайка (т. зв. "заступник мера" Ялти у 2014-2016) та Сергія Карнауха (т. в. о. т. зв. "мера" Ялти у 2014, т. зв. "радник голови Криму" 2014-2022) в українському правовому просторі відсутні кримінальні провадження. Можливо тому, що їх система камер у пансіонатах та готелях здобула якісь цікаве відео про тих, хто за посадовими інструкціями зобов’язаний дати правову оцінку діям цих персонажів?

Ще подейкують, що топ-функціонер міжнародної мережі стеження за "віпами" Олег Геншафт дружить з Віталієм Кличко і що Кличко також є й гарантом відсутності кримінальних проваджень відносно важливого функціонера російської окупації України Сергія Брайка.

"Проблема збору компромату у готелях, пансіонатах, банях – це дуже давня проблема, – каже "Коментарі" політолог Віталій Бала. – Ймовірно, ця проблема залишиться і після перемоги".

Готелі та рекреаційні зони під контролем олігархів

Кар’єрний зріст найбагатшого бізнесмена України почався з того, що його бізнес-партнер Ахать Брагін (Алік Грек) встановив контроль над елітною держдачею у Ботанічному саду Донецька. Люксова держдача, яку побудували для Михайла Горбачова, потім багато років була резиденцією Ахметова, дала назву "Люкс" одній з перших фірм його бізнес-групи. Через деякий час "СКМ" та пов’язані з бізнесменом структури встановили контроль над іншими цікавими рекреаційними та готельними активами України. В Донецьку для "бізнес-потреб партнерів Ахметова" та розміщення суперників ФК Шахтар у Лізі чемпіонів зробили реконструкцію готелю "Донбас палас". У Києві Рінат Ахметов контролює 5-зірковий готель "Опера".

У Криму Ахметов багато років опікувався дитячим табором "Беріг" в Алушті, через комбінат "Азовсталь" - великим рекреаційним комплексом "Ай-Даніль". У бізнесмена була елітна дача "Кучук-Кой". Подейкували, що з 2000-х Ахметов встановив контроль над недобудовою біля моря у Місхорі з метою побудувати там рекреаційний комплекс класу люкс, але ні до, ні після окупації реалізація проекту не розпочалася. З 2019 року росіяни, з якими більшу частину кар’єри у Ахметова були добрі партнерські відносини, почали "віджимати" дачі та рекреаційні активи бізнесмена у Криму.

Багато хто вважає, що разом з групою Ахметова у дивовижному кримінальному житті Донбасу 90-х брав дієву участь громадянин Греції Леонід Юрушев. Навіть є публікації нібито старих міліцейських архівів про співпрацю Юрушева з т. зв. "силовим блоком" Брагіна та Ахметова. У інших джерелах бізнесмена називають членом "єнакієвського угрупування" та спонсором екс-прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

У поважному віці Юрушев зосередився на готельному бізнесі. Йому належать 5-зіркові готелі Fairmont і Intercontinental та 4-зіркові готелі Riviera House та Alfavito у Києві. Чоловік дочки Юрушева Єлізавети – колишній шоумен Олександр Скічко. Він в фаворі у Зеленського, отримав посаду губернатора Черкаської області, яку займав до березня 2022 року. Подейкують, що "готельний магнат" Юрушев був медіатором у залаштункових відносинах між "стародонецькою" елітою та Зе!командою. Вважається, що це зрозуміла для нього діяльність – свого часу він був партнером близького до Ющенка сірійського бізнесмена Юссефа Харефа, якого називали амбасадором російської ОЗУ "Солнцевская", а також подвійним агентом – ізраїльского Моссаду та спецслужб режиму Асада. На пам’ять про партнерство між Ющенком, Харефом та Юрушевим Києву залишилась скандальна "елітна" багатоповерхівка на Грушевського, 9-а.

Кум Ющенка – п’ятий президент Петро Порошенко взагалі вирішив "квартирне питання" завдяки рекреаційним ресурсам. У ЗМІ багато згадок про те, що засновник "партії регіонів" здійснив рейдерське захоплення бази відпочинку спілки сліпих "Івушка" біля Конча-Заспи – на місці колишньої здравниці інвалідів з початку 2010-х розташований розкішний маєток клану Порошенків. Але після 24 лютого 2022 року родина Порошенка віддає перевагу рекреаційному потенціалу Лондона, де зараз найчастіше і мешкає.

Одного з партнерів Порошенка по подіям 2014 року Арсенія Яценюка вважають покровителем "санаторного рейдерства". Подейкують, що його протеже, міністр юстиції 2014-2019 Павло Петренко сприяв рейдерському захопленню санаторіїв "Остріч" у Чернігівській області та "Прибой" у Херсонській області. А також, нібито, допомагав масовому захопленню російськими злочинцями українського приватного майна на курортах Криму через брудні схеми з використанням підроблених українських документів.

Бенефеціаром або контролером часток багатьох здравниць та готелів Закарпаття називають клан Балог, з якими пов’язують здравниці "Перлина Карпат", Центр розвитку туризму "Синяк" та інші. Показово, що з одного боку Балоги контролюють здравниці, цінність яких у навколишніх природних ресурсах. З іншого – дехто пов’язує з Балогами тотальне знищення гірських лісів у Карпатах.

"На багатьох гірських верхівках Карпат вже майже не залишилось дерев, – каже "Коментарі" громадський діяч Михайло Косов. – Це проблема актуальна й для інших регіонів України, відбувається знищення лісів та лісосмуг у Чернігівській області, інших областях басейну Дніпра. Забудова Конча-Заспи та Плют у Київської області призвела до знищення місць для нересту риби. Ситуація важка – з Дніпра бере воду 80% населення України, але через знищення лісів та забудову водоохоронних зон води стає менше, її якість погіршується. Я дивуюсь сучасним бізнесменам – вони фактично доводять до знищення землю, з якої заробляють. Отримують в такий спосіб умовно 1000 у. о. з сотки але вже зараз в кожну сотку потрібно вкладати по 10000 у. о., щоб цією землею можна було користуватися далі".

Відсутність бажання дбати про природні ресурси ймовірно викликане безкарністю, зрощенням "авторитетного" бізнесу з владою та міжнародним криміналом.

З криміналом пов’язують, наприклад, власників готелю "Інтурист-Закарпаття". Спочатку був скандал навколо новин про рейдерське захоплення готелю. Потім успіх нових володарів "Інтурист-Закарпаття" - групу депутата Маєрчика пов’язували з місцевими кримінальним авторитетом на прізвисько "Хата".

Ще одним володарем природних багатств Західної України називають нардепа, екс-міністра енергетика Юрія Бойка. Вважається, що він ще у 2007 році встановив контроль над санаторіями та джерелами лікувальної води у Трускавці. У 2020 році з’явились повідомлення, що спільно з кланом Бойка контроль над часткою ТОВ "Трускавецькі лікувальні води" отримав колишній заступник військового прокурора Жербицький, відомий тим, що розслідував зловживання "младоолігарха Януковича" Сергія Курченка у підконтрольній Бойку галузі скрапленого газу. Показово, що права власності на курорти Трускавця приховані у кіпрських офшорах. Партнерів олігарха Фірташа, групу чинного нардепа від забороненої "ОПЗЖ" Бойка, як і клан Балог, називають близькими до російського гангстера Севи Могилевича.

Відомих бізнесменів Ігора Коломойського та Ігора Боголюбова вважають володарями готелю Radisson Blu Resort та гірсько-лижного курорту Буковель. Тут любила відпочивати верхівка Зе!Команди, а Зеленський у 2022 році відвідував готель одночасно з Коломойським. Лідерам групи "Приват" також, за даними ЗМІ, належить готель "Жовтневий" у Дніпрі.

Групу готелів Одеси: "Президент готель", "Лондонська", "Брістоль" - пов’язують з бізнесменами Борисом Кауфманом та Олександром Грановським(Алекс Борухович), яких НАБУ та САП звинувачують у створенні злочинної організації.

"Гранд-готель" у Львові, за даними ЗМІ, зараз належить депутату та бізнесмену Григорію Козловському. Він вважається тютюновим магнатом, яскравою скандальною особистістю, одночасно товаришує з Періс Хілтон та російським "злодієм в законі" Віктором Паном. Як стверджують профільні ЗМІ, які спеціалізуються на кримінальній тематиці, саме Пан прикривав тіньовий бізнес Козловського, а той, у свою чергу, допомагав йому уникати серйозних проблем із законом, спочатку через зв'язки в Нацполіції, а пізніше і в ОП України.

Санаторій ім. Кірова в Ялті та кілька здравниць на Південному березі Криму поки що перебувають під контролем засудженого до 12 років позбавлення волі екс-нардепа Олега Царьова. В Криму Царьов відомий тим, що здійснював побиття інвалідів, яких намагався вигнати на вулицю з гуртожитків санаторію, та тим, що варварські відпиляв верхівки у кількох старих кипарисів.

На відміну від Царева не отримав правової оцінки за господарчу діяльність в окупованому Криму екс-нардеп, близький до олігархів Ахметова та Колесникова Ігор Шкіря, який як мінімум у 2014-2019 роках, можна вважати, жваво співпрацював з окупантами у Криму. Здравниця "Марат" під контролем Шкірі виконувала "держзамовлення" російських держструктур, сплачувала податки у російський "бюджет".

Партнер Царьова, екс-прем’єр Микола Азаров за допомогою адмінресурсу податкової служби (через ВБФ "Професіонал") захопив у Криму основні здравниці Гурзуфа (у т. ч. "Перлина Криму"), Гаспри (частина здравниці "Дніпро"). У Гаспрі Азарови є сусідами одеського фармацевтичного магната Редера, який возить на своєму літаку особистого адвоката т. зв. "голови Крима" Аксьонова. Ще з кланом Азарових у Криму пов’язують 16-поверхівку над пляжем Гурзуфа "Пушкін-плаза" та ціле котеджне селище "Чехово" біля Санаторного на Південному березі Криму.

Показово, що одним з топ-менеджерів активів Азарових в окупованому Криму є Сергій Самусєв, відомий скандалом навколо корпорації "Золоті ворота", що будувала елітні маєтки в рекреаційних зонах Київської області. До речі, в тих елітних котеджних містечках також встановлювали засоби негласного збору інформації про життя віп-мешканців.

Захоплення українських рекреаційних ресурсів росіянами

Провідним амбасадором "авторитетних росіян" в Україні у сфері рекреації називають Василя Хмельницького – 29 місце у рейтингу найбагатших бізнесменів України 2021 року. На початку 2000-х він начебто сприяв встановленню контролю над колишнім санаторієм "Південний Урал" та його околицями з боку депутата Держдуми РФ Глеба Хора. Цього діяча називають партнером кума путіна Віктора Медведчука по напрямку торгівлі нафтопродуктами з США.

Ще Хмельницького називають партнером забудовників Пагорбу Слави у Ялті – місця, де повинен був бути властивий курортному місту парк. Там з’явилось декілька житлових комплексів. Товарищ Хмельницького – т. зв. "мер" Сімеїзу Ігор Дишлевой, який хвалився, що є дрібним помічником голови російського "Сбербанку" Германа Грефа, та розповідав, що квартиру на Пагорбі Слави у Ялті йому допоміг придбати саме Хмельницький.

Історія будівництва 5-зіркового готелю "Мрія" за гроші російського Сбербанка також дуже скандальна. Спочатку команда Грефа отримала землю під будівництво за сумнівною та непрозорою процедурою. Сприяв Грефу у цьому Горбатов – соратник т. зв. "голови Криму" Сергія "Гобліна" Аксьонова.

Відбувалось все під протекторатом очільника Ради міністрів Криму(2010-2011) Василя "Біти" Джарти. Навіть був прийнятий спеціальний місцевий закон про "інвестиційний проект" - на користь росіян та без будь-якої користі для України та українців. Будували об’єкт турки. Турки з відомої фірми Rixos потім й набирали персонал та запускали росіянам готель – це в умовах окупації Криму, санкцій та офіційної позиції Туреччини щодо засудження російського вторгнення у Крим.

Попри сприяння окупації Криму, мережа Rixos працює в Україні – це готель Rixos-Прикарпаття, головним бенефеціаром якого є близький до Ріната Ахметова бізнесмен Ігор Гуменюк. Можливо завдяки таким партнерам, попри заяви грантових організацій та журналістів, порушення санкційного режиму та українського законодавства з боку турецької фірми Rixos не отримали правової оцінки в Україні.

Також чомусь користується негласним імунітетом у ЗМІ та не отримав правової оцінки сучасної діяльності в Україні "колишній" офіцер КДБ СРСР, екс-видавець умовно опозиційної "Нової газети" Олександр Лебедєв. Можливо тому, що його син Євген Лебедєв офіційно отримав у Великобританії титул барона Сибірського.

Олександр Лебедєв поки що володіє в Криму готелями "Морськой", "Юстас-Крим", "Море" та "Мигдалевий гай" в Алушті. Попри "опозиційність", Лебедєв визнав російську "юрисдикцію" у Криму, виконував російські "державні замовлення", сплачував "податки" у "бюджет" Криму – гроші у тому числі йшли на потреби російської агресії проти України. Лебедєв учасник однієї з найважливіших російських ІПСО – Кучма та Лебедєв уклали угоду, згідно з якою росіянин виконав реконструкцію театру Чехова в Ялті та отримав контроль над закладом. Все це подавалось так, що під контролем України легендарний театр прийшов у занепад, а от прийшов гарний російський інвестор та навів порядок.

У 2000-і Лебедєв контролював 15 готелей в Україні, розігрував спектаклі про "тиск на російський бізнес" та через офшори перепродавав сам собі кримські готелі. Показово, що в якості топ-менеджерів у Лебедєва працюють колишні українські топ-чиновники.

Легендарним готелем "Ялта-Інтурист" володіє інша пов’язана з російськими спецслужбами фірма - "Марінс груп". Вони придбали готель у "ІСД" Сергія Тарути та Віталія Гайдука у 2012 році. Після початку окупації росіяни скасували притаманний готелю навіть у часи СРСР вільний доступ на територію готелю, повсюди з’явились паркани. Росіяни з "Марінс груп" також встановили контроль над пансіонатом "Донбас" та прилеглими територіями, там знищують парки, реліктові гаї та виноградники під багатоповерхову забудову.

Сергій Тарута, який контролював ГК "Ялта-Інтурист", також володів пансіонатом "Айвазовське", де свого часу на весіллі узбецького нафтового магната Азама Асланова виступала Дженіфер Лопес. У 2014 році у Тарути "Айвазовське" росіяни "віджали", але нардеп жодним чином не оскаржив цей вчинок своїх багаторічних партнерів.

Як мінімум до 2014 року разом з росіянами володів базою відпочинку "Канака"(біля Алушти) український олігарх Дмитро Фірташ. Його партнером були російське військове підприємство "Концерн ППО "Алмаз-Антей".

Колишній росіянин та нардеп ВР, партнер Ріната Ахметова та близького до путіна бізнесмена-самбіста Андрія Клямка Вадим Новинський (Малхасян) розвивав у Балаклаві під Севастополем курортний комплекс Balaklava Green вартістю 2 млрд доларів США.

Гендиректор російського ВАТ "Мосводоканал" Олександр Пономаренко та його син Максим контролюють здравницю "Пальмира Палас" поблизу замку Ластівчине гніздо у Ялті. Родина Пономаренків також володіє елітною нерухомістю у Франції та Словаччині, але чомусь ні в Україні, ні в ЄС дії цих росіян не отримали правової оцінки за свою співпрацю з окупантами у Криму. Цікаво, що освоїтися у Криму Пономаренку допомагали вищезгадані Сергій Карнаух, Сергій Брайко, а також, кум путіна Віктор Медведчук.

Російські мільярдери Леонід Федун та Вагіт Алекперов контролюють 4-зірковий курортний комплекс Radisson Resort & Spa в Алушті.

Російський олігарх Костянтин Григоришин, який у 2022 році мав гарні стосунки й з російським олігархам та спецслужбами, й з командою Зеленського, називають володарем "Золотого пляжу" у Ялті. Також йому належало 5,44 Га землі разом з пансіонатом "Веселий" біля Сімеїзу, який він, на думку журналістів, придбав за значно заниженою ціною 820 тис доларів.

У новітній історії готелі та пансіонати Криму захопило ще кілька одіозних росіян. Санаторії "Місхор", "Дюльбер" та "Ай-Петрі" "придбала" фірма екс-генерала ракетних військ РФ Володимира Зарицького, якого вважають людиною друзів путіна Ротенбергів. "Православний олігарх" та покровитель російських бойовиків на Донбасі Костянтин Малафєєв "придбав" унікальний санаторій "Лівадія", який вважався однією з кращих здравниць для реабілітації після інсультів та лікування серцево-судинних захворювань. Після захоплення "Лівадії" медиків та персонал розігнали. Прес-секретарь путіна Сергій Пєсков та його дружина, громадянка США Тетяна Навка вважаються володарями цілого Сімеїзу, де вони через підставних осіб "придбали" усі санаторії та збираються позбавити місцевих доступу к морю та у парки з реліктовими рослинами.

Але найбільш загадковим об’єктом є 5-зірковий готель "Вілла Єлена" у центрі набережної Ялти. За даними з відкритих джерел, цією здравницею, що розташована у будівлі колишньої "Курортної поліклініки", володіють одеські бізнесмени Ганна Дудник та Ігорис Колас. "Вілла Єлена" попри українське одеське коріння добре вписалась в окупаційну реальність, у готелі люблять відпочивати топ-функціонери російських спецслужб, впливовий російський криміналітет. "Вілла Єлена" та керуюча готелем фірма "Зодіак Омега" є у російських реєстрах – тобто сплачують податки РФ для фінансування збройної агресії проти України.

У Одесі засновниця "Зодіак Омега" Дудник пов’язана з фірмою "івент менеджмент груп", де бенефеціаром вказана Юлія Альтман. Її у одеських ЗМІ називають близькою до місцевого депутата Олександра Шеремета.

Ще більш цікавим виглядає зв’язок Дудник з "Вілла Елена" з фірмою "Секунда", яка є одним з забудовників Приморського парку Ялти, де панує російський криміналітет. Там у парку, прямо на пляжі стоять багатоповерхівки близького до рамзана кадирова російського "авторитетного" бізнесмена Сергія Клімова – оформлені на фірму "Що біжить по хвилях". Партнерами Клімова вказані одесити Лариса Данилова та Родіон Данилов – вони також є засновниками ТДВ "Одеський механічний завод", а ще, спільно з Маратом Бейбутяном – володарями ТЦ "Острів" біля Привозу в Одесі.

Ще один вартий уваги зв’язок – пов’язаний з скандалами навколо Чорноморського морського торгового порту(Одеська область) та АМПУ Дмитро Гудко співпрацював у контейнерному бізнесі з вищезгаданим Ігорем Даниловим, який був помічником у нардепа-регіонала з Ялти Олексія Боярчука. "Володарем Одещини" називають авторитетного бізнесмена Олександра Ангерта, близького до "гаманця путіна" Романа Абрамовича, який напередодні повномасштабного російського вторгнення переоформив активи на дітей. Вважається, що Абрамовича не додали у більшість санкційних списків через прохання топ-функціонера Зе!команди Давида Арахамії.

Обережний оптимізм викликає те, що на 8 рік війни з РФ, восени 2022 року українські суди за поданням правоохоронців заарештували майно двух великих готельних мереж України. Це мережа Premier групи VS Energy росіян Олександра Бабакова, Євгена Гінера та Михайло Воєводіна, відомого як "злодій в законі Міша Лужнецький". А також мережа Reikartz російських власників, які намагалися сховатися за отриманими паспортами Туреччини.

До речі, цікаво, що у готелі "Ореанда" з імперії Бабакова, Гінера та Воєводіна починав скандально відомий колишній офіцер СБУ та СВР Сергій Семочко, чий партнер часів СБУ по медичним темам Микола Беззубенко зараз працює з головою ОП Андрієм Єрмаком.

"Власність російських олігархів, яка є в українських реєстрах, повинна бути націоналізована, – каже "Коментарі" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. – Це ж стосується й власності, кінцевими бенефіціарами якої є російські олігархи. Після націоналізації таку власність потрібно приватизувати, отримані з продажі кошти підуть у бюджет – це буде ще одна форма компенсації".

"Щодо умовно російської власності у Криму, то тут потрібна спеціальна юридична процедура, чітко визначена єдина практика вирішення питань, – продовжує Ілля Несходовський. – Тут не може бути різних підходів. Якщо мова йде про захоплене майно, воно повинне бути повернуто державі без жодних компенсацій. Щодо побудованого під час окупації майна, воно теж повинно перейти у власність держави. Потім реалізовано з аукціону. Можливо, доцільно запросити міжнародні компанії. Щоб вони на цих об’єктах зробили сучасний сервіс, щоб все це почало приносити прибутки Україні".

З огляду на масштаби шкоди та спричинене росіянами знищення природних ресурсів України, руйнацію санаторно-курортної інфраструктури, потрібно буде розглянути механізми стягнення компенсацій й у цьому напрямку.

Близьке майбутнє туристичної галузі в Україні

Рекреація та туризм були набагато важливішою галуззю для олігархів України, ніж це вважається. Всередині галузі працювала одна з мереж реальної влади. Найбагатші українські бізнесмени та політики разом з російськими партнерами намагалися відновити станове суспільство, де у більшості звичайних громадян немає доступу к природним ресурсам та немає грошей на туризм й санаторне-курортне лікування. Проте, після перемоги запит реабілітацію та відновлення після війни буде дуже великим, а відтак, необхідно використати державні інститути для повернення українцям права на відпочинок.

Окрім того, зростатиме туристичний інтерес до України, і гроші туристів мають піти на потреби держави, а не олігархів з російською припискою. Актуально й відновлення зруйнованого. У 1991-2022 роках кількість умовно загальнодоступних місць для відпочинку та оздоровлення знизилась. Наприклад, у Одеському регіоні з 1991 по 2017 роки кількість санаторно-курортних закладів скоротилась на 40% - з 43 до 27. Експерти бачать відновлення галузі у приватній ініціативі та вивченні провідного світового досвіду.

"Об’єкти санаторно-курортної галузі, які поки що під контролем у росіян у Криму та інших регіонах мають пройти процедуру націоналізації, – каже "Коментарі" голова Асоціації малого та середнього бізнесу Руслан Соболь. – Але держава не самий ефективний власник. Тому потрібно потім націоналізовані об’єкти здати у концесію на конкурсній основі провідними світовим курортно-санаторним мережам. Щоб активи залишались у державній власності та приносили прибутки громадам".

На думку експерта, передача санаторіїв та готельних комплексів у концесію не є позбавленням українського МСБ можливості проявити себе.

"Деякий час нам потрібно вчитися у провідних американських та європейських операторів санаторно-курортного комплексу, – каже Руслан Соболь. – Те, що вони напрацьовували за 100 років ми вивчимо за 20 років, тому що українці дуже швидко та гарно навчаються. Коли навчимось, складемо конкуренцію світовим лідерам".

А відтак, найближчим часом дуже ймовірні метаморфози в рекреаційній та туристичній галузях України, які позитивно вплинуть й на соціально-економічну обстановку в цілому.