Антитютюнові кампанії: до чого призводить непрофесіоналізм активістів

Тютюнова галузь є однією з небагатьох, сферою регулювання якої займається велика кількість непрофесіоналів. Про це, зокрема, йдеться у розслідуванні 5-го каналу, в якому експерти розкритикували діяльність антитютюнової організації "Центр громадського представництва "Життя".

Антитютюнове лобі

Тютюнова галузь дещо відрізняється від медицини чи автомобільної промисловості. У цих галузях лише медики та автомобільні менеджери, та інженери мають компетенцію та експертизу в обговорюваних питаннях. Громадськість може вимагати посилювати контроль за шкідливими викидами в атмосферу від автомобілів – це її право. Однак вирішальне слово залишається за людьми, компетентними у цій сфері, оскільки вони можуть сказати, чи можливі ці зміни або вони нічого не дадуть.

Щодо тютюнової галузі, якщо громадськість, депутат чи міністр захоче заборонити куріння, то він не стане ні з ким це обговорювати насамперед з експертами. А вже з тими, хто виготовляє тютюнові вироби – тим паче.

Через таку сформовану "традицію" найактивніші представники стурбованої "громадськості" зазнають фіаско – їх новаторства не приймаються на законодавчому рівні або приймаються в дуже усіченому вигляді.

Приклад: антитютюновий проєкт закону №4358, який кілька років у тому чи іншому вигляді продавлював Центр громадського представництва "Життя".

Для довідки: проєкт закону було ухвалено парламентом минулого року, а на початку цього його підписав президент (після підписання документ отримав номер 1978-ІХ).

У чому суть закону 1978-ІХ :

Завдяки цьому документу у найближчому майбутньому буде заборонено куріння всіх видів тютюнових виробів у низці громадських місць.

Друга норма прийнятого закону стосується медичних попереджень на бездимних та електронних сигаретах. Ці вироби прирівняні до звичайних сигарет, отже, не можна навіть натякати, що вони менш шкідливі. Такі вироби відтепер не можна продавати тим, кому не виповнилося 18 років.

Заборонені та тютюнові вироби з характерним смаком та ароматом. Зазначимо, що це загальносвітова тенденція.

Деякі фахівці вважають, що все це можна було затвердити у парламенті вже давно.

Заборони нового закону вже зафіксовано у Директиві Євросоюзу №40

Наприклад, новий закон забороняє рекламу електронних сигарет. Зазначимо, що такі заборони діють і в Європі. Ця норма зафіксована у Директиві Євросоюзу №40. Вона зачіпає практично всі аспекти діяльності тютюнової індустрії та споживання тютюну, у тому числі й таку деталь, як заборона реклами електронних сигарет.

Однак, наприклад, у Німеччині, яка також входить до ЄС, можна побачити рекламу, наприклад, "Айкоса". Це відбувається тому, що, як і в будь-якому заборонному документі ЄС, є посилання на національне законодавство. Мається на увазі, якщо конституція та закони не дозволяють діяти строго за текстом Директиви, можна дотримуватися законів країни.

Також новий закон запроваджує комбіновані медичні попередження, які мають зайняти 65% площі пачки цигарок (зараз в Україні вони займають 50%). Зазначимо, що про 65% також написано в Директиві, а комбіновані попередження вже існують. Насправді Директива вказує ці 65% як максимальне значення. Мінімальне – 30%.

Виникає питання щодо прямої імплементації Директиви №40. Однак якщо це зробити, то в чому тоді сенс існування “Життя”.

Спочатку "Життя" продавлювали через парламент проєкт закону зовсім в іншому вигляді і попри вимоги Євросоюзу.

Це триває вже кілька років. За цей час "Життя" подавали велику кількість проєктів законів, які були відкинуті ще до попадання на розгляд у сесійній залі Ради.

Що протягом кількох років намагалися заборонити чи впровадити активісти "Життя"

Номер 1. Заборонити продаж сигарет та ТВЕН особам до 21 року. Не вдалося через Конституцію України, в якій записано , що з 18 років можна купити алкоголь і сісти за кермо. Директива такої вимоги, ясна річ, не містить.

Номер 2. Зобов'язати виробників наносити попереджувальні медичні написи та фото наслідків куріння площею до 65% на електронних сигаретах та рідинах. Теж не вийшло, тому що Директива і це передбачила – 30% площі упаковки. Чи не 50. І не 65.

Номер 3. Заборонити виробляти та продавати на території України пачки цигарок із закругленими краями. Не вдалося.

Але чому такі пачки українські компанії експортують до ЄС та як це можливо? Річ у тому, що в Директиві зазначено, що пачки мають бути кубоподібною формою. Пачка із закругленим краєм залишається кубоподібною. Якби європейські законодавці хотіли заборонити пачки із закругленими краями, вони написали б не "кубоподібної", а "кубічної" форми.

Номер 4. Заборона рекламної викладки сигарет на вітринах торгової точки. Такої заборони взагалі немає в жодному документі ЄС. І "Життя" знову не вийшло.

Номер 5. Використання уніфікованої пачки для всіх марок сигарет. Заборона на бренди справді запроваджена в деяких країнах світу. Однак у переважній більшості країн ЄС усі пачки все ще брендовані, оскільки Директива №40 не забороняє бренди.

Додамо також, що борці з тютюном мають ще одну "біблію" — Рамкову конвенцію ВООЗ щодо боротьби проти тютюну. При спробах заборонити щось, вони посилаються на цю Конвенцію. Проте, якщо її прочитати, можна виявити, що таких заборон немає і в ній.

Після того, як закон був прийнятий активістами, продовжили пропонувати свої нововведення. Остання ідея "Життя" вже не ґрунтується на європейській практиці.

Так була придумана ідея заборонити продаж цигарок та їх рекламної викладки в МАФах біля шкіл та дитячих садків. Проте незрозумілим виявилося те, навіщо забороняти викладення товару, який уже заборонено продавати. І навряд чи хтось відповість більш-менш юридично грамотно, що таке рекламне викладання, оскільки такого поняття у тютюновому законодавстві не існує. І щоб обґрунтувати свою правоту, "Життя" повідомила, що за цю ідею виступає 81% киян.

Виявилося, що ще пів року тому було проведено опитування мешканців столиці. Серед іншого їх запитали: "Чи підтримуєте ви заборону на продаж цигарок у МАФах біля шкіл та дитячих садків?" Окрім 19%, решта схвалила ідею. Але річ у тому, що киян не питали про якусь рекламну викладку. А "Життя" цей нюанс віддала перевагу винести за дужки та видати бажане за дійсне.

Депутатське лобі

Наприклад, активісти іноді ангажують того чи іншого депутата, через якого і намагаються протягнути свідомо непрохідні норми закону.

На засіданнях Комітету парламенту з питань здоров'я нації, які останнім часом проходять онлайн через коронавірус, обтяжені депутатським мандатом антитютюнові неофіти запевняють, що їхня законотворчість заснована на європейському досвіді і повністю відповідає Директиві 40.

Однак у разі, коли продавити непрохідні норми закону не виходить або неофіт складає з себе повноваження депутата, він більше до теми тютюну не повертається, бо не мав до неї жодного відношення до того.

Нелегальний ринок цигарок зростає на тлі непрофесіоналізму

Непрофесійність у сфері, яку хтось намагається регулювати, зрештою вилазить боком буквально всім іншим. Наприклад, самі борці та обдурені ними депутати називають міфом твердження про те, що чим більше регулювання, то швидше зростає тіньовий ринок. Вони кажуть, що самі табачники розповсюджують цей міф.

Факт полягає в тому, що всього за один минулий рік нелегальний ринок сигарет виріс з 10 до 16,9%. Прикордонна служба України фіксує 30-відсотковий приріст контрабанди у 2021 році. А з 12 мільйонів пачок цигарок, які були відправлені правоохоронцями на експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), лише 24% — справжні, решта – контрафакт, підробки, які не відповідають жодним стандартам виробництва. А за минулий рік в Україні, за даними дослідницької компанії "Кантар", було продано близько 8,5 мільярда нелегальних цигарок.

Чому таке стало можливим? У тому числі й тому, що ті ж активісти дуже гаряче підтримували підняття акцизів на цигарки, що призвело до їхнього подорожчання. Так, це правда, що одним із факторів, що змушують людину кинути палити, є дорожнеча цигарок. Але в поєднанні з правоохоронцями, що погано працюють, високі акцизи і невгамовна активність борців з тютюном з їх заборонами для легальних виробників відкрили вікно можливостей для контрабандистів і виробників підробок. А їхня продукція завжди буде дешевшою за легальну.

Але не тільки – такі цигарки в сто разів небезпечніші, тому що ви ніколи не дізнаєтеся, з чого вони зроблені, в яких умовах виробляються, транспортуються і зберігаються і хто відповідає за їхню якість.

Легко вибрати своєю мішенню легальних виробників – ось вони, такі великі та близькі. Деяким борцям та активістам цікава лише одна сторона проблеми, інші сторони вони не просто не помічають, а часто навіть не знають про їхнє існування і вони не хочуть говорити з експертами.