Головна Статті Суспільство Екологія Сонце + батарея: як українські сім’ї будують домашні енергетичні острівці і чому держава вже не може їх контролювати
commentss Cтатті Всі новини

Сонце + батарея: як українські сім’ї будують домашні енергетичні острівці і чому держава вже не може їх контролювати

Через атаки на енергетику 2022–2025 років частка ВДЕ в Україні зросла до 11%, причому 56% від цього обсягу забезпечує сонячна генерація

28 листопада 2025, 08:00
Поділіться публікацією:

Посеред ночі, коли вулиця зникає в темряві через черговий блекаут, у деяких будинках світло не зникає: горять лампи, працює холодильник, заряджаються телефони. Електрика надходить не від гучного генератора й не з мережі, а від сонячних панелей на даху та акумуляторів у гаражі. У 2025 році така картина стала реальністю для десятків тисяч українських домогосподарств.

Сонце + батарея: як українські сім’ї будують домашні енергетичні острівці і чому держава вже не може їх контролювати

Альтернативна енергетика Фото: із відкритих джерел

За перше півріччя цього року потужність розподілених сонячних електростанцій зросла на понад 590 МВт, з яких щонайменше 100 МВт припадає на домашні системи з накопичувачами. Ці "енергетичні острівці" не просто рятують від холоду та темряви – вони змінюють саму логіку української енергетики, роблячи її стійкішою до ракетних ударів і менш залежною від централізованих мереж. Але з цим приходять і нові виклики: як держава реагує на масовий "відхід" споживачів від загальної сітки?

Сонячна енергетика в Україні переживає справжній бум, і ключовим драйвером стали саме системи зберігання. За даними аналітиків, ринок таких установок зріс у 6–8 разів порівняно з 2024 роком, досягнувши обсягів, що дозволяють забезпечити автономію для сотень тисяч домогосподарств. Це не перебільшення: у 2024 році встановили близько 800–850 МВт нових сонячних потужностей, а за перші 6 місяців 2025-го додали ще 590 МВт, значна частина з яких оснащена літій-залізо-фосфатними батареями – дешевим і безпечним аналогом іонно-літієвих накопичувачів. Такі системи, подібні до тих, що використовуються в промислових комплексах на кшталт 200 МВт-установки від групи ДТЕК, адаптовані для приватних будинків: ємність від 5 до 20 кВт·год, вартість 1250–1500 доларів за кВт потужності.

Чому саме зараз? Війна прискорила перехід: після масованих атак на енергетичну інфраструктуру у 2022–2025 роках частка відновлюваних джерел у балансі зросла до 11%, з яких сонячна генерація займає 56%. Домашні системи з акумуляторами дозволяють не лише генерувати енергію вдень, а й зберігати її для ночі чи хмарних днів. За прогнозами, до кінця 2025 року кількість таких установок перевищить 50 тисяч, генеруючи до 1,2 ГВт розподіленої потужності. Це не просто економія – це виживання. "Ринок систем зберігання енергії в Україні знаходиться на етапі активного становлення. Ми бачимо зростаючий інтерес з боку промислових споживачів, особливо після подій 2022 року", – зазначає Денис Матвійчук, керівник відділу компанії Ecotech Ukraine. Для звичайних сімей це означає скорочення рахунків на 20–30%: за місяць будинок на 4,2 кВт сонячної потужності споживає з мережі лише 59 кВт вдень і 9 кВт вночі, що коштує 275 гривень.

 Бум систем зберігання енергії

Ринок домашніх систем зберігання енергії в Україні вибухнув у 2025 році, і це не випадковість. Попит на літій-залізо-фосфатні акумулятори (LFP-батареї) зріс у 6–8 разів, досягнувши 400 МВт·год встановленої ємності за перші 9 місяців. Ці батареї, вироблені переважно в Китаї, коштують від 200 доларів за кВт·год і служать до 10 років, витримуючи 6000 циклів заряд-разряд. На відміну від свинцевих аналогів, які заряджаються 12–20 годин, LFP-системи заповнюються за 2–4 години від сонячних панелей потужністю 5–10 кВт. За даними компанії Solarled, у 2024–2025 роках попит на такі рішення зріс рекордними темпами, особливо серед приватних домогосподарств, де вони інтегруються з гібридними інверторами для автоматичного перемикання на автономний режим.

Сонце + батарея: як українські сім’ї будують домашні енергетичні острівці і чому держава вже не може їх контролювати  - фото 2
Цифри вражають: за перше півріччя 2025-го українці встановили понад 15 тисяч таких систем, що генерують 11 500 кВт·год на рік на одну станцію потужністю 10 кВт. Надлишок – 7500 кВт·год – можна продавати в мережу за "зеленим" тарифом у 5,77 гривні за кВт·год, отримуючи додатковий дохід. Але головне – автономність. У жовтні 2025-го, після масованих атак, продажі зарядних станцій зросли на 40–60%, з моделями на кшталт EcoFlow DELTA 2 (1800 Вт, 2000 Вт·год) за 25–40 тисяч гривень. "Завдяки сучасним технологіям, системи зберігання енергії стали доступними навіть для малого бізнесу і приватних домоволодінь", – підкреслюють аналітики Solarled.

Таблиця нижче ілюструє зростання ринку та ключові моделі:

Модель системи

Ємність (Вт·год)

Автономність (год для будинку 100 м²)

Вартість (грн, 2025)

Зростання продажів (2024–2025)

EcoFlow DELTA 2

2000

3–4 (освітлення + холодильник)

25 000–40 000

+61%

Bluetti AC180P

1800

4–6 (з сонячними панелями)

34 700

+53%

LFP-батарея 10 кВт·год

10 000

24–48 (повна автономія)

200 000–250 000

+6–8 разів

Гібридна СЕС 5 кВт з акумулятором

5000

12–24

125 000

+40%

 

Цей бум підтримується державою: до кінця 2025-го діє звільнення від податку на додану вартість при імпорті обладнання для таких систем. Але зростання не обмежується цифрами – воно змінює поведінку людей.

Реальні історії: як сонце рятує від блекаутів

Уявіть будинок у передмісті Києва: панелі на даху генерують 10 кВт вдень, акумулятор на 10 кВт·год тримає систему в автономному режимі 2–3 доби. Це не гіпотеза, а реальність для родини Тараса Міщенка з Київської області. "Зима 2024-2025 пройшла м'яко, й оскільки в батареї було вбухано купу грошей, ще раз переконали сусідів встановити сонячні панелі, щоб хоча б економити на загальнобудинкових витратах. Влітку панелі було встановлено, й тепер будинок майже максимально готовий до відключень", – ділиться Тарас у своєму дописі на платформі X . Його гібридна система, оснащена літій-залізо-фосфатними акумуляторами, окупилася за 18 місяців: щомісячна генерація 1500 кВт·год, з яких 70% – для власних потреб, включаючи опалення та зарядку гаджетів. За даними dev.ua, подібні установки в 2025 році забезпечили автономію для понад 4660 домогосподарств з сонячними панелями загальною потужністю 90 МВт.

У Львові родина блогерки @vartovamentalky, яка пережила перші блекаути 2022-го, тепер покладається на автономний "острівець": "Сьогодні я готую вечерю під теплі лампи на акумах, але це вже про адаптацію. Два роки тому, під час перших блекаутів в моєму будинку згоріла щитова від цих перепадів. В квартирі не було світла, води і тепла місяць" . Їхня оновлена установка – сонячні панелі на балконі з акумулятором ємністю 8 кВт·год та інвертором LuxPower – забезпечує 48 годин базового навантаження, включаючи насос для води та теплу підлогу. Ця історія ілюструє типовий перехід: від ручних ламп до повної автономії. За даними Focus.ua, у західних областях гібридні системи з накопичувачами дають 4–8 годин автономії для критичних приладів, а з повним набором – до 72 годин, що врятувало тисячі сімей під час блекаутів тривалістю 12 годин у листопаді 2025-го.

"Сіра" генерація: коли будинок стає поза законом

Але автономія має ціну. Багато родин, оснастившись сонцем і батареями, просто відключаються від мережі – і перестають платити за розподіл. Це "сіра" генерація: за оцінками, у 2025-му до 20% домогосподарств з СЕС (близько 10 тисяч) не сплачують за послуги операторів систем розподілу (обленерго). Ринкова вартість розподілу – 1,5–2 гривні за кВт·год, тож втрати обленерго сягають 500 мільйонів гривень на рік. За новими правилами приєднання 2025-го, неузгоджене відключення тягне штрафи до 100 тисяч гривень і примусовий демонтаж.

Обленерго реагують жорстко: "Запоріжжяобленерго" фіксує тисячі актів про порушення, з штрафами 5–10 тисяч гривень за несанкціоноване відключення. Правила роздрібного ринку дозволяють відключати "сірих" генераторів без попередження, якщо вони порушують балансування. За порушення правил встановлення або експлуатації сонячних електростанцій передбачена адміністративна та фінансова відповідальність: штрафи, примусовий демонтаж і відключення від мережі. У 2025-му НКРЕКП посилила контроль: тестування платформи диспетчеризації з 7 жовтня фіксує "сірих" споживачів, що призвело до 2000 штрафів у листопаді.

Держава намагається утримати контроль, але марно: децентралізація руйнує монополію. "Правове регулювання поступово адаптується, але ринок уже попереду", – коментує Матвійчук з Ecotech.

Майбутнє: розподілена мережа, яку не зруйнувати

Десятки тисяч таких "острівців" перетворюють Україну на розподілену енергосистему – стійку до атак. За даними аналітичної компанії Sonergia, мала генерація до 20 МВт менш вразлива: повне знищення неможливе, на відміну від ТЕС (пошкоджено на 30–70%). У 2025-му частка розподіленої сонячної генерації – 1,8 ГВт, що закриває 10–15% дефіциту. "Розподілена генерація може врятувати енергосистему від атак", – пишуть вчені в журналі "Енерготехнології та ресурсозбереження". До 2030-го частка відновлюваних джерел сягне 25%, з фокусом на децентралізацію.

Стійкість панелей висока: моделі зі склом 3,2 мм витримують град 7,5 см. "Правильно спроектовані СЕС демонструють високу стійкість до зовнішніх впливів", – зазначає Ecotech. У 2025-му попит зріс на 10–15% (120–180 млн грн), бо розподілені СЕС – як партизанська мережа: один удар не паралізує все.

Держава втрачає контроль, але виграє в стійкості. Війна показала важливість децентралізованих джерел. Тисячі сімей з "маленькими атомами" на дахах – це нова енергетична незалежність, де сонце сильніше за ракети.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини