Законопроєкт про "віддаленку": чи потрібно Україні регулювати дистанційну роботу

Експерти розповіли, чи залишиться дистанційний вид роботи популярним навіть після того, як ми переможемо коронавірус

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який повинен врегулювати віддалену роботу (розділяючи її на дистанційну та надомну - зі своїми нюансами). Він передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю та Закону України "Про охорону праці". "Коментарі" разом з експертами розібралися, чи варто регулювати "віддаленку", чи можна це, в принципі, зробити, а також - чи залишиться такий вид роботи популярним навіть після того, як ми переможемо коронавірус.

"Кількість тих, хто працює віддалено, не збільшиться"

Громадський діяч, кандидат юридичних наук Сергій Войченко зазначає: "Вже давно деякі категорії працівників працюють дистанційно. Єдине, що цим законопроєктом тепер розділяють поняття "дистанційної" і "надомної" роботи. Раніше законодавець поєднував їх в одне поняття".

Серед недоліків у проекті закону експерт називає пропозицію, щоб типова форма трудового договору про надомну і дистанційну роботу затверджувалася "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин". На думку кандидата юридичних наук, цим ставлять і роботодавців, і працівників в досить незручне становище.

"Адже не можна одним типовим договором врахувати всі особливості тієї чи іншої професії, тієї чи іншої роботи, тих чи інших вимог, - пояснює Сергій Войченко. - Я вважаю, що тут умови договору слід залишити на вибір сторонам. Або прописати тільки обов'язкові умови, а інші - на вибір".

Експерт також відзначає, що в законопроєкті намагаються більш детально прописати умови надомної і дистанційної роботи, але форма вибору залишається за працівником і роботодавцем.

"Також прописали, хто має право на вибір такої форми роботи. Наприклад, якщо працівник має дитину до 3-х років або здійснює догляд за дитиною відповідно до медичного висновку, він може виконувати свою діяльність на умовах віддаленої роботи (якщо це можливо за посадою). Передбачається, що на час загрози поширення епідемії, пандемії або необхідності самоізоляції, перехід на дистанційну роботу може бути за наказом роботодавця", - розбирає Сергій Войченко запропоновані нововведення.

На думку експерта, навіть якщо законопроєкт отримає путівку в життя, кількість тих, хто працює віддалено, не збільшиться.

"Так, цим законопроєктом більш точно прописали умови такої роботи. Але при тому стані, в який кинули український бізнес (підвищуючи, наприклад, мінімальний розмір зарплати, але аж ніяк не сприяючи створенню нових робочих місць), я не думаю, що ці норми особливо вплинуть на ринок праці", - резюмує Сергій Войченко.

"Така форма роботи буде лише наростати"

Голова Національної Ради економічного розвитку (НРЕР) і Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко впевнений: тенденція переходу на "віддаленку" буде зберігатися.

"Багато моїх співробітників працюють віддалено не перший рік. Важливо, щоб був результат, - підкреслює голова НРЕР. - Я міг проміжний результат дізнатися, але мене завжди цікавить, що в підсумку. Така форма роботи мене влаштовує. Можу знайти кваліфікованих людей, які здатні виконувати потрібну роботу, перебуваючи в інших містах. Їх влаштовує запропонована мною зарплата, мене - їх віддача, зменшення накладних витрат, якихось особистісних розборок між співробітниками. Тож потрібно прийняти як факт - "віддаленка" увійшла в наше життя і до коронавірусу, а тепер така форма роботи буде лише наростати".

Олексій Дорошенко вважає правильним, що нардепи намагаються розібратися в нюансах цього виду роботи, передбачити елементи соцзахисту, охорони праці. Але ...

"Я не вірю, що в Трудовий кодекс (ТК) зараз внесуть якісь зміни, - говорить він. - Уже років шість різні політсили намагаються це зробити. Але ТК не змінюється, хоч там є замшілі, застарілі норми, які не відповідають навіть вимогам вчорашнього дня, не кажучи вже про сьогоднішній. І або цей "пам'ятник" буде кардинально змінюватися, або так і продовжить непорушно стояти - зі своїми "мертвими" нормами, які неможливо виконати. У тому числі - щодо звільнення співробітників. Цього не можна зробити без дозволу профспілок, через що роботодавці опиняються в складному становищі, вимушено продовжуючи виплачувати зарплату тим, хто не приходить вчасно, не виконує свою роботу".

При цьому, підкреслює голова НРЕР, до змін в ТК потрібно підходити продумано. Відразу передбачити всі підводні камені, щоб десять раз не переробляти.

"Запущений новим парламентом рік тому "турборежим" призвів до того, що ми отримали величезну кількість хаотичних рухів, - зазначає Олексій Дорошенко. - Але за підсумками вийшло, що ВР минулого скликання, працюючи без "турборежима", прийняла навіть більше рішень. З тієї простої причини, що не поверталася до вже прийнятих (поспішно, непродумано, з величезною кількістю нестиковок) знову і знову".

"Цей законопроєкт потребує доопрацювання"

Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього (УІМ) Данило Монін вважає, що законодавці йдуть в ногу з часом, коли намагаються ввести в законодавство подібні нові механізми.

"Але в цьому випадку ці механізми обтяжені різноманітними нормами, які не збігаються з тим, що ми маємо в реаліях, - підкреслює експерт. - Чого варта тільки пропозиція нардепів, щоб при надомній роботі не можна було залишати таке місце роботи без узгодження з керівництвом ... Насправді люди давно працюють гнучкіше, особливо в IT-галузі. Можуть і вдома, можуть і з роботи - важливий результат".

Експерт УІМ не бачить в запропонованому законопроєкті більше свободи для працівника, більше стимулів для розвитку.

"А, значить, ми знову будемо стикатися з неможливістю виконати закон, з черговою регуляцією, черговими штрафами та іншими санкціями, - підкреслює Данило Монін. - Вважаю, що цей законопроєкт потребує доопрацювання".

Нагадаємо, експерти заявили, що від переходу на віддалену роботу постраждає безліч фірм, що залежать від "білих комірців".