Неофіційне працевлаштування хочуть узаконити: чим це загрожує

Постраждати від прийняття документів можуть як працівники, так і роботодавці

Фрілансерів можуть примусово записати в штат компанії. Саме такі наслідки матиме урядовий законопроект №5054 про нові критерії трудових відносин, повідомляє нардеп Ярослав Железняк. Подібне рішення здатне принести багато незручностей як працівникам, так і роботодавцям. Експерти оцінили проекту закону на прохання видання "Коментарі".

Нинішній законопроект знаходиться в інформаційному вакуумі

Голова ради в Інституті податкових реформ, віце-президент Асоціації платників податків України Олена Хотенко вважає пропоновані зміни до трудового законодавства шкідливими як для окремих співробітників, так і в цілому для бізнесу і держави.

"Якщо законопроект приймуть, постраждають багато видів підприємницької діяльності, а також компанії, які використовує сервіс-платформи, мобільні додатки, щоб залучати на договірних відносинах людей з метою виконання певних робіт. Мова, наприклад, про Uber, Uklon, про службах доставки Raketa, Glovo. Поняття трудових відносин чітко не встановлено. Тому вони можуть трактуватися, як позначено в даному законопроекті, що співробітником вважається особа, яка виконує роботи в інтересах іншої особи (роботодавця). Таким чином, навіть ті співробітники, які не виходять в штат компанії (наприклад, водії Uklon, котрі просто використовують мобільний додаток, але діють в умовах жорсткого договору між організаторами платформи, підписують відповідні документи і платять за послугу замовлення), можуть бути віднесені до категорії співробітників компанії. І перейти на трудові відносини", — пояснює Олена Хотенко.

Експерт зазначає, що розуміє бажання уряду (законодавців) мінімізувати ризики прихованої трудової діяльності. І збільшити кількість співробітників, які офіційно працевлаштовані, зруйнувавши можливі схеми ухилення від сплати податків.

"Але при цьому законопроект не може бути в вакуумі. Не може бути відділений від реальних процесів, від економіки. Потрібно враховувати нові форми трудових договорів, трудових відносин, змін, які відбуваються в сучасному світі. Не можна надавати право інспекторам трактувати на свою думку будь-які трудові відносини. Такі зміни не принесуть користі нікому. Ні співробітниками, ні компаніями, ні бізнесу, ні державі", — впевнена Олена Хотенко.

Вона підкреслює, що багато компаній не має своїх кадровиків — і наймають співробітників, які займаються GR-технологіями. І це ефективно. Є водії, які не працюють на компанію-перевізника, знаходячи через мобільні додатки собі додатковий заробіток. Є студенти, які не працюють офіційно, а через систему мобільних додатків шукають собі роботу у вигляді служби доставки.

"В цьому немає нічого поганого. І прирівнювати їх до найманим працівникам — безглуздо і безвідповідально, — вважає Олена Хотенко. — Однією з причин, чому бізнес шукає такі форми консалтингових взаємин або фрілансу — то, що об'єктом оподаткування є мінімальна зарплата. Її встановлює законодавство. Зараз — 6 тисяч гривень. Якщо бізнес наймає за 2-3 тисячі на фріланс фахівця, який виконує певні обсяг робіт, то платять саме за цей обсяг — за договором. А якби це був найнятий працівник, йому довелося б платити не менше 6 тисяч".

На думку експерта, те, що податкове законодавство не дає можливості перераховувати податки і збори з реальної оплати праці співробітника, призводить до того, що бізнес шукає виходи з цієї ситуації.

"Такі протиріччя, нерозумний підхід до трудового законодавства будуть до тих пір, поки у нас не відбудеться ряд зміни в Трудовому кодексі і Податковому кодексі. Потрібно в комплексі вирішувати питання, збалансувати інтереси і працівників, і роботодавців, і держави. А пропонований законопроект декларує однобокий підхід і є шкідливим", — резюмує Олена Хотенко.

Законопроект знищить ФОП, які надають послуги

Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін зазначає, що законопроект №5054 подається під соусом наближення до Євродирективи. При цьому, за його словами, він вже п'ять років чує про "сім ознак трудових відносин".

"Спочатку таку тему лобіювала якась Німецька консалтингова група. Потім, два роки тому, текст "7 положень" був затверджений Мінсоцполітики. І ось зараз Міністерство економіки подало такий проект. Якщо по суті, то законопроект просто хоче знищити як клас приватних підприємців, що надають послуги. Адже як мінімум 2 умови з 7 актуальні для будь-якого ФОП, який надає послуги", — підкреслює Данило Монін.

Серед таких він називає прописане в проекті закону "приватне виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи; систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди в грошовій та / або натуральній формі ".

На думку експерта, з урахуванням пункту "під час встановлення наявності трудових відносин, крім ознак, передбачених частиною першою цієї статті, можуть бути присутніми інші ознаки з урахуванням специфіки діяльності фізичних та юридичних осіб, на користь (в інтересах) яких виконується робота", можна говорити про вільне трактування моментів, прописаних в документі.

"Підсумок однозначний — Гетманцев (глава фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев — ред.) буде аплодувати. Він давно хотів знищити ФОП. А тут навіть не його руками робиться це, — зазначає Данило Монін. — Вважаю даний законопроект вкрай шкідливим для економіки. Він призведе не тільки до від'їзду за кордон програмістів, а й відходу в тінь інших спеціальностей розумової праці. Особливо кумедно ці вимоги виглядають в плані застосування до грантових експертних організацій, які всі працюють за такою схемою".

Нагадаємо, раніше "Коментарі" розповідали, що ховається за ініціативою працевлаштувати молодь до органів влади.

Також на порталі можна дізнатися, які найпоширеніші п'ять схем обману існують при працевлаштуванні.