Як змінилася тактика ракетних та дронових ударів Росії – чим ми можемо відповісти

27 липня 2023, 14:40 Кравцев Сергей

Противник почав проводити повітряні операції, використовуючи безпілотні літальні апарати, крилаті, балістичні та антирадарні ракети

Під час чергового масованого ракетного удару по Україні сили ППО знищили 36 крилатих ракет. Президент Володимир Зеленський подякував нашим Повітряним силам за успішну роботу, уточнивши, втім, що є і попадання, і падіння уламків ракет. Спікер Повітряних сил Юрій Ігнат уточнив, що ракети змінювали курс, а їхньою ціллю став Старокостянтинів Хмельницької області. Він також наголосив, що цілі ворога традиційні (військові об'єкти та об'єкти критичної інфраструктури), а удар міг бути приурочений до зустрічі в рамках Ради Україна-НАТО. Як змінилася останнім часом тактика завдання ракетних і дронових ударів з боку Росії? Чим відповідати Україні? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Ворог все частіше застосовує комбіновані удари

Експерт з питань сектору оборони та безпеки Олег Старіков акцентує, що тактика росіян останнім часом справді змінилася. За його словами, противник почав проводити повітряні операції, використовуючи безпілотні літальні апарати, крилаті, балістичні та антирадарні ракети.

"Ідуть комбіновані удари, – пояснює експерт. – При цьому агресор переслідує кілька задач".

Перша – виявлення місць розташування наших засобів ППО та ПРО з метою їх подальшого знищення.

Друга – знищення особливо важливої інфраструктури (портової, енергетичної, військової, складів із боєприпасами, військовою технікою, пальним, арсеналів).

"Так після виходу РФ із зернової угоди вона з метою реалізації морської блокади розбомбила портову інфраструктуру Одеської області. Паралельно із цим виводячи свої кораблі на рейди, щоб здійснювати морську блокаду України. Це – одна із складових війни на морському театрі воєнних дій", – зазначає Олег Старіков.

Очевидно, продовжує він, ми своїми ударами за допомогою британських і французьких ракет оперативно-тактичного рівня почали завдавати значної шкоди військовій та логістичній інфраструктурі супротивника. І той намагався під час останньої масованої атаки бити по носіях наших ракет – літакам, злітно-посадковій смузі. Саме тому такі потужні атаки йдуть зараз на той самий Старокостянтинів Хмельницької області.

"На жаль, ми не можемо (немає у нас таких далекобійних засобів) бити по аеродромах у Мурманській області, звідки злітає російська стратегічна авіація, – пояснює Олег Старіков. – Але за допомогою розвідки наших стратегічно партнерів і тих ракет, що нам дали, а також низки безпілотників – маємо можливість бити по інших місцях".

Важливо шукати механізми завдання ударів по платформах і системах запуску російських ракет і дронів, що атакують українську територію

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник розмірковує так:

"Очевидно, що можливості української системи ППО/ПРО покращуються. Насамперед, завдяки поставкам таких потужних західних ЗРК як Patriot, IRIS-Т та інших. Окремі міста, як і Київ, дуже потужно прикриті від атак із повітря. Звісно, це не дає стовідсоткової гарантії. Але загалом ймовірність завдання ефективного повномасштабного удару по українській столиці дуже низька. Швидше за все, переважна більшість атакуючих засобів наша система ППО знищить".

Але прикрити всю територію України поки що немає можливості, пояснює експерт. І із цим пов'язана зміна російської тактики.

"Якщо раніше агресор намагався завдати шкоди не тільки критичній інфраструктурі, а й так званим центрам ухвалення військових рішень (ГУР, СБУ, Міноборони), бив по військових об'єктах, то зараз бачимо спробу перенести удари по структурі, розташованій в українських регіонах, не в столиці. Ідуть атаки портової інфраструктури (що пов'язано, зокрема, зі спробою заблокувати українську морську торгівлю). Тривають традиційні удари по енергетичній інфраструктурі областей. Бачимо спроби атак на логістичні хаби, центри схову західних озброєнь (тут під прицілом Західна Україна). Загалом ворожі ракети та дрони намагаються досягти наших військових резервів та ресурсів на Лівобережній Україні", – зазначає Руслан Бортник.

Швидше за все, продовжує він, нова стратегія РФ полягає в імітації ударів по добре захищених об'єктах, маючи на меті бити якраз таки по менш захищеним регіонам, причому не тільки в прифронтовій зоні, по резервах і ресурсах у тилу, по хабах і логістиці. Відповісти на це можна лише кратним збільшенням систем ППО, покращення їхньої роботи, ширших поставок, упевнений експерт.

На його думку, восени-взимку Росія знову цілеспрямовано битиме по нашій критичній енергетичній інфраструктурі. До цього, з урахуванням блокади морського експорту, цілями можуть стати об'єкти залізниці, важливі мости та тунелі, пов'язані з міжнародною торгівлею, на західних кордонах України.

"Ми можемо відповісти лише збільшенням кількості ефективно працюючих систем ППО, покращенням співпраці із закордонними партнерами в частині повітряної розвідки. І, звичайно, важливо шукати механізми завдання ударів по платформах і системах запуску російських ракет і дронів, що атакують українську територію, – вважає Руслан Бортник. – Мова про аеродроми, порти, кораблі, підводні човни, склади дронів, по всій російській інфраструктурі, яка забезпечує атаки на нашу країну".

Читайте також на порталі "Коментарі" – нові загрози РФ у Чорному морі: чи достатньо реагує Захід – чого можна чекати від союзників.

Теги: