Такого колапсу і паніки у Москві ще не було: прихильники Путіна остаточно відчули наслідки війни
Після ударів українських дронів по НПЗ у Росії та на окупованих територіях виник дефіцит пального, через що на АЗС запроваджують ліміти на продаж
Наприкінці травня — на початку червня 2026 року в Росії різко загострилася паливна криза, яка стала наймасштабнішою від початку повномасштабної війни. Причиною називають серію ударів по нафтопереробній інфраструктурі, що призвела до зупинки або суттєвого зниження роботи низки ключових нафтопереробних заводів. Унаслідок цього виробництво бензину та дизельного пального в країні помітно скоротилося.
Нестача пального швидко почала відчуватися в різних регіонах. Зокрема, повідомляється про перебої з постачанням у тимчасово окупованому Криму, де на автозаправних станціях фіксують черги та запровадження обмежень на продаж. Ситуація поступово поширюється і на інші території, включно з центральними регіонами.
У Московському регіоні, за даними російських медіа, на заправках окремих мереж почали діяти жорсткі ліміти на відпуск пального. Зокрема, в мережі ОРТК встановлено обмеження: не більше 60 літрів бензину або до 100 літрів дизельного пального на одного клієнта. Такі заходи пояснюють необхідністю стабілізації внутрішнього ринку та дефіцитом ресурсів.
У Новій Москві на АЗС вже з’явилися оголошення про нові правила продажу, які діятимуть до окремого розпорядження. У компанії підтверджують, що обмеження запроваджені з кінця травня і залишатимуться чинними до нормалізації ситуації з постачанням.
Аналогічні кроки почали застосовувати й інші великі оператори паливного ринку. Так, на заправках "Лукойлу" у московському регіоні встановлено ліміт до 100 літрів на одну особу, тоді як "Газпром" дозволяє придбати до 150 літрів. Водночас у компаніях "Роснєфть" та "Татнефть" заявляють, що поки не вводять обмежень, але не виключають таких заходів у разі подальшого погіршення ситуації.
У результаті паливна нестабільність супроводжується зростанням черг на АЗС, адміністративними обмеженнями та загальною напругою на внутрішньому ринку енергоресурсів.
Портал "Коментарі" вже писав, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте 3 червня здійснив робочий візит до Києва. Ця поїздка стала помітною політичною подією напередодні важливого саміту Північноатлантичного альянсу, який запланований на 7–8 липня в Анкарі.