Позаду 100 днів повномасштабної війни РФ проти України і, на жаль, миру немає навіть на горизонті, але варіанти, яким він може вивчати варто вже зараз
Сьогодні, 3 червня – сто днів із початку широкомасштабного вторгнення Росії до України. Видання "Коментарі" присвятило цьому чимало аналітик. Але крім цього, ми вирішили поміркувати за допомогою експертів – якою буде (має бути) Україна, через 100 днів після миру.
Синергія закордонної матеріальної допомоги та згода на зміни з боку самих вітчизняних еліт – це вже буде величезний прорив
Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький наголошує, що важливо розуміти – на яких умовах буде мир.
"Повернення до позицій до 24 лютого – це один мир… Який можна сприймати як перемогу. Мир як припинення бойових дій та закріплення на тих позиціях, які на той момент будуть – це зовсім інше… Якщо відштовхуватися від оптимістичного варіанту, який поки що складно проглядається, там теж буде чимало складових. Допустимо, нам дали все потрібне озброєння, ми перемогли на полі бою, економіка не завалилася, населення не втратило надію. Загалом ми вигнали агресора зі своєї землі. Але питання – якою ціною… Якщо мова піде про сотні тисяч загиблих та поранених – це буде перемога зі сльозами на очах, рефлексію від якої ми відчуватимемо ще довго", – попереджає експерт.
За його словами, СРСР після Другої світової було легше, оскільки це була тоталітарна країна. І можна було, грубо кажучи, усунути всі негативні наслідки війни.
"Сталін через кілька років після перемоги майже всіх калік переселив у Валаам, викинув з вулиць Москви. І люди не зустрічали раз у раз страшних наслідків війни у вигляді таких проявів… У нас таке неможливо, – зазначає Олексій Голобуцький. – Ми будемо подібне бачити, будемо з цим жити. Практично в кожного українця є родичі, знайомі, так чи інакше, травмовані цією війною. Що ще йде. І така рефлексія не завершиться за 100 днів після настання світу. Це – на роки".
Експерт упевнений, що українська нація має зробити висновки з війни, зі стану, в якому ми дійшли до неї. Але як проходитиме це усвідомлення – важко сказати.
"Хоч би як прийшов мир – невдовзі після нього Україна як демократична країна має провести вибори. Щоб влада, яка досягла миру, отримала подальший мандат довіри – чи перемогла якась інша концепція, іншого розвитку країни, – наголошує Олексій Голобуцький. – У будь-якому разі – перемир'я, мир, будь-який стан закінчення війни, навіть тимчасовий, це буде станом не лише рефлексії на страшні втрати, а ще й створенням концепції майбутнього. Далі жити, як ми раніше, не можемо. Ми й зараз витримуємо виключно тому, що Україна – велика країна, у нас багато населення, були проведені певні реформи, нам допомагає Захід. Але після перемоги нам треба кардинально реформувати, змінювати країну".
Для цього, вважає експерт, потрібен певний план. І вже зараз цим треба займатись. А далі, на його думку, все залежатиме від того, наскільки Захід захоче щільно контролювати всі важливі зміни – і наполягати на них.
"Оскільки від нашої так званої політичної еліти я реального реформаторського прагнення не чекаю. І це можна зрозуміти: якщо ти жив до війни в корупційній країні, то вона нікуди не зникне і після. Усі механізми прийняття рішень, симбіозу політики та економіки – ті самі. Реакція суспільства на це буде, можливо, набагато загостреніша. Але сама собою корупція нікуди не подінеться. І на Заході це чудово розуміють, – наголошує Олексій Голобуцький. – Тож і через 100 днів після перемоги буде боротьба. Настане момент, коли популярність Зеленського на Заході буде набагато більшою, ніж усередині нашої країни. І сподіваюся, що його авторитет, усвідомлення себе як історичної особистості (а він уже саме такий) спрацюють на благо Україні. Поодинці він не зможе зламати систему, яка вибудовувалась десятиліттями. А тому потрібна синергія закордонної матеріальної допомоги ("план Маршалла для України" з контролем із боку Заходу) та згода на зміни з боку самих вітчизняних еліт. Якщо це станеться через 100 днів після миру – це вже буде величезний прорив. Але, наголошую, гроші Україні слід надавати в обмін на реформи. Не на профанацію, не на імітацію, а на конкретні дії щодо реального оновлення нашої країни".
Параметри тієї, майбутньої мирної України всім бачаться по-різному
Голова правління Аналітичного центру "Донбаський інститут регіональної політики", співзасновник у Гуманітарній організації "Відповідальні громадяни" Енріке Менендес вважає, що досягнення миру вже буде перемогою.
"У такі темні часи як зараз хочеться фантазувати на світлі теми. Про те, як ми відбудовуватимемо наші міста, шукатимемо можливості для розвитку. Як повернуться наші співгромадяни, які поїхали за кордон. Як Україна стане отримувачем масштабних іноземних інвестицій? Про це хочеться говорити... Але при цьому треба зберігати реалізм. І думати насамперед про те, що ми зараз повинні зробити, щоб цього світу досягти. Які компроміси є прийнятними для нашого суспільства. І мені зараз катастрофічно не вистачає таких думок, думок від українських експертів – про те, що ми маємо робити для досягнення миру щодо дипломатії, щодо громадських компромісів", – каже експерт.
На його думку, така дискусія, незважаючи на війну, має відбуватися. Нехай, може, не привселюдно. Але її нема.
"Напевно, ми зараз на межі, коли нам самим треба її якось ініціювати. Тому що параметри тієї майбутньої мирної України всім бачаться по-різному. Наприклад, я бачу, що права російської в тій майбутній мирній Україні будуть захищені. І ми не станемо асоціювати російську мову з мовою агресора. А говоритимемо, що на ньому розмовляють мільйони наших співвітчизників. І він не є власністю РФ, скоріше – нашою власністю. Також сподіваюся, що в Україні майбутнього буде розвинена промисловість. Вже зрозуміло, що з цілей російської агресії є деіндустріалізація нашої країни. Окупанти цілеспрямовано знищують наші промислові об'єкти. Мені дуже хотілося б, щоб ми не задовольнялися долею сировинного придатка, аграрної країни, а відбудували сучасну, потужну промисловість. І будемо саме промисловою державою. Це теж та річ, яку вже зараз потрібно дискутувати", – упевнений Енріке Менендес.
Україна майбутнього, за його словами, має отримати всеосяжний договір, у якому отримає гарантії своєї безпеки від різних країн. Як західних, і Росії. Що більше наш суверенітет, територіальна цілісність не порушуватиметься.
"І, звичайно, я мрію, щоби повернувся в Україну мій рідний Донецьк. Вінниця. Весь Донбас. Нехай на деяких компромісних умовах. Я все ще вірю, що це можливо. І сподіваюся, що вдасться не лише відстояти Донбас, який зараз перебуває під контролем української влади, а й об'єднати весь розірваний регіон", – резюмує експерт.
Хотілося б, щоб Україна через 100 днів миру була включена до європейських структур, як мінімум, ставши кандидатом у члени ЄС
Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко зазначає, що ми продемонстрували 100 днів стійкості та опору. І сьогодні, вважає вона, складно робити будь-які прогнози (виходячи зі складової безпеки). Навіть про формати потенційних переговорів.
"Однак, незважаючи на складне сьогодення, нам потрібно планувати майбутнє, хоча шлях до миру ще більш ніж тривалий, - говорить аналітик. – Хотілося б, щоб Україна через 100 днів миру була включена до європейських структур, як мінімум, ставши кандидатом у члени ЄС. Щоб наша країна була включена до європейських структур безпеки. Щоб набула перспектив членства в НАТО (а то й стала членом Альянсу за прискореною процедурою), а у внутрішньополітичному вимірі відбулися реформи управління, антикорупційні реформи".
Економічні процеси, наголошує Юлія Тищенко, мають в Україні майбутнього сприяти розвитку малого та середнього бізнесу. І, звичайно, відновлено територіальну цілісність – і розпочато складний, але потрібний шлях відновлення та переродження.
Наші діти будуть брати приклад із героїв-захисників, дякувати їм скрізь і всюди, навіть прямо на вулицях
Засновник міжнародного глянцю Бізнес WOMAN та міжнародного клубу BUSINESSWOMAN Club, керівник Міжнародного штабу допомоги українцям Ганна Крисюк упевнена, що через 100 днів після війни Україна має бути демократичною, європейською країною. Кандидатом у ЄС та НАТО. Незалежною у всіх сенсах – з сильною та армією та економікою.
"Слово "корупція" має бути ганьбою, щось на рівні злочину, за який передбачено найвищий захід покарання. Українці мають шанувати свою ідентичність. Народні обранці – розуміти, що депутатський мандат – не перепустка у пріоритетне життя, а інструмент для створення кращого життя людей, які так відчайдушно боролися за свою свободу. Україна має стати країною, де влада прислухатиметься до думки бізнесу, а не ігноруватиме його, як зараз, коли тисячі представників бізнес-сфери підписали заклик щодо відставки Гетьманцева (голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики) Данило Гетьманцев, відомий своїми ініціативами, спрямованими на максимальне зарегулювання та оподаткування представників бізнес-сфери), але його так і не прибирають. При цьому Гетьманцев відверто знущається з бізнесу, дозволяючи собі ображати людей, які акумулюють кошти на допомогу армії. Дуже сподіваюся, що після війни такі люди не просто не будуть при владі, а їх взагалі не буде в Україні".
Ганна Крисюк впевнена, що наші діти будуть брати приклад із героїв-захисників, дякувати їм скрізь і всюди, навіть прямо на вулицях. Не за датами, а за велінням серця. Завдяки мирному небу.
"Мені хотілося б жити саме в такій країні. З чіткими правилами та законами. З судом, який ухвалює рішення, керуючись законами, а не телефонним правом. Зі сприятливим інвестиційним кліматом. З професіоналами, а не пролобійованими родичами чи друзями на провідних постах. Саме за таку Україну майбутнього ми зараз воюємо на різних фронтах", – резюмує бізнес-вумен.
Читайте також на порталі "Коментарі" - країна, яка підтримує Україну у війні, опинилася серед тих, хто купує зерно, вкрадене Росією.