Рахунок на знищення північнокорейських вояк в Україні вже відкрито
Президент України Володимир Зеленський повідомив про зростання співпраці між Росією та Північною Кореєю, яка тепер охоплює не лише передачу зброї, а й військових з КНДР. Він наголосив, що це новий рівень підтримки, який Росія отримує від Пхеньяна. В свою чергу з’явилася інформація про те, що російський диктатор Володимир Путін направив до Держдуми законопроєкт, який передбачає ратифікацію договору про стратегічне партнерство з Північною Кореєю. Як тепер може змінитися хід війни? Чи варто очікувати на відповідну реакцію Заходу? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Живе м'ясо в Росії додається
Колишній працівник СБУ (у 2004-2015 рр.) та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки, військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак зазначив, що на сьогодні нібито йде мова про 3 тисячі військовослужбовців Північної Кореї, які, можливо, повинні найближчим часом взяти участь у бойових діях в Україні на боці РФ.
"Говориться про 3 тисячі. Проте точно ніхто не знає, насправді їх 3 тисячі чи 300. Також невідомо, наскільки вони готові? Проте факт такий, що на минулому тижні, все ж таки, було знищено першу партію північнокорейських військовослужбовців. Про це повідомляло ГУР Міноборони. В розвідці повідомляли про 20 загиблих північнокорейських солдатів в результаті українського удару, але південно-корейський міністр оборони каже про шістьох. В будь-якому випадку рахунок вже відкритий", – зазначив Іван Ступак.
Щодо того, як це може вплинути на хід війни, то, наголошує експерт, звісно це негативний чинник для нас. Проте не настільки критичний, як може здатися на перший погляд.
"Живе м'ясо в Росії додається. Якщо кажемо про 3 тисячі, то загалом щомісячно росіяни вербували на цю війну під 30 тисяч, а тут 10%. Тобто це навіть не те, що за тиждень вони вербували з усієї Росії. Пробна партія можливо буде. Невідомо, як північнокорейські військові спрацюються з росіянами, які вони вояки будуть чи не розбіжаться вони після перших же боїв. В будь-якому разі це великі виклики, в першу чергу, навіть для Російської Федерації", – зауважив співрозмовник порталу "Коментарі".
При цьому Іван Ступак не чекає рішучих дій від Заходу на появу в Україні військових КНДР. Адже в Сполучених Штатах на першому місці вибори, вони ними зараз живуть. До цього на першому плані був ураган у Флориді. Вони опікувалися тільки цією проблемою. Можливо буде якась реакція, коли буде сформовано нову Адміністрацію.
"Від Європи теж нічого не очікую. Вже було фіаско Європейського Союзу з приводу примусити Близький Схід не допомагати Російській Федерації. На жаль, не вийшло. Вмовляння ні до чого не призвели. Тому я не вірю в те, що європейці можуть вплинути на Північну Корею", – підсумував експерт.
Потрібно буде переходити до примусу
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян зазначив, що дані події треба розглядати ширше, ніж в контексті російсько-української війни.
"Ми бачимо, що на тлі кризових президентських виборів в США так звана "вісь зла" або, якщо сказати безоціночно, сили дестабілізації піднімають повсюдно ставки. Це робиться для того, щоб, якщо створиться вікно можливостей для реалізації своїх амбіцій, вже бути готовими. Північна Корея підписує договір з Росією і збільшуючи очевидно контингент, який вони направляють для допомоги Росії, підриває мости і дороги на кордоні з Південною Кореєю. Китай проводить морські навчання, не приховуючи їх легенду щодо відпрацювання морської блокади Тайваню. При цьому по скупченню військових в Ізраїлі прилітає новий дрон, який не був раніше помічений. Все це вкупі говорить про те, що на різних ділянках як російсько-української війни, тобто на європейському фронті, так і на тихоокеанському в різних точках, так і на Близькому Сході, всюди йде підвищення ставок. І власне ми бачимо низький старт для того, щоб скористатися у випадку кризового перебігу виборів у Штатах", – зазначив експерт.
На його думку, на цьому тлі посилення співпраці між Північною Кореєю та Росією не матиме критичного значення на воєнну ситуацію. Бо, якщо подивитись на баланс сил Південної Кореї та Північної Кореї, то стає очевидним, що в КНДР не такий вже великий запас, в тому числі людський, який вони могли б виділити Росії. Тому, в першу чергу, це направлено на геополітичне підняття ставок в більш широкій картині.
Щодо реакції Заходу, то Олег Саакян говорить, що на такий крок Північної Кореї звісно мала би бути більш рішуча реакція західних партнерів по підтримці України, але саме через період виборчої невизначеності такої реакція наразі не послідує.
"І прагнення до жорсткої реакції зараз поляризує і фрагментує західну коаліцію всередині себе. Тому що є частина країн із західної коаліції, які виступають за більш рішучі кроки, а є частина країн, які на такі не погоджуються. Саме цим і користується вісь дестабілізації. Наразі Захід знаходиться в підвішеному стані і не завжди реагує досить швидко. Але це виступить додатковим аргументом після завершення виборів в США і на період ще знаходження Байдена при владі, але, коли вже буде зрозуміла конструкція по Конгресу і хто буде наступником. У разі більш сприятливої конструкції і некризової передачі влади ми можемо вже в грудні побачити перехід від парадигми стримування Росії до парадигми примусу. Це може бути продемонстровано тільки на ділянці російсько-українського фронту. Бо стратегія стримування і непровокування, яку реалізовував Байден, тотально продемонструвала свою провальність на всіх напрямках. Те, що Росія, Північна Корея, Китай, Іран зі своїми проксі підняли голови – все це є наслідком такого підходу. Тому Байдену можливо потрібно буде фіксувати переговорну точку, але наразі ніщо не свідчить, що це можливо і що вісь зла піде на якісь домовленості. Відповідно, потрібно буде переходити до примусу", – констатував Олег Саакян.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Байден хоче поговорити з Сі, Ином і Путіним: чи це наблизить мир в Україні.