Скоро в Росії навіть листи голубами доведеться пересилати – Google забирає свої сервери
Американська компанія починає демонтаж Dell R720, які прискорювали YouTube, карти і браузер Chrome для користувачів у Росії.
Американська компанія Google повідомила російські провайдери про намір забрати свої сервери Dell R720, які прискорювали доставку контенту в РФ. Ці машини використовуються у системі Google Global Cache (GGC) для зберігання відео з YouTube, карт, оновлень Android і Chrome, а також зображень із пошуку Google. Про це повідомляє РБК.
Сервера Dell R720 будуть виведені з експлуатації з 26 січня 2026 року. У компанії пояснюють це тим, що моделі зняті з виробництва та не мають гарантії. Частина серверів вже забрана спеціалізованою європейською компанією MPK Asset Solutions, яка займається демонтажем і утилізацією IT-обладнання.
При цьому решта серверів Google Global Cache в Росії залишаться в експлуатації, але Dell R720 "обробляли мінімальний трафік". Google просила провайдерів відключити і вивести сервери зі стійок, а також повідомити адреси для їхнього забору.
Для російських користувачів це означає уповільнення доступу до відео, карт та оновлень, а на практиці – ще один удар по інтернет-інфраструктурі РФ. Українські експерти вважають, що цей крок підтверджує: навіть глобальні технологічні гіганти поступово відходять від Росії через війну та санкції.
Скоро росіянам залишиться сподіватися хіба що на голубів, жартують користувачі в соцмережах, аби передавати один одному інформацію швидше, ніж працюватиме інтернет.
Нагадаємо, портал "Коментарі" раніше повідомляв, що російська фінансова система стрімко втрачає прозорість і керованість, дедалі глибше занурюючись у режим закритого державного хаосу. У Службі зовнішньої розвідки України заявляють: фінансова та інституційна система російської федерації входить у фазу глибокої деградації, що супроводжується відмовою від базових стандартів відкритості та контролю. Центробанк рф фактично визнав крах системи розкриття інформації. Після 2022 року банкам і страховим компаніям дозволили не оприлюднювати дані про власників і керівництво, посилаючись на санкційні ризики. Як наслідок, із понад 350 кредитних організацій реальну структуру власності нині розкривають лише одиниці — менше одного відсотка.