Ситуація особливо критична: названо точну причину, чому зимою Україні буде непереливки
Раніше РФ атакувала генерацію та великі підстанції по різних областях, а тепер робить масовані удари по енергоінфраструктурі в одному-двох регіонах.
Сьогодні Україна значно покращила здатність захищатися від атак Росії на критичну інфраструктуру у порівнянні з минулими роками. Проте ворог змінює свої методи ведення війни, що створює нові виклики. Про це повідомляє видання “ZN.UA”.
Атаки РФ тепер менш несподівані для українського населення та бізнесу, адже країна посилила системи протиповітряної оборони, а критично важливі енергетичні об'єкти отримали додатковий захист.
Водночас Росія модернізує свої засоби ураження: балістичні ракети, що летять за квазібалістичною траєкторією, стають менш уразливими для систем Patriot, а реактивні безпілотники здатні літати на більшій висоті й триваліше, виконуючи складні маневри.
Окрім цього, окупанти змінили тактику ударів. Якщо раніше вони одночасно завдавали ударів по генерації електроенергії та великих підстанціях у різних регіонах, то нині концентрують потужні атаки на одному-двох чи трьох регіонах.
За словами голови Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергія Дяченка, у 2022–2023 роках атаки на енергетичний сектор були не менш масштабними, але тоді ворог розпорошував удари по всій системі одночасно. Нині ж фокус змістився на конкретні території, зокрема східні, північно-східні області — Дніпропетровську, Чернігівську, Сумську. Саме через це місцями ситуація виглядає особливо критичною.
Однак, за словами Дяченка, Україна стала краще готова не лише відбивати такі атаки, а й зменшувати їхні наслідки.
Як вже писали "Коментарі", президент США Дональд Трамп нещодавно заявив про потребу повторного розслідування обставин свого імпічменту, який стосувався звинувачень у тиску на президента України Володимира Зеленського у 2019 році. Хоча наразі безпосередньої загрози для Києва немає, експерти не виключають можливих ризиків у майбутньому, розповів політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.