Шахеди більше не працюють: росія переходить до нової зброї

«Герань-5»: навіщо Росія створює нову “бюджетну” крилату ракету і чим вона небезпечніша за реактивні Shahed

Поява "Герань-5" — це чергова спроба Росії створити умовно дешеву крилату ракету як відповідь на зростання ефективності української протидії дронам-камікадзе. Раніше подібні концепції вже реалізовувалися у проєктах "Бандероль", "Гром" та УМПБ-5Р, однак нова розробка має суттєві відмінності.

Чому Росію більше не влаштовує реактивна "Герань-3"

Головна причина появи "Герані-5" — пошук рішення проти сучасних антишахедних засобів України. Йдеться не лише про класичну ППО, а й про зенітні дрони, вертольоти та навіть спортивні літаки. Усі ці засоби ефективні лише до певної швидкості цілі.

Спочатку РФ зробила ставку на реактивні Shahed ("Герань-3"), але випробування та бойове застосування показали обмеження цієї платформи. Через аеродинамічні особливості корпусу Shahed і витрату палива крейсерська швидкість на дальніх дистанціях з бойовою частиною 50 кг не може перевищувати 290–330 км/год. Саме ця швидкість виявилася цілком "по зубах" українським зенітним дронам.

Чим відрізняється "Герань-5"

На відміну від Shahed, "Герань-5" за формою та концепцією значно ближча до крилатої ракети, ніж до класичного дрона-камікадзе.

Ключові характеристики:

• Бойова частина:

– до 90 кг на дальність близько 1000 км;

– або стандартні 50 кг — до 1500 км, що фактично охоплює всю територію України.

• Швидкість: орієнтовно 500–600 км/год, що робить ціль недосяжною для вертольотів і більшості наявних моделей зенітних дронів. Легкомоторна авіація (МВГ) у цьому випадку також малоефективна.

• Висота польоту: до 6 км, що суттєво розширює тактичні можливості та ускладнює перехоплення.

Пуск з літака-носія — ключова перевага

Окремо варто виділити можливість запуску "Герані-5" з реактивного літака-носія. Це:

• збільшує загальну дальність польоту;

• дозволяє вийти на високу швидкість ще на старті, особливо в прифронтовій зоні;

• забезпечує маневреність у виборі напрямку атаки — пуски можуть здійснюватися не з фіксованих, добре відомих Україні локацій, а практично з будь-якої точки.

Навігація та наведення

Достеменно відомо про наявність у "Герані-5" супутникових навігаційних систем. Також з високою ймовірністю можна говорити про використання активного висотоміра, аналогічного тому, що застосовується в УМПБ-5Р. Інші елементи систем наведення та корекції стануть зрозумілими лише після детального вивчення уламків або трофейних зразків.

Чи є "Герань-5" реальною загрозою

Рівень загрози від цієї розробки залежить від двох ключових чинників:

1. Темп розвитку українських зенітних дронів та загальна динаміка падіння ефективності класичних Shahed.
2. Вартість виробництва "Герані-5" у співвідношенні з її бойовою ефективністю. Якщо ракета виявиться занадто дорогою, її масове застосування буде обмеженим.

Таким чином, "Герань-5" — це спроба РФ вийти на новий рівень у сегменті відносно дешевих далекобійних засобів ураження, адаптованих до умов, у яких старі рішення поступово втрачають ефективність.