Що стоїть за бажанням Путіна говорити з Європою: експерт попередив про план Кремля
Саме присутність європейських лідерів на переговорах у Женеві дала змогу Україні зміцнити та покращити свої позиції
Ймовірна поява риторики Володимира Путіна щодо можливих переговорів із Європейським Союзом може бути пов’язана із зовнішнім тиском, насамперед з боку Китаю. Пекін уже тривалий час наполягає на тому, що будь-який формат переговорного процесу щодо завершення війни має включати не лише США, а й представників ЄС та самого Китаю. Таку оцінку озвучив виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
На думку експерта, Росія фактично поставила на паузу участь у тристоронніх консультаціях за участі США, причому зробила це у момент, який має політичне значення. Це сталося напередодні зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна в Пекіні, що, як вважає Леонов, могло послабити переговорні позиції американської сторони у діалозі з Китаєм.
Паралельно тема потенційного залучення Європи до переговорів знову опинилася в інформаційному порядку денному. Хоча раніше Кремль послідовно уникав або відкрито не підтримував ідею участі європейських держав у будь-якому переговорному форматі.
Леонов нагадав, що саме участь європейських країн у женевських переговорах дозволила Україні зміцнити свої дипломатичні позиції та отримати додаткову підтримку у міжнародних дискусіях. Це, за його словами, стало важливим фактором для посилення української переговорної спроможності.
Аналітик припускає, що зміна риторики Москви може бути реакцією на наполегливу позицію Китаю, який послідовно просуває ідею багатостороннього формату. Причому інколи Пекін, за оцінкою експерта, акцентує на необхідності участі ЄС навіть більш жорстко, ніж самі європейські столиці.
Водночас у Європі дедалі частіше звучать заклики до прямого діалогу з Росією щодо шляхів завершення війни, оскільки зростає скепсис щодо того, що США за будь-яких умов повною мірою враховуватимуть європейські інтереси.
Окремо Леонов підкреслив, що в ЄС формується чітка позиція щодо неприпустимості нав’язування переговорних "посередників" або політичних фігур, які фактично просувають інтереси Кремля.
Портал "Коментарі" вже писав, що Індія вирішила не купувати російський скраплений природний газ, який потрапив під санкції Сполучених Штатів, навіть попри напружену ситуацію на енергетичних ринках, спричинену військовими подіями на Близькому Сході.