Нейтральність України чи далекобійна зброя: який головний камінь спотикання переговорів

Заява Олексія Гончаренка про можливість переговорів і нейтральний статус України знову відкрила дискусію, яка триває в українському політичному просторі ще з 1990 року. Але чи справді нейтралітет може стати одним із ключових пунктів майбутніх домовленостей про завершення війни? Що насправді може стояти за цією формулою? Видання "Коментарі" розбиралося у цьому питанні, зібравши думки експертів.

Переговори. Фото: з відкритих джерел

Нам потрібно думати про зміну формату переговорів

Керівник аналітичного центру Ділова столиця Вадим Денисенко зазначив, заява Олексія Гончаренка про переговори і нейтральний статус України викликала цілу бурю емоцій.

Експерт зазначив, щоб розібратися у ситуації, почати потрібно з того, що дискусія про нейтральний статус України точиться з 1990 року. Правда, у нас всі мислять про нейтралітет аж надто абстрактно, забуваючи, що видів нейтралітету є більше ніж один. 

За словами Вадим Денисенка, класичний нейтралітет, коли держава юридично зобов’язується залишатися нейтральною у майбутніх війнах і не вступати до військових союзів – це одиничні випадки. Тут можна згадати Швейцарію чи Туркменістан. Нейтральність Австрії закріплена міжнародними договорами, та гарантіями інших держав. Є ще умовна нейтральність Індії чи Ірану, коли держава не хоче бути частиною блоків великих держав, але це не тотожне класичному нейтралітету. Висновок такий: нейтральність буває різною і про форми цієї нейтральності, якщо ми до цього дійдемо, варто окремо провести дискусію.

Денисенко зауважує, питання нейтралітету в нашому конкретному випадку – це питання заборони на утримання тих чи інших видів зброї, дальнобійні ракети перш за все. І це головний камінь спотикання всіх майбутніх переговорів. Не кількість військовослужбовців і не рядок в Конституції про наше прагнення вступити до НАТО, а саме заборона на певні види зброї. 

Експерт зауважує, не віриться в поетапність переговорів, мовляв, спочатку домовимося про море, потім про енергетику і так далі. Це така собі пастка Анкориджа. Бо головний російський здобуток Анкориджа – це переговори можна вести під час бойових дій. Тобто війна війною, а переговори переговорами. Тому нам потрібно думати про зміну формату переговорів.

Путін хоче Ялту-2

Політолог, журналіст і видавець Віктор Шлінчак так прокоментував ситуацію:

Експерт зауважив, ставки підняті. Рушницю він вивісив напоказ. Він хоче Ялту-2. І все, що він демонструє у нас, і не тільки у нас, але й в Європі з цими прильотами безпілотників, інформаційними кампаніями та провокаціями на стратегічних обʼєктах, все це підготовка до зустрічі з Трампом і Сі в китайському Шеньчжені у листопаді цього року. 

Також видання "Коментарі" повідомляло – Путін заявив про готовність закінчити війну в Україні: назвав ключові умови Росії.