Можливостей воювати все менше: стало відомо про великий провал плану Путіна в Україні
Росія змушена збувати нафту за зниженими цінами, що суттєво скорочує її бюджетні прибутки та обмежує фінансування подальших воєнних дій.
Росія дедалі більше відчуває наслідки атак на нафтопереробні заводи та західних санкцій. Ці фактори значно послаблюють здатність Кремля продовжувати збройну агресію проти України. Як зазначив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов, близько 38% російської нафтопереробки виведено з ладу, що, разом із вимушеним експортом нафти з великим дисконтом, веде до серйозних втрат бюджету.
"Будь-який дисконт означає менше грошей у російському бюджеті. Якщо в бюджеті менше грошей, то й менше можливостей вести агресивну війну", – наголосив Леонов.
Атаки на НПЗ створили паливну кризу всередині країни. За словами Леонова, перед російським керівництвом постає дилема: направляти залишки пального на фронт чи залишити його для економіки.
"Коли пального в Росії стає менше, у Путіна постає питання: спрямувати його на війну чи в економіку. Якщо він обирає війну, то за певний час це б'є по самій економіці", – пояснив експерт.
Минулого року Україна змогла зруйнувати близько 15% потужностей російської нафтопереробки, що вже вплинуло на врожаї, логістику та експорт пального. Цього року ситуація ще гірша: Москва тимчасово зупинила експорт перероблених нафтопродуктів, а дефіцит палива відчувається навіть в аграрному секторі.
У зв’язку з нестачею сховищ для нафти, Росія змушена або експортувати її за зниженими цінами, або консервувати родовища, що потребує західних технологій для відновлення.
"Якщо Україні ЄС допомагає, фінансуючи наш бюджет і економіку, яка не йде на війну, то Росії допомагають лише тоді, коли їй продають. І продають часто у три дорого. Дарма Росії ніхто нічого давати не буде", – підкреслив Леонов.
Таким чином, навіть активна торгівля з Китаєм чи Індією не рятує ситуацію — дисконтована нафта знижує доходи, а зовнішня допомога Росії відбувається виключно на платній основі, що не дозволяє компенсувати втрати від санкцій.
Як вже писали "Коментарі", президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що переговори щодо вступу України та Молдови до ЄС мають стартувати до кінця цього року. Цю позицію вона висловила перед початком саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені.