Мирний план від Трампа і блеф: чи справді Путін готовий припинити вогонь

Напередодні введення нового пакету санкцій Кремль інформаційними вкидами Дмітрієва знову вдає, що готовий до переговорів

На 11 році війни та на четвертому році повномасштабного вторгнення багато хто до сих пір не розуміє, що головна драма усіх "мирних ініціатив" не у тому на що погодиться чи не погодиться Україна. А у тому, що ні на яку мирні ініціативи не збирається погоджуватися Путін. 28 пунтиків, 15 пунктів, 148 пунктів – не мають жодного значення, оскільки перед виконанням будь-яких з них, або перемовин щодо виконання, стоїть головне – припинення вогню. Про це розповів екс-нардеп, політичний аналітик Сергій Висоцький.

"Світ зараз - не "велика шахівниця", а стіл для покеру - де править його величність блеф. Напередодні введення нового пакету санкцій Кремль інформаційними вкидами Дмітрієва та руками певної групи впливу у Вашингтоні пішов олл-ін не маючи, як казав Трамп, "карт на руках". Мета цих вкидів якраз довести нас до істерики та змусити сказати – пас. Щоби продемонструвати Вашингтону нашу неготовність до "конструктивних перемовин", - зазначив аналітик.

Він продовжує, тому єдина наша тактика у цій ситуації, обумовлена необхідністю спонукання адміністрації Трампа до розширення санкцій та продовження постачання озброєнням коштом НАТО, обміну розвідданими, тощо – це відповісти своїм олл-іном.

"Так, "wonderful plan", "beautiful plan", ми готові до перемовин, давайте разом випрацьовувати модальності виконання плану з певними корективами, ура! До речі, пане Дональд, а, що там Путін? Ми ж он які конструктивні! Путін же також згоден, чи не так, пане Дональде? Але ні. Давайте пороти істерику і черговий раз за 11 років казати, як нас усі схиляють до капітуляції", – зауважив експерт.

Сергій Висоцький зауважує, це ж так приємно – відчувати себе жертвою, не здатною на притомну геополітичну гру. Здавалось би досвід "Мінських угод" повинен був би навчити суспільство тому, що як тільки Росія сідає за будь-який стіл перемовин – вона починає програвати. Через неадекватність та пихатість, безкомпромісне відчуття своєї величі. Путін, маючи цей досвід, це також усвідомлює. І не збирається йти ні на які перемовини. Наше завдання – знову перекинути цю гарячу картоплю на його бік.

Екс-нардеп наголошує, сама ж проблема капітуляції визначається не Кремлем, Білим домом чи Банковою, а тільки готовністю чи неготовність народу до подальшого спротиву.

Читайте також на порталі "Коментарі" - у США пояснили, чому тиснуть на Україну та РФ з термінами схвалення мирного плану.