88 років і без шансів: смерть у темній квартирі як наслідок обстрілів

Удари Росії по енергетичній інфраструктурі Києва призводять до смертей цивільних — насамперед літніх та важкохворих людей, для яких відсутність світла і тепла стає вироком

Наслідки російських атак по теплоелектроцентралях і енергетичній системі Києва дедалі частіше вимірюються не зруйнованими об’єктами, а людськими життями. У холодних квартирах без світла і опалення опиняються найбільш вразливі — лежачі хворі, люди з інвалідністю та самотні літні кияни.

Один із таких випадків — 88-річний лежачий чоловік, який повністю залежить від кисневого концентратора. Через відсутність електропостачання апарат не працює, а евакуювати хворого до укриття чи пункту обігріву фізично неможливо. Умови в квартирі — холод і темрява — фактично прирікають людину на повільну смерть.

Медики та волонтери наголошують: удари по ТЕЦ і підстанціях не мають жодного вирішального впливу на ситуацію на фронті. Натомість вони безпосередньо б’ють по цивільному населенню, яке не має змоги захиститися або швидко змінити місце перебування. Для людей, залежних від електроживлення медичного обладнання, кожна година без світла — критична.

Правозахисники зазначають, що цілеспрямоване знищення енергетичної інфраструктури у зимовий період має ознаки воєнного злочину. Фактично це тактика терору, спрямована на залякування і виснаження мирного населення, а не на досягнення військових цілей.

Те, що сьогодні відбувається в українських містах, дедалі частіше називають проявом сучасного нацизму — коли війна ведеться не проти армії, а проти беззахисних людей, які гинуть у власних домівках через холод, темряву і відсутність елементарних умов для життя.