Казахстан почав видавати Кремлю противників Путіна — Астана більше не безпечний притулок

Астана більше не безпечний притулок: росіян із антивоєнними поглядами передають Москві, попри загрозу тортур і довічних термінів

Казахстан фактично став транзитною зоною для репресій Кремля: влада республіки почала видавати Росії її громадян, переслідуваних за антивоєнні погляди та критику режиму Владіміра Путіна. За кілька днів щонайменше двох осіб було передано російським силовикам, ще одну екстрадицію вже погоджено.

Про це повідомляє Euronews. Правозахисники б’ють на сполох: країна, яка після початку повномасштабної війни Росії проти України вважалася відносно безпечним притулком, більше не гарантує захисту тим, хто тікає від політичних переслідувань.

2 лютого влада Казахстану передала російським військовим дезертира Семена Бажукова, який утік з армії РФ після усвідомлення участі у війні проти України. За даними правозахисників, Бажуков мав статус особи, що запросила притулок, а отже, його видача прямо суперечить міжнародному праву. Попри це, його передали Москві.

Це вже другий подібний випадок: у 2024 році Казахстан видав Росії контрактника Каміля Касимова, який відмовився воювати. У РФ його засудили до шести років ув’язнення.

Ще один резонансний випадок — депортація 25-річного IT-фахівця Олександра Качкуркіна. Його вислали з Казахстану під формальним приводом дрібних адміністративних порушень. Одразу після прильоту до Москви чоловіка заарештували просто в літаку та звинуватили у "державній зраді". Йому загрожує до 20 років тюрми або довічне ув’язнення. Правозахисники вважають, що справжньою причиною переслідування стали нібито грошові перекази в Україну.

Окреме занепокоєння викликає рішення про видачу чеченського опозиціонера Мансура Мовлаєва — критика режиму в Чечні, який уже відбував тюремний строк за сфабрикованими обвинуваченнями. У відкритому листі він просив Казахстан "не ставати співучасником убивства", однак Генпрокуратура республіки погодила його екстрадицію.

Адвокати та правозахисники заявляють про системну проблему: правоохоронні органи Казахстану, за їхніми словами, дедалі частіше використовуються для переслідування людей в інтересах російських спецслужб. Влада країни офіційних коментарів не надає.

На тлі цих подій стає очевидно: після початку повномасштабної війни Кремль поступово відновлює контроль над своїми опонентами навіть за межами Росії, а Казахстан — замість нейтралітету — дедалі частіше обирає роль мовчазного партнера репресивної системи. Для росіян з антивоєнною позицією це означає одне: Астана більше не гарантує безпеки.

Читайте також в "Коментарях", що Франція відмовляється від вивчення російської мови.