Капітуляція, втрата територій та суверенітету: РФ хоче для України жахливий сценарій

Усі зусилля РФ ще з весни спрямовані на те, щоб Україна отримала жахливий сценарій завершення війни

Усі зусилля Кремля у 2024 році були спрямовані на те, щоб після 6 листопада тобто після президентських виборів у США для України залишався лише один сценарій – жахливий, вважає політолог Олексій Копитько.

"Безмовна капітуляція, величезні територіальні втрати, знищення суверенітету, тимчасове збереження декоративної державності або взагалі без такої", - каже експерт.

За його словами, ще навесні 2024 року Кремль обрав варіанти кампанії до кінця року. Найсмачніший варіант – обвал Харкова, а також рух у кількох напрямках на Донбасі. Але, наголосив Копитько, Харків двічі дуже сильно обламав задуми диктатора Володимира Путіна, взимку-навесні 2022 року – коли не здався, а також у травні 2024 року – коли не здригнувся і не посипався.

"У результаті у РФ залишився один варіант – тиснути на Донбасі. Українська армія та громадяни позбавили його вибору, залишивши неоптимальний шлях", - зазначив експерт.

За його словами, через 8 місяців після Авдіївки в "активі" у Путіна руїни Вугледара та кількох десятків інших населених пунктів, вихід до Осколу, "пропущений" у Курській області, пара десятків болючих "пропущених" у різних регіонах РФ, флот, що "кочує" в Чорному море. І це, каже експерт, такий собі тріумф.

"У перспективі на зиму для росіян – створення умов для операції із захоплення Слов'янсько-Краматорської агломерації (рух із півночі на південь уздовж Оскола). І кривава м'ясорубка на півроку навіть за умови гальмування допомоги заходу. І навпаки. Людина, яка сидітиме на кранику з допомогою, може перетворити завдання для росіян на самогубно-нездійсненне", - каже Копитько.

Тобто, наголошує він, жодне з великих завдань Кремля навесні-влітку-до виборів не вирішено. Жодних підстав для виконання червневого ультиматуму немає, додав експерт.

"Це означає, що окрім російського сценарію "ультиматум-катастрофа" на столі є сценарій зустрічних ультиматумів та перетворення їх на компроміс", - додав політолог.

На його думку, після 6 листопада розпочнеться боротьба за "модальність" компромісу. Чи буде він ближчим до російського ультиматуму чи більш-менш збалансований – залежить від того, чи не розвалимося ми в процесі внаслідок дикого психологічного тиску з усіх боків.

Також, додав експерт, на процес вплине характер підбиття підсумків голосування у США, (не)визнання результатів одним із лідерів. Зависання на пару місяців – це можливість для РФ придумати ще якісь гидоти, на які просто не буде кому реагувати, додав Копитько.

При цьому він вважає, що в ширшій рамці за метушнею Путіна наочно проявилася потужна постать Китаю. Події в Грузії, бродіння серед окремих недочленів ЄС та НАТО, підстрибування північних корейців – це маркери (можливої) перемоги Китаю у реалізації його стратегічних задумів щодо встановлення "безполюсного" світу.

"Якщо грубо не вгамувати Путіна, зупинити китайську ковзанку і перевести її в якийсь режим конкуренції-співіснування не вийде", - каже Копитько.

За його словами, Україна дуже залежить від західної підтримки, тому слово "суб'єктність" доводиться брати в лапки. Однак Україна, безумовно, є важливою бойовою одиницею, втрата якої не відповідає інтересам демократій.

"Що зараз треба, окрім підтримки фронту – це морально готуватися до настання ясності. Коли з усіх боків туман є невизначеним, можна жити в ілюзіях. Визначеності може раптово побільшати, але вона далеко не всім сподобається. Це не має вибити. Тому що реалізація навіть найкращого для нас сценарію вимагатиме часу, єдності, сил", - підсумував експерт.

Нагадаємо, портал "Коментарі" розповідав , що Лавров розповів послам БРІКС, що має зробити Україна заради миру.