Швидкого наступу ЗСУ немає, але кульмінація плану Генштабу ще точно попереду
Триває третій тиждень наступальних дій українських Сил оборони на низці напрямків. І доки ми подавлюємо російські окупаційні війська на півдні, ті продовжують атаки на сході. У Пентагоні впевнені, що на ЗСУ чекають важкі битви, з втратами, але впевнені, що українці досягнуть успіху. Ну, а інформаційне тло навколо подій на фронтах російсько-української війни традиційно перенасичене. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" фронтову та навколофронтову ситуацію на даний момент.
Можливо, наступальна операція задумана саме так, щоб одночасно здійснити прорив на низці ділянок
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов поділився таким коментарем:
"Останні кілька днів мені постійно доводиться коментувати тему наступу ЗСУ як у колах українських політологів і військових, так і в зарубіжних засобах масової інформації, причому не тільки західних (США, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції), а й східних – Японії, Індії. Спробуємо узагальнити. Прориви ешелонованої оборони мають кілька фаз. Початкова – це прорив першої лінії, яка, як правило, укріплена в глибину від 3 до 6 км павутинням окопів. Усі населені пункти у цій зоні перетворені на опорні пункти. Друга фаза операції починається після того, як першу лінію оборони прорвано. При цьому в прорив вводяться танкові та механізовані підрозділи, які збільшують прорив".
На сьогоднішній день, зазначає експерт, першу лінію оборони росіян не прорвано.
"Але чи ставить перед собою українське командування завдання – зробити це стрімко? У більшості експертів склалося враження, що такого завдання немає. І що Україна поки що використовує дуже незначну частину своїх стратегічних резервів. За великим рахунком, ця операція поки що має форму промацування передньої лінії оборони противника, – пояснює Віктор Савінов. - Чому так? Росіяни стверджують, що за першою ще дві лінії оборони. Проте впевненості у цьому немає. І прорив навіть першої лінії оборони може виявитися стратегічним".
За словами експерта, багато обговорюється чисельність української армії. Але це, вважає він, є некоректним обговоренням.
"Наприклад, учора українські політологи питали мене: 21 бригада – це скільки людей? А тут важливо розуміти, що коли називається число бригад, це означає, що в даному районі знаходиться 21 штаб даних бригад. А це зовсім не означає, що кожна з таких бригад не має додаткових батальйонів. Або один штаб бригади не управляє підрозділами, які за чисельністю рівні декільком бригадам. Крім того, як повідомили наші колеги з Італії, за їхньою інформацією, українські резерви на південному фронті становлять не 21, а 35 бригад. Тож оцінювати чисельність військ, які готуються до прориву на південному (стратегічному) напрямку – некоректно", – наголошує Віктор Савінов.
За його словами, єдине, що ми точно можемо сказати – поки що повністю перша лінія оборони противника не прорвана, і рухливі з'єднання в прорив не йдуть. А ось коли підуть, продовжує експерт, йтиметься і про третю фазу наступу – створення двох точок прориву першої лінії оборони з метою оточення супротивника.
"Бажано синхронізувати наступальні дії за такого прориву на кількох ділянках, – розповідає Віктор Савінов. – І таку синхронізацію ми зараз бачимо. Приблизна глибина прориву становить на кількох ділянках – до останніх опорних пунктів противника. Резюмуючи: можливо, наступальна операція задумана саме так, щоб одночасно здійснити прорив на низці ділянок, щоб оточити супротивника. Але це не більше, ніж припущення. І навіть генерали, які служили у найвищих штабах країн НАТО, не можуть підписатися під подібним висновком".
Важливо розуміти, що за цією битвою не можна спостерігати у режимі футбольних уболівальників
Експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ наголошує, що сам наступ відбувається у складному інформаційному процесі. У суспільстві – завищені очікування. Але вони видозміняться під реалії, що складаються на фронті – і які є абсолютно об'єктивними.
"Слід розділяти дві інформаційні хвилі. Перша завжди спрямована на супротивника. З метою завдання йому інформаційного шоку, дезорієнтації і так далі. Цей інформаційний шок створювався, в тому числі, за рахунок меседжів, що наступ ЗСУ буде стрімким, російські війська будуть розбиті за лічені дні і таке інше. Це робилося не для того, щоби створити в суспільстві ілюзію швидкої перемоги, а для формування інформаційного шоку у противника. І, судячи з реакції росіян, це завдання було українськими розробниками інформаційної політики виконано блискуче, – зазначає експерт. – Про це, наприклад, бравурні заяви Путіна про те, що його армія тримається, бореться, що це ледь не нова Вітчизняна війна. Простежувалося і здивування російських т.зв. "військорів" тим, що збройні сили РФ на території України не побігли у перші години-дні наших наступальних дій".
Тобто, продовжує Олексій Кущ, наші інформаційні меседжі зробили свою справу. Певною мірою спотворивши у росіян і так спотворене їх пропагандою сприйняття реальності.
"Тепер розпочинається друга інформаційна хвиля, – пояснює він. – Пов'язана з тим, що громадськості слід порівнювати свої очікування з тими реаліями, які є на фронті. Тут абсолютно логічно звучать заяви президента України Володимира Зеленського, що наступ рухається за своїм графіком, вирішальна битва ще не відбулася, що є об'єктивні причини, через які ми не можемо йти вперед швидше, як би нам не
хотілося. Аналогічні і власне повідомлення з фронту від уповноважених на те спікерів".
За словами експерта, важливо розуміти, що за цією битвою не можна спостерігати у режимі футбольних уболівальників. Це не якась спортивна чи комп'ютерна гра, а реальна війна, в якій йдеться про життя людей.
"ЗСУ планомірно розкривають оборону супротивника, "виносять" його склади, штаби, логістику. Наступ відбувається не в стилі кавалерійських атак 19 століття або лобових штурмів, з численними жертвами, як любив наступати у 20 столітті СРСР і як робить у новому столітті його продовжниця – Росія. Немає можливості провести й операцію, яка вийшла минулого року на Харківському та Херсонському напрямку. Тоді на нашому боці були чинник раптовості, слабко укріплені позиції ворога, рельєф місцевості. Нині нічого подібного немає. І діяти доводиться, виходячи із цих реалій", – пояснює Олексій Кущ.
Отже, констатує він, відбувається складна, не швидка, але планомірна та невпинна робота ЗСУ. І є позитивна динаміка, чого не заперечують навіть росіяни, котрі повільно, але вірно відступають.
"Тепер потрібно просто перейти до нового інформаційного режиму, – вважає експерт. – Що й робить президент практично у кожному своєму вечірньому зверненні чи інтерв'ю. Ми повинні розуміти, що кожна інформаційна хвиля має свої цілі та завдання. Як і у ЗСУ. І свої завдання наші військові виконують чудово. Тож їм потрібно не заважати своїми непродуманими заявами та завищеними очікуваннями, а всіляко допомагати – хто і чим може".
Читайте також на порталі "Коментарі" - у Лондоні обговорюють відновлення України: чи є надія, що наші пропозиції почують.