Два сценарії можливого наступу росії на Естонію: жорстокий висновок
Аналітики European Council on Foreign Relations змоделювали два сценарії можливої агресії росії проти Естонії — одного з найбільш вразливих, на перший погляд, напрямків східного флангу НАТО
Естонія розглядається аналітиками як один із небагатьох регіонів, де росія теоретично могла б спробувати "промацати" реакцію НАТО. Причини очевидні: близькість кордону, наявність російськомовного населення в Іда-Вірумаа та короткі логістичні плечі. Водночас саме тут ризики для кремля є максимальними.
Сценарій 1: повномасштабне вторгнення
У першому варіанті рф намагається діяти відкрито та швидко.
Мета:
Швидке захоплення Нарви з подальшим просуванням у бік Таллінна, щоб створити політичний шок і спробувати нав’язати НАТО переговори з позиції "доконаного факту".
Маршрут наступу:
Основний удар — автошлях Нарва–Таллінн (E20), приблизно 210 км. Допоміжний напрямок — через Тарту (E77), щоб розсікати оборону країни та відволікати резерви.
Реальні сили рф:
Попри заяви про можливі 40 тисяч військових, аналітики вважають, що реально москва може виставити не більше:
• до 15 тисяч особового складу,
• 90–100 літаків на папері,
• у реальності — близько 5 тисяч військових і 40–50 літаків.
Ключові проблеми для рф:
• необхідність форсування річки під вогнем;
• відкритий коридор наступу, який повністю прострілюється та перебуває під постійним спостереженням;
• логістика, вразлива для дронів і артилерії;
• миттєве втручання союзників.
Оборона Естонії:
Естонська сторона має до 43 тисяч військових у складі активних сил і резерву, потужну артилерію, ППО та розгалужену систему територіальної оборони Kaitseliit. Додатково — негайна підтримка союзників із Балтії, Польщі та Північної Європи.
Висновок:
Навіть частковий прорив буде швидко ліквідований. Для рф це означатиме стратегічну поразку, втрату репутації та прямий військовий конфлікт із НАТО.
Сценарій 2: гібридна операція "in-and-out"
Другий сценарій передбачає спробу уникнути відкритої війни.
Мета:
Не захоплення територій, а створення короткочасного хаосу, політичного тиску та інформаційного ефекту.
Етапи операції:
• масована дезінформація та кібератаки;
• провокації у регіоні Іда-Вірумаа, зокрема в Нарві;
• поява "зелених чоловічків" чисельністю 150–300 осіб;
• прикриття артилерією та безпілотниками.
Реальність на місці:
Аналітики наголошують, що:
• місцеве населення не демонструє підтримки росії;
• усі дії миттєво фіксуються структурами НАТО;
• поліція та армія здатні реагувати протягом годин.
Тактика оборони:
Блокування ключових об’єктів, масове використання FPV-дронів, точкова артилерія та швидка мобілізація резервів.
Висновок:
Операція завершиться провалом, максимум — коротким інформаційним шумом без реальних наслідків.
Стратегічний горизонт
У ECFR підкреслюють: після завершення війни проти України росія не зможе відновити боєздатність щонайменше 5–10 років. Саме цей період НАТО та Європа мають використати для закріплення переваги — розвитку ППО, логістики, запасів боєприпасів і здатності діяти автономно без США у перші 72 години конфлікту.
Нагадуємо, раніше портал повідомляв про те, що у Московській області сталася резонансна загибель Віктора Аверіна — одного з колишніх лідерів Солнцевського організованого злочинного угруповання, яке вважається одним із найвпливовіших у кримінальній історії сучасної росії.