Два сценарії можливого наступу росії на Естонію: жорстокий висновок

Аналітики European Council on Foreign Relations змоделювали два сценарії можливої агресії росії проти Естонії — одного з найбільш вразливих, на перший погляд, напрямків східного флангу НАТО

Естонія розглядається аналітиками як один із небагатьох регіонів, де росія теоретично могла б спробувати "промацати" реакцію НАТО. Причини очевидні: близькість кордону, наявність російськомовного населення в Іда-Вірумаа та короткі логістичні плечі. Водночас саме тут ризики для кремля є максимальними.

Сценарій 1: повномасштабне вторгнення

У першому варіанті рф намагається діяти відкрито та швидко.

Мета:

Швидке захоплення Нарви з подальшим просуванням у бік Таллінна, щоб створити політичний шок і спробувати нав’язати НАТО переговори з позиції "доконаного факту".

Маршрут наступу:

Основний удар — автошлях Нарва–Таллінн (E20), приблизно 210 км. Допоміжний напрямок — через Тарту (E77), щоб розсікати оборону країни та відволікати резерви.

Реальні сили рф:

Попри заяви про можливі 40 тисяч військових, аналітики вважають, що реально москва може виставити не більше:

• до 15 тисяч особового складу,

• 90–100 літаків на папері,

• у реальності — близько 5 тисяч військових і 40–50 літаків.

Ключові проблеми для рф:

необхідність форсування річки під вогнем;

• відкритий коридор наступу, який повністю прострілюється та перебуває під постійним спостереженням;

• логістика, вразлива для дронів і артилерії;

• миттєве втручання союзників.

Оборона Естонії:

Естонська сторона має до 43 тисяч військових у складі активних сил і резерву, потужну артилерію, ППО та розгалужену систему територіальної оборони Kaitseliit. Додатково — негайна підтримка союзників із Балтії, Польщі та Північної Європи.

Висновок:

Навіть частковий прорив буде швидко ліквідований. Для рф це означатиме стратегічну поразку, втрату репутації та прямий військовий конфлікт із НАТО.

Сценарій 2: гібридна операція "in-and-out"

Другий сценарій передбачає спробу уникнути відкритої війни.

Мета:

Не захоплення територій, а створення короткочасного хаосу, політичного тиску та інформаційного ефекту.

Етапи операції:

масована дезінформація та кібератаки;

• провокації у регіоні Іда-Вірумаа, зокрема в Нарві;

• поява "зелених чоловічків" чисельністю 150–300 осіб;

• прикриття артилерією та безпілотниками.

Реальність на місці:

Аналітики наголошують, що:

• місцеве населення не демонструє підтримки росії;

• усі дії миттєво фіксуються структурами НАТО;

• поліція та армія здатні реагувати протягом годин.

Тактика оборони:

Блокування ключових об’єктів, масове використання FPV-дронів, точкова артилерія та швидка мобілізація резервів.

Висновок:

Операція завершиться провалом, максимум — коротким інформаційним шумом без реальних наслідків.

Стратегічний горизонт

У ECFR підкреслюють: після завершення війни проти України росія не зможе відновити боєздатність щонайменше 5–10 років. Саме цей період НАТО та Європа мають використати для закріплення переваги — розвитку ППО, логістики, запасів боєприпасів і здатності діяти автономно без США у перші 72 години конфлікту.

Нагадуємо, раніше портал повідомляв про те, що у Московській області сталася резонансна загибель Віктора Аверіна — одного з колишніх лідерів Солнцевського організованого злочинного угруповання, яке вважається одним із найвпливовіших у кримінальній історії сучасної росії.