Цього удару Росія точно не витримає: на Заході зробили гучний прогноз про готовність Путіна до миру
Українські удари суттєво ускладнюють постачання пального та військову логістику російських сил
Україна продовжує системно завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі та логістичних об'єктах як на території РФ, так і в тимчасово окупованому Криму. Під прицілом опиняються нафтопереробні заводи, склади пального та транспортні маршрути, які забезпечують російські війська. Як зазначає Deutsche Welle, такі дії дедалі сильніше впливають на паливне забезпечення країни-агресора.
За оцінкою аналітичного центру Energy Intelligence, Росія може зіткнутися з найсерйознішою паливною кризою за всю свою історію. Після серії українських атак виробництво бензину, за даними аналітиків, скоротилося приблизно на чверть. Нині російські НПЗ виробляють близько 85 тисяч тонн бензину на добу, тоді як сезонний попит перевищує 110 тисяч тонн.
Наприкінці червня Володимир Путін уперше публічно визнав наявність проблем із паливом, пов'язавши їх із ударами українських безпілотників. Через дефіцит у десятках російських регіонів уже запровадили обмеження на продаж пального, а на автозаправних станціях почали утворюватися великі черги.
Експерти зазначають, що Україна суттєво підвищила ефективність далекобійних ударів завдяки модернізації безпілотників, збільшенню дальності їхнього польоту та активному знищенню російських систем протиповітряної оборони. У результаті дедалі більше порушуються постачання пального та військова логістика окупаційних військ, особливо на відстані до 200 кілометрів від лінії фронту.
Окрему увагу аналітики приділяють Криму, де після серії українських ударів окупаційна влада запровадила режим надзвичайної ситуації. За повідомленнями, на півострові виникли труднощі із забезпеченням паливом і продовольством. Крім того, експерти вважають, що ураження або повне виведення з ладу Кримського мосту могло б суттєво ускладнити логістику російської армії.
Портал "Коментарі" вже писав, що після масованої нічної атаки Росії на Україну, головною ціллю якої став Київ, публічна реакція західних партнерів виявилася стриманою. Однак це не означає, що підтримка України слабшає. Таку думку висловив експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.