Після перемоги Трампа всі зрозуміли, що допомоги Україні у форматі "стільки, скільки треба" не буде. Не буде вочевидь навіть дозованої моделі допомоги, яку вибудував Байден зі своїм оточенням
У четвер, 12 грудня, президент Франції Еммануель Макрон прибуде до Варшави, щоб обговорити з польською стороною миротворчу місію, яка має захистити суверенітет України у разі підписання угоди з Росією. Франція активно пропонує направити до країни миротворчу місію, яка гарантуватиме, що окупанти не порушать припинення вогню. Не можна виключати, що ці плани узгоджені із новообраним президентом США Дональдом Трампом. Чи може це говорити про те, що Україні приміряють так звану "корейську" модель, коли міжнародна миротворча місія може на довгі десятиліття почати охороняти демаркаційну лінію між РФ та Україною? Яка ймовірність того, що такі кроки зупинять війну? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Макрон по-своєму хоче використати ситуацію
Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун так прокоментував ситуацію:
"Взагалі як ми можемо аналізувати за результатами останніх двох з половиною років, чи то вже навіть більше, Макрон завжди відігравав активну роль, у питаннях врегулювання війни. Власне з 2014 року ми знаємо, що Франція також була активною разом з Німеччиною. Але зараз ця лідерська роль Макрона, все більше стає помітною і термін "макронити" набув абсолютно нових значень, відносно того яким воно було в перший рік війни, особливо в перші місяці".
Тому, продовжує експерт, зовнішньополітичне завдання Макрона зараз комплексне.
"По-перше він хоче продемонструвати, що Франція – це дійсно потужний дипломатичний військовий гравець, не тільки в Європі, а й у світі. І точно має лідерську роль у Європейському Союзі. Макрон хоче продемонструвати, що він видатний президент Франції, що не випадково він двічі очолював Єлисейський палац і був лідером держави. Зрозуміло, що в нього вже такий захід політичної кар'єри, тому він хотів би більше проявити лідерську роль і увійти в історію, як видатний політик. Наступне питання – це питання відносин з США. Після перемоги Трампа всі зрозуміли, що допомоги Україні у форматі "стільки, скільки треба" не буде. Не буде вочевидь навіть дозованої моделі допомоги, яку вибудував Байден зі своїм оточенням. Тому тут потрібно вдаватися до інших кроків, які змогли би допомогти Україні зберегти державність, допомоги зберегти території від подальших нападів Росії. І найголовніше – Франції та Макрону налагодити конструктивні і дружні відносини із Трампом. І запрошення Трампа на Нотр-Дам-де-Парі і комунікацій на рівні того, що потрібно відсилати миротворчі війська, як варіанти, які імпонують Трампу", – зазначив Максим Джигун.
За його словами, Трамп взагалі в захваті від ідей, що не пропонують залучення американських військових чи в яких немає наавіть натяка на те, щоб давати Україні зброю в необмеженій кількість, щоб виганяти росіян. Для Трампа зараз ідеї Макрона виглядають, як чарівний варіант, якщо європейці будуть турбуватися про свою безпеку самостійно.
"І ось тут Макрон за рахунок широкого політичного жесту, по відношенню до України і до США, будує підґрунтя для того, щоб в економічному і політичному контексті той час який йому залишився до 2027 року, на посаді президента, провести в дуже привабливих для себе обставинах, в першу чергу французько-американських. Всі ж розуміють, що, якщо Макрон налагодить дружні стосунки з Трампом, то у Франції все буде добре по інших треках, які мають залучення США", – говорить політолог.
Що стосується того, чи можливий цей варіант, то Максим Джигун наголошує, що тут виникає питання, як до цього поставиться Росія і Путін особисто.
"Тому що Путін з 2014 року лише мріяв забирати все нові і нові українські території і був обмежений багато років в цьому, а потім не обмежений, але український опір не давав реалізувати свої плани. Момент, коли Україна втрачає системну підтримку з боку США, коли Україна знаходиться в стані невідомості з приводу майбутнього бюджету і фінансування, коли є багато викликів глобально політичних, Путіну здається, що він швидшими темпами зможе красти ці території і встановлювати там "русский мир". Тому виникає питання, чи готовий він в умовах сприятливих для Росії, відмовлятися від тих темпів війни, які вони напрацювали? Чи зможе на це якось вплинути Трамп? Тому що поки що не виглядає так, ніби Путін просто біжить до Трампа аби про щось домовлятися", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Максим Джигун зазначає, що ще один важливий момент – це те, що, коли ми говоримо про введення європейських військ на лінію розмежування, то Росія в свою чергу, може заявити, що, якщо є українські друзі, на лінії розмежування, то чому б там не могли бути її друзі у вигляді, наприклад, китайський військ. Це може бути одним з серйозних обмежувачів.
"Тут є багато невідомих. Проте в нинішніх умовах сама ідея для України є більш сприятливою, тому що в умовах браку ресурсів і зовнішньої допомоги, говорити про повне відновлення територіальної цілісності нажаль не доводиться", – підсумував експерт.
Є низка питань, як до наших партнерів, так і до керівництва країни
Політичний експерт Світлана Кушнір одразу звернула увагу, що має два найголовніші питання щодо цієї інформації до наших партнерів і до нашого вищого політико-військового керівництва.
"Перше, товариші-партнери, що це за танці навколо України? Ми програли? Ми підписали капітуляцію? Ми, зрештою, розблокували заборону на переговори з росіянами і вже провели переговори та скріпили домовленості про дозвіл війни підписами? Ні? То, що це за нагнітання, що за підвищення з вашого боку градуса ескалації? Не по вам летять ракети, БПЛА, КАБи та "Орєшніки", не вам ділити територію України на зони вашого (з якої це радістю?) впливу та контролю? Прокинулися. Ми, українці, вас усім світом Христом Богом просили з 24 лютого 2022 року закрити над нами небо, потім усі ваші ППО, зброю, танки, НЛАВи, РСЗВ та бойові снаряди 152 та 155 калібрів. Ви, зціпивши губи, мовчали і дуже повільно допомагали. Ви чекали, доки Сили Оборони України сточать сили противника – збройних сил російської федерації. І тільки зараз ви раптом вирішили допомогти нам. Такий своєрідний спосіб, що Орден Єзуїтів просто відпочиває", – зазначила експерт.
Світлана Кушнір наголошує, що у нинішній ситуації є у неї питання і до нашого керівництва. Зокрема, чому воно допускає такі публічні переговори щодо України без участі в них самої України?
"Чому з народом, джерелом влади та поповнення ЗСУ ви не ведете чесні та відверті розмови про те, що можливо, не дай Боже, звичайно, ви припускаєте, що ми не виграємо? Як ви можете дозволяти, хай і партнерам, подібні "ділки" української суверенної території, якщо Верховна Рада не просила, не затверджувала запит та допуск якихось військових континентів інших держав на нашу територію? Сподіваюся ви усвідомлюєте, що в лабіринтах Кремля подібні питання і дії Польщі, Британії, Франції та хоч Екваторіальної Гвінеї будуть розцінені, як наближення армій країн НАТО до кордонів РФ і весь театр бойових дій Третьої світової війни буде на території нашої багатостраждальної України?", – розмірковує Світлана Кушнір.
Резюмуючи експерт підкреслює, що в її наборі питань думаючий читач, здатний до аналітики, не позбавлений логіки, повинен побачити справжню ситуацію і задуматися.
Читайте також на порталі "Коментарі" - де найскладніше на фронті: чи дійсно росіяни можуть прорватися на Дніпропетровщину.