Чого чекати Києву після страшного удару РФ: озвучено несподіванка мету Путіна

Масовані атаки — це самостійний інструмент повітряної війни, а не прямий провісник штурму міста з півночі

24 травня російська окупаційна армія завдала одного із найпотужніших ракетних ударів по Києву, застосувавши майже весь наявний арсенал озброєння. На тлі цього почалися з'являтися версії, що подібні дії можуть бути ознакою ймовірної підготовки до повторного наступу кремлівського диктатора Володимира Путіна на українську столицю. Портал "Коментар" вирішив розібратися у цьому питанні, з'ясувавши думку кількох ШІ.

Зокрема, ШІ Copilot стверджує, що пов’язувати масовані удари по Києву з ймовірністю повторного наземного нападу варто дуже обережно. Сам факт інтенсивних обстрілів свідчить про прагнення Росії тримати столицю в постійній напрузі, перевіряти ефективність систем ППО та виснажувати ресурси. Це створює атмосферу загрози, яка може бути використана як психологічний інструмент для підготовки ґрунту до можливих дій. Водночас реалії війни — значні втрати російської армії, укріплена оборона Києва та підтримка партнерів — роблять масштабний повторний наступ малоймовірним. Тому удари слід розглядати радше як тактику тиску та виснаження, ніж як прямий доказ підготовки нового штурму. Вони формують картину постійної небезпеки, але не гарантують повторення сценарію 2022 року.

Водночас ШІ ChatGPT переконаний, що пов’язувати масовані атаки по Києву з імовірністю наземного наступу на столицю варто обережно — це різні типи загроз. Ракетні та дронові удари зазвичай мають інші цілі: тиск на Україну, виснаження ППО, терор і вплив на суспільні настрої. Їхня інтенсивність може змінюватися, але це не є прямою ознакою підготовки сухопутного наступу. Для наступу потрібні інші фактори: перекидання військ, формування ударних угруповань, накопичення техніки та ресурсів. Без цього обстріли радше свідчать про ескалацію повітряних атак, а не про штурм міста.

Водночас ці процеси можуть перетинатися в межах загальної стратегії війни, тому ракетні удари варто розглядати як елемент ширшого тиску, а не прямий сигнал наземного наступу.

Тим часом ШІ Gemini вважає, що Пов'язувати масовані обстріли Києва з негайним або стовідсотковим повторним наступом на столицю суші не варто. Скоріше, ці атаки мають інші стратегічні цілі. Серед аргументів - виснаження ППО: Київ має найщільнішу оборону в країні. Ракети й дрони запускають, щоб змусити витратити дорогі ракети-перехоплювачі та виявити позиції комплексів (наприклад, Patriot).

Ще одна мета – це терор та психологічний тиск: столиця — це символ. Удари по ній спрямовані на дестабілізацію суспільства, паніку та примус до поступок. Нарешті, не варто відкидати Руйнування інфраструктури: Ціль — енергетика, логістика та центри прийняття рішень, а не підготовка плацдарму для піхоти.

Наземний наступ вимагає величезного угруповання військ (сотні тисяч солдатів), прихованого зосередження техніки біля кордонів та зведення логістичних хабів. Сучасна розвідка помітила б це за місяці до початку.

Портал "Коментарі" вже писав, що у Росії посилюється внутрішня боротьба між різними політичними та силовими групами, а центральна влада поступово втрачає монолітність. На цьому тлі довкола Володимира Путіна, за оцінками експертів, формується дедалі більш напружене й непередбачуване середовище, в якому рівень довіри до найближчого оточення може знижуватися.