Справа Оленича: політолог заявив про суперечності у версії НАБУ

12 травня 2026, 15:25 Недилько Ксения

Житлова забудова біля парку "Нивки": експерт пояснив, чому відповідальність не може нести чинна команда мерії

Розслідування НАБУ щодо колишнього заступника голови КМДА Петра Оленича може ґрунтуватися на викривленні хронології подій. Таку думку висловив політолог Олег Постернак у своєму блозі на ресурсі "Кореспондент". За його словами, ключові рішення щодо спірної земельної ділянки поблизу парку "Нивки" були ухвалені задовго до призначення Оленича на посаду в столичній адміністрації.

Експерт наголошує, що статус території під житлову забудову був визначений ще у 2002 та 2007 роках за часів Олександра Омельченка та Леоніда Черновецького. Саме тоді територію внесли до міського кадастру та змінили Генплан.

"На той момент Петро Оленич узагалі працював у Міністерстві юстиції... У 2013 році... Петро Оленич тоді не те що до КМДА не мав відношення, його взагалі в Києві не було. На той момент він очолював Головне управління Держземагентства у Сумській області", — зауважує Постернак.

Політолог акцентує увагу на тому, що Оленич очолив Департамент земельних ресурсів лише влітку 2018 року, коли ділянка вже мала сформовану юридичну історію та власника. Натомість фінальне рішення про передачу землі в оренду наприкінці 2019 року ухвалювали депутати Київради після проходження всіх необхідних інстанцій.

"Остаточне рішення про передання ділянки в оренду 19 грудня 2019 року ухвалила Київрада на своєму засіданні, адже проєкт пройшов усі обов'язкові погодження", — зазначає автор допису, натякаючи на вибірковість претензій з боку правоохоронних органів.

Автор вважає, що ця справа є частиною тенденції, коли гучні звинувачення в земельних махінаціях зрештою спростовуються судами. Як приклад він навів ситуацію навколо ЖК "Новий Поділ", де після багаторічних арештів і оскаржень Верховний Суд 30 вересня 2025 року остаточно підтвердив легальність будівництва.

Постернак критикує правоохоронців за ставку на піар замість якісної доказової бази:

"Гучні обшуки, яскраві затримання, пресконференції з детективами – це все чудово працює на репутацію бюро... Але коли справа доходить до суду, саме через недостатню якість доказової бази чи процесуальні порушення під час досудового розслідування магія зникає".

На думку експерта, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) опиняється у складному становищі через суспільний тиск, сформований медіа. Судді змушені обирати між винесенням вироку на основі слабких доказів або затягуванням процесу до закінчення термінів давності.

"ВАКС виявляється заручником цього шоу: на нього тисне суспільство, яке вже винесло вердикт, тоді як суддя дивиться на порожній аркуш доказів", – зазначає політолог.

Підсумовуючи аналіз кейсів Оленича та "Нового Подолу", Постернак робить висновок, що в обох випадках правоохоронна система діяла за ідентичним сценарієм:

"Підозра виникла раніше, ніж з'явилися докази, а медійний шум – раніше, ніж суд устиг розібратися".

Теги: