Ефектний сейф замість процесуальної логіки: чому медійна ілюстрація НАБУ у справі Кропиви виявилася чужою
У резонансних розслідуваннях правоохоронці часто вдаються до
хитрощів: якщо юридична модель обвинувачення занадто заплутана для загалу,
людям пропонують однозначний візуальний образ, який не потребує додаткових
коментарів. Саме такий підхід у медійному супроводі операції "Карфаген" помітив
політичний експерт Володимир Цибулько.
"Сейф. Пачки доларів. Багато пачок доларів. Поруч слова
"Офіс Генерального прокурора", "кришування кол-центрів",
"відмивання грошей"", — аналізує ситуацію політолог, наголошуючи, що
після цього у свідомості звичайного громадянина миттєво вибудовується логічний
ланцюжок.
"І все, — додає він, — у голові пересічної людини уже
сформований повний причинно-наслідковий зв’язок".
За словами експерта, світлина переповненого валютою сейфа
блискавично поширилася інформаційним простором, перетворившись на головний
маркер чергового корупційного скандалу. Проте реальні судові слухання виявили
серйозні розбіжності між яскравою картинкою та матеріалами справи.
"Під час засідання ВАКС захист Кропиви прямо звернув увагу
суду, що прокурор, описуючи результати слідчих дій, говорив про певні суми
коштів, виявлені у двох кабінетах працівників Офісу генпрокурора. Але
походження того самого величезного сейфа з доларами, який побачила вся країна,
— акцентує Володимир Цибулько, — в озвучених прокурором матеріалах пояснене не
було".
Експерт посилається на слова адвоката Віталія Сердюка, який
брав безпосередню участь у процесуальних діях і стверджує, що цей знімок
взагалі взяли з матеріалів зовсім іншої справи щодо земельних махінацій. На
думку Цибулька, антикорупційні органи мають негайно дати чіткі відповіді: де
територіально був цей об’єкт, під час якого саме обшуку його зафіксували, хто є
власником коштів і як вони пов'язані зі справою Кропиви.
"Це вже не схоже на випадкову помилку — фото із сотнями
пачок валюти створює абсолютно конкретний образ справи. Людині не потрібно
читати підозру, слухати чотири години судового засідання чи розбиратися в
доказах", — підкреслює політолог.
Він резюмує, що суспільство фактично підвели до висновків
без суду:
"Вона вже "бачила все своїми очима" — ось
прокуратура, ось сейф, ось мільйони, ось корупція".
Політолог ставить закономірні питання щодо мотивів
правоохоронців:
"Випадкова помилка? Чи фотографія була надто хорошою, щоб не
використати її для створення потрібного суспільного враження? НАБУ та САП
чудово розуміють силу таких кадрів".
Як зазначає
експерт, наслідки подібних маніпуляцій є довготривалими, адже "фотографія сейфа
з мільйонами розходиться мільйонними тиражами, а спростування її відношення до
справи побачать у сотні разів менше людей".
"І перше враження вже нікуди не зникне. Це особливо показово
на фоні того, що ми побачили під час самого засідання ВАКС", — зауважує
Цибулько.
Він наголошує на разючому контрасті між медійною картинкою
та судовим процесом:
"Те, що в публічному просторі виглядає максимально
однозначно, у судовій залі раптом перетворюється на припущення, трактування і
дуже незручні питання до причинно-наслідкових зв’язків".
На переконання експерта, антикорупційні органи перейшли межу
між правосуддям та піаром.
"НАБУ і САП мають право переконувати суд у своїй версії, але
вони точно не повинні підміняти доказову базу технологією формування
громадської думки", — підкреслює політолог.
Цибулько резюмує, що такий підхід ставить під сумнів якість
усього розслідування:
"Якщо для того, щоб справа виглядала переконливішою, їй
потрібен сейф із чужого кримінального провадження, то проблема вже не в самому
сейфі, а в тому, наскільки переконливою була б ця справа без нього".