Думаєш, синичка — це просто мила пташка: ось 3 речі, які вона робить, і від них стає моторошно

За жовтими грудьми — холодний розрахунок, високий інтелект і правила виживання без жалю.

Коли ми бачимо синичку взимку — маленьку, яскраву, жваву — рука сама тягнеться насипати їй насіння. Вона здається символом затишку, тепла й "хорошої" природи. Але варто поспостерігати за нею трохи довше або зазирнути в наукові дослідження орнітологів — і ілюзія швидко зникає.

Синиця — це не просто мила пташка. Це маленький, розумний і дуже жорсткий боєць, який чудово знає, як виживати. І ось три факти про неї, які зазвичай не очікуєш побачити за таким милим образом.

1. Вона нищить порядок у годівничці — і їй байдуже до інших

Багато хто помічав: синиця прилітає до годівнички й починає активно розкидати зерно. На перший погляд — справжній шкідник. Частина людей навіть вважає це доказом того, що птахів узимку не варто підгодовувати — мовляв, так працює природний добір.

Насправді ж синиця діє не зі зла, а з холодного розрахунку. Вона шукає найкалорійнішу їжу — насіння соняшнику, горіхи, шматочки жиру. Просо, овес та інше "дешевше" зерно її не цікавить. У процесі пошуку вона викидає все зайве, і так — інші птахи, зокрема горобці, можуть залишитися голодними, бо з-під снігу їжу вже не знайдуть.

Синиця не думає про справедливість. Вона думає про виживання. І в цьому вона безжальна.

2. Це пернатий злодій із високим інтелектом

Синиці — одні з найрозумніших птахів у містах. Їхній мозок дозволяє не лише запам’ятовувати, а й навчатися, спостерігаючи за іншими.

Ще у ХХ столітті вони навчилися відкривати пляшки з молоком — спочатку картонні корки, потім фольгу. Сьогодні вони легко прокльовують пакування, коробки й м’які пакети з їжею. Ба більше — варто одній синиці освоїти новий спосіб "крадіжки", як за короткий час цьому вчиться вся місцева популяція.

У часи, коли люди вивішували їжу за вікно як "завіконний холодильник", саме синиці першими прилітали перевіряти пакети. Сьогодні вони так само спритно тягнуть їжу на ринках, біля магазинів і складів, часто випереджаючи навіть горобців.

3. Вона їсть мертвечину — і це норма

Фраза "всеїдна пташка" зазвичай звучить безпечно. Але у випадку з синицею це означає значно більше, ніж зерно й комахи.

Якщо взимку вона знаходить у снігу мертву мишу або іншу пташку — вона спокійно її їсть. Без вагань. Без "милості". А в умовах неволі кілька синиць можуть убити найслабшу особину. Це не виняток — це інстинкт.

Синиця — не жертва. Вона хижак у мініатюрі. Маленький, розумний і ефективний.

Читайте також в "Коментарях", який корм варто покласти до годівничок.