Частина країни стане пустелею: в Україні радикально зміниться клімат

19 листопада 2025, 18:15 Лиля Воробьева

Україна входить у період кліматичних крайнощів, одні регіони отримують нові можливості, а інші — стрімко втрачають землю та врожаї, каже Сергій Авраменко

Подовжена посівна, вища врожайність та розширення ареалів деяких культур — це ті позитивні наслідки, які зміна клімату приносить Україні. Водночас зменшується кількість опадів, і окремі регіони стають дедалі посушливішими.

Про ці та інші виклики для сільського господарства "Телеграфу" розповів Сергій Авраменко — доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва імені В. Юр’єва НААН.

Теплі зими є вигідними не лише для енергетичної сфери, а й для аграріїв. Одним із бонусів для сільського господарства став довший період посівної кампанії озимих культур.

"При таких холодних зимах, як були раніше, пізніше вересня мало хто сіяв. Зараз через вищу температуру повітря в осінньо-зимовий період посівної кампанія озимих культур подовжився. Дехто сіє у листопаді й навіть грудні, але це така практика не розповсюджена. Плюс раніше настає весна, подовжується вегетація рослин і урожайність збільшується", – говорить про плюси потеплішання Сергій Авраменко.

До негативних аспектів теплих зим Авраменко відносить створення сприятливих умов для виживання шкідників. Вони легше переносять зимовий період у ґрунті або рослинних рештках та швидко розмножуються із настанням весни. Однак цю проблему, за його словами, можна відносно просто вирішити за допомогою доступних засобів захисту рослин. Натомість зменшення кількості снігу взимку і опадів загалом протягом року має значно серйозніші негативні наслідки.

"Схід і Південь України потрошку перетворюються на субтропічну зону. Тут ми маємо на додачу до теплих, малосніжних зим дуже посушливий літній період. Це відбувається через загальні зміни клімату. На тій же Одещині в останні роки спостерігалась недостатня кількість опадів. Якщо така тенденція зберігатиметься й надалі, то за 10-20 років це буде вже напівпустеля. Й вирощувати щось можна буде хіба що завдяки зрошенню, та й зараз без нього сільське господарство в регіоні стає малорентабельним", – говорить про нерайдужні перспективи Сергій Авраменко.

Водночас Полісся, Північні області та Захід України, за словами науковця, певною мірою отримують вигоду від кліматичних змін. У цих регіонах кількість опадів стабілізувалася й більше не є надмірною. Загальне потепління також вплинуло на структуру посівів: певні культури почали вирощувати там, де раніше це було складно або взагалі неможливо.

"На заході України раніше не вирощували соняшник, бо для нього там було холодно і занадто волого. Зараз ця культура там росте і дає досить високі врожаї. Замість Херсонщини, частина якої окупована, бахчеві культури, зокрема, кавуни стали садити на Харківщині та Київщині. На Сході та Півдні менше стали вирощувати сою, якій потрібен більш вологий клімат. Посушливість в цих регіонах погано впливає на врожайність інших бобових та кукурудзи", – говорить про приклади змін Сергій Авраменко.

Крім погодних умов, додаткових проблем аграрному сектору завдають бойові дії, оскільки значна кількість родючих земель "випадає" з обробітку. Це пов’язано з тим, що території поблизу лінії фронту стають непридатними для сільськогосподарських робіт і посівів.

"В перші два роки повномасштабної війни ми мали надмірну кількість опадів як раз по лінії, де йшли інтенсивні бойові дії. У 2024-2025 роках картина кардинально помінялась і ця ж зона стала найбільш посушливою. Але основна шкода від війни для сільського господарства в тому, що значні території заміновані, забруднені, в ґрунт, воду потрапляють різні токсичні речовини, важкі метали. Все це впливає на розвиток рослин і безпеку сільськогосподарської продукції", – говорить Сергій Авраменко.

Через тимчасову окупацію частини українських територій аграрний сектор зазнав значних втрат, які складно відновити. Це особливо стосується зернових, олійних та бобових культур, які традиційно становили основу українського експорту.

"Наші основні експортні продукти – пшеницю, кукурудзу, соняшник – в повному обсязі замінити неможливо. Через те, що "випали" топові регіони, в яких вони вирощувались, зокрема повністю Луганська область, більша частина Донецької, наполовину Запорізька та Херсонська. Це не тільки тимчасово окуповані території, а й кілька десятків кілометрів від лінії фронту в інший бік. Адже постійні обстріли, та й дрони "дістають" на значну відстань і відповідно проводити сільськогосподарські роботи стає майже неможливим. У тій же Харківській області, в якій намолочували 3-4 млн тонн зернових обсяги впали вдвічі через бойові дії та нестачу опадів", – говорить Сергій Авраменко.

За словами науковця, така ситуація не спричинить нестачі продовольства в Україні, проте матиме довгостроковий негативний вплив на економіку.

"Якщо менше вирощуємо пшениці, соняшника тощо, знижуються надходження до бюджету, менше отримують оборотних коштів фермери, відповідно, вони не можуть оновлювати техніку, платити оренду плату за паї тощо. Отже, основне питання, не прогодуємо ми себе чи ні, бо ми це зможемо зробити в будь-якому випадку, а в тому, скільки ми можемо експортувати й заробити на цьому", – резюмує Сергій Авраменко.

Нагадаємо, що "Коментарі" писали про те, що глобальне потепління до завершення століття може спричинити значні проблеми для України, адже підвищення середньорічної температури здатне призвести до затоплення великих площ. Про це "Телеграфу" повідомила голова правління Грінпіс в Україні Євгенія Засядько. Вона зазначила, що ціль утримати підвищення температури в межах +1,5°C наразі фактично недосяжна.

За словами Засядько, навіть сценарії з потеплінням на +1,5–2°C є досить амбітними, хоча науковці допускають і варіант збільшення температури до +4°C до кінця сторіччя. У зв’язку з цим громадська організація "Екодія" провела дослідження "Вода близько", у якому змоделювала, які території в Україні можуть опинитися під водою. За результатами аналізу, затоплення може охопити приблизно мільйони гектарів.

Теги: